Рішення № 139246411, 26.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Київ №320/736/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України , Державного підприємства "Інфоресурс", у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_2 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у довідці про здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №89358 від 18.06.2024 міститься інформація про те, що його поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Позивач вважає такі відомості недостовірними, оскільки раніше не здобув першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, був відрахований із закладу вищої освіти у 2017 році у зв`язку з невиконанням навчального плану та диплом бакалавра не отримував. У 2023 році він повторно вступив на навчання для здобуття цього ж рівня освіти. З метою усунення зазначених відомостей представник позивача звертався до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Міністерства освіти і науки України та ДП «Інфоресурс», однак зміни до ЄДЕБО внесені не були. Позивач вважає, що відмова Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей ЄДЕБО є протиправною, оскільки послідовність здобуття освіти не порушена, адже попередній бакалаврський рівень освіти ним не був завершений та відповідний документ про освіту не видавався. У зв`язку з цим просить суд визнати протиправною відмову відповідача та зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, зазначивши, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позову та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач вказав, що алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який використовується при формуванні довідки за даними ЄДЕБО, відповідає вимогам законодавства та викладений у листі Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 №1/9758-24. На думку відповідача, особа, яка була зарахована на навчання за певним рівнем вищої освіти, вже розпочала здобуття цього рівня освіти незалежно від того, чи завершила навчання та чи отримала диплом. У зв`язку з цим повторний вступ на той самий рівень освіти не є послідовним здобуттям освіти. Відповідач зазначив, що позивач у 2013 році був зарахований до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка на бакалаврський рівень освіти, навчався до 2017 року, після чого був відрахований, а у 2023 році повторно вступив на бакалаврський рівень освіти до Національного університету біоресурсів і природокористування України. За таких обставин відображення у довідці ЄДЕБО інформації «Ні, порушує» є правильним. Крім того, відповідач наголосив, що внесення та актуалізація відомостей про здобувачів освіти в ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, які вносять та підтримують відповідну інформацію, а ДП «ІНФОРЕСУРС» є технічним адміністратором ЄДЕБО. Тому Міністерство освіти і науки України не наділене повноваженнями самостійно змінювати відомості щодо конкретного здобувача освіти. Також відповідач послався на сформовану судову практику у справах №200/5372/24, №580/10196/24 та №160/26966/24, в яких суди дійшли аналогічних висновків щодо застосування законодавства. З огляду на викладене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач, ДП «Інфоресурс», заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Відповідач зазначив про те, що Верховний Суд у постанові від 26.11.2025 у справі №160/29658/24 дійшов висновку, що ДП «ІНФОРЕСУРС» не є суб`єктом владних повноважень, не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО та не є належним відповідачем у спорах щодо внесення змін до відомостей про здобувачів освіти. Відповідач наголосив, що не здійснює публічно-владних управлінських функцій у спірних правовідносинах, не наділений повноваженнями приймати рішення щодо зміни інформації в ЄДЕБО та не може владно впливати на права позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

14.08.2023 позивача зараховано на навчання до Національного університету біоресурсів і природокористування України для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 207 «Водні біоресурси та аквакультура».

18.06.2024 позивач отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №89358, у якій зазначено, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Позивач вважає такі відомості помилковими, оскільки у 2013 році був зарахований до Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка для здобуття освітнього ступеня бакалавра, однак у 2017 році був відрахований у зв`язку з невиконанням навчального плану та диплом про вищу освіту не отримував.

18.11.2024 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка щодо внесення відповідних змін до відомостей ЄДЕБО. У відповідь університет повідомив, що з цього питання необхідно звернутися до Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Також 18.11.2024 представник позивача звернувся до Міністерства освіти і науки України та ДП «ІНФОРЕСУРС» із заявами про внесення змін до відомостей ЄДЕБО щодо послідовності здобуття освіти.

Листом від 25.11.2024 ДП «ІНФОРЕСУРС» повідомило, що звернення направлено за належністю до Міністерства освіти і науки України.

Листом від 02.12.2024 Міністерство освіти і науки України повідомило про відсутність підстав для внесення змін, зазначивши, що питання внесення інформації до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Вважаючи відмову у внесенні змін до відомостей ЄДЕБО протиправною та такою, що порушує його право на освіту, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України від 21.10.93 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон №3543-XII) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі Закон № 2145-VIII) рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 1 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі Закон № 1556-VII) визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону № 1556-VII, бакалавр це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону № 1556-VII, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону № 1556-VII, інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Так аналіз зазначених норм свідчить, що освітній ступінь магістр присуджується лише у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття такого рівня вищої освіти.

З метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560), Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 № 1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.

Зазначеним дорученням визначено наступний алгоритм визначення послідовності здобуття освіти згідно частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII:

якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначається «Ні, порушує»;

в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».

Водночас не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти:

1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО)»), а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання за ОПС «Фаховий молодший бакалавр», а попереднє - за ОКР «Молодший спеціаліст», або поточне навчання за ОС «Бакалавр» (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО)). При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною «За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)»;

2) наявні інші записи про навчання у статусі «Скасовано запис про навчання» (запис був створений помилково);

3) наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких:

дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання;

дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання;

рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання.

Крім зазначеного порушенням послідовності є поточне навчання за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО/НРК5) за наявності диплома бакалавра.

Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів:

кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника;

фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра;

молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста;

молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра;

бакалавр - диплом бакалавра;

спеціаліст - диплом спеціаліста;

магістр - диплом магістра;

доктор філософії - диплом доктора філософії;

доктор філософії - диплом кандидата наук;

доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва;

доктор наук - диплом доктора наук.

Підпунктами 1, 3, 22 пункту 10 «Положення про Міністерство освіти і науки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 передбачено, що міністр: очолює МОН України, здійснює керівництво його діяльністю; спрямовує та координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема, видає обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, накази та доручення з питань, що належать до компетенції таких органів; підписує накази МОН України.

Дорученням Міністра освіти і науки України визначено, що порушенням послідовності навчання є інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання.

Суд зазначає, що відповідно до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 у 2013 році був зарахований до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, однак у 16.05.2017 був відрахований без завершення навчання. Надалі, 14.08.2023 позивача повторно зараховано до Національного університету біоресурсів і природокористування України для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 207 «Водні біоресурси та аквакультура».

Суд зазначає, що Порядком №560 передбачено саме попереднє здобуття освіти, а не процес навчання без закінчення повного освітнього курсу. Аналогічний припис містить пункт 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII.

На переконання суду, належним свідоцтвом про здобутий рівень вищої освіти є диплом. Докази здобуття позивачем рівня освіти магістр та отримання ним диплому - відсутні, така інформація також відсутня за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 .

Таким чином зазначення у довідці №89358 від 18.06.2024 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам.

Суд зазначає, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення Міністерством освіти і науки України чинного законодавства України в частині неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 2145-VIII, у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з частиною 5 статті 74 Закону № 2145-VIII визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абзацу 2 частини2 статті 74 Закону № 2145-VIII, положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене Міністерством освіти і науки України, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 08.06.2018 № 620, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі Положення № 620), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення № 620, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

За таких обставин, саме на Міністерство освіти і науки України, як суб`єкта владних повноважень, може бути покладено обов`язок усунути порушення прав позивача шляхом внесення виправлення у записі в ЄДЕБО відомостей про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем помилково визначено співвідповідачем Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС». Матеріалами справи підтверджується, що зазначене підприємство здійснює лише технічне адміністрування Єдиної державної електронної бази з питань освіти та не наділене повноваженнями щодо прийняття рішень про внесення або зміну відомостей у ЄДЕБО. Натомість повноваження щодо вирішення питання про внесення змін до відомостей ЄДЕБО належать Міністерству освіти і науки України. Відтак, саме Міністерство освіти і науки України є належним відповідачем у спірних правовідносинах, тоді як позовні вимоги до ДП «ІНФОРЕСУРС» задоволенню не підлягають.

Суд також критично оцінює посилання відповідача як на підтвердження своєї позиції на судову практику у справах №200/5372/24, №580/10196/24 та №160/26966/24

Так, рішення у справі №200/5372/24, на яке посилається відповідач, в подальшому було скасоване Верховним Судом, який ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача на постанову суду апеляційної інстанції у справі №580/10196/24 не приймаються судом до уваги, оскільки наведене рішення не є остаточним висновком Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права та саме по собі не формує обов`язкової для врахування судової практики.

Крім того, рішення у справі №160/26966/24, на яке також посилається відповідач, було скасоване судом апеляційної інстанції, який ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог.

За таких обставин наведена відповідачем судова практика не підтверджує правильність його правової позиції, а навпаки спростовує її.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 2422,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1211,00 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_2 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 38621185) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.