Ухвала суду № 139246620, 25.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні предмета позову

25 серпня 2026 року Київ № 320/46631/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 16.12.2021 №4155/4196 «Про надання релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви земельної ділянки у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Північній в Оболонському районі м. Києва»;

- визнати протиправними та скасувати наказ №629 від 09.09.2022 Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва виданих (реєстраційний номер ЄДССБ MU01:2709-5562-0099-8702, реєстраційний номер №629 від 09.09.2022 «Будівництво храму Пресвятої Трійці з вбудовано-прибудованими приміщеннями для експлуатації та обслуговування за адресою вул. Північна у Оболонському районі м. Києва;

- визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ01224011868 від 25.01.2024 виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 апеляційну скаргу Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 задоволено.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі за адміністративним позовом Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, яка подана до суду через підсистему «Електронний суд» 13.08.2026, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 16.12.2021 р. №4155/4196 «Про надання релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви земельної ділянки у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Північній в Оболонському районі м. Києва»;

- визнати протиправними та скасувати наказ №629 від 09.09.2022 р. Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва виданих (реєстраційний номер ЄДССБ MU01:2709-5562-0099-8702, реєстраційний номер №629 від 09.09.2022 «Будівництво храму Пресвятої Трійці з вбудовано-прибудованими приміщеннями для експлуатації та обслуговування за адресою вул. Північна у Оболонському районі м. Києва;

- визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ01224011868 від 25.01.2024 р. виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Заява мотивована тим, що позовній заяві помилково було зазначено орган який видав вище зазначений дозвіл - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Дозволу на виконання будівельних робіт №КВ01224011868 від 25.01.2024. Натомість правильним буде Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розглядаючи питання про можливість прийняття до розгляду зміни предмету позову, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частинами другою та третьою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом положень ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, якщо вони пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред`явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.

Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії "зміна" передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.

Тобто, під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.

Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

У свою чергу, збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов`язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.

Натомість, доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №361/822/17, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Водночас, предметом даного позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Відтак, подана представником позивача заява не охоплюється критерієм "зміна" предмету позову, як і не охоплюється критерієм "збільшення розміру" позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Слід зазначити, що Частинами другою та третьою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі відкрито 03.07.2026, враховуючи викладене, заяву про зміну предмету позову направлено до суду поза межами тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 47, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача про зміну предмету позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова