Ухвала суду № 139246047, 26.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

26 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6099/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву представника позивача Герасько Лариси Юхимівни про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, Мукачівське районне управління Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646), Мукачівське районне управління Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (ЄДРПОУ 40108913), у якому просить:

-Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 правил військового обліку з 06.07.2026 та щодо внесення позначки про його розшук.

-Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 правил військового обліку з 06.07.2026 та позначку про його розшук.

-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 від 10.07.2026, врученої 22.07.2026, та невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів відомостей за поданими документами. та

-Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2026 у встановленому законом порядку, долучити подані до неї документи (16 позицій на 30 аркушах) до матеріалів особової справи військовозобов`язаного та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його професійний статус.

-Визнати протиправними дії Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей стосовно ОСОБА_1 за зверненням № 14491 від 07.07.2026 та зобов`язати виключити зазначені відомості.

-Визнати протиправними дії посадових осіб Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції щодо зупинення 06.07.2026 транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за відсутності підстав, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову у якій просить:

-Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на військову службу під час мобілізації, а також дії щодо його направлення до проходження військової служби у військових частинах (навчальних центрах), до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

-Тимчасово, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, заборонити Мукачівському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Управлінню патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (в особі їхніх структурних, лінійних підрозділів, посадових та службових осіб), вчиняти дії щодо адміністративного затримання, примусового приводу та доставлення ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до будь-яких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 14491 від 07.07.2026 року, відомості про яке внесено до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

В обгрунтування заяви вказує, що 22.07.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було офіційно вручено заяву Позивача ОСОБА_1 від 10.07.2026 року з документами про професійний статус адвоката та медичні документи для приєднання до особової справиВідповідач-1 ігнорує розгляд заяви, утримуючи статус «в розшуку»/«наявна інформація про звернення тцк до нацполіції» в базах даних. Наявність активного статусу «наявна інформація про звернення тцк до нацполіції» в ІКС Нацполіції та реєстрі «Оберіг» зобов`язує будь-який екіпаж патрульної поліції або працівників РУП (Відповідач-2) у разі зупинки ОСОБА_1 негайно здійснити його адміністративне затримання в порядку ст. 262 КУпАП та примусово доставити до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де протягом кількох годин може бути проведено ВЛК та виписано мобілізаційне розпорядження.

Представник вказує, що існуючі протиправні записи про «розшук» створюють реальну та щоденну загрозу адміністративного затримання Позивача та його негайної мобілізації до вирішення спору по суті, що повністю нівелює можливість судового захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висновку, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 826/13306/18, згідно з якою суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

З урахуванням викладеного, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду. Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значних зусиль для відновлення прав позивача.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Тобто, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішень та дій відповідачів, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою позову є протиправність дій відповідачів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з 06.07.2026 та щодо внесення позначки про його розшук; нерозгляд по суті заяви ОСОБА_1 та невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів відомостей за поданими документами та внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей стосовно ОСОБА_1 за зверненням № 14491 від 07.07.2026, однак, у заяві про забезпечення позову представник позивача просить заборони відповідачів вчиняти дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а також дії щодо його направлення до проходження військової служби у військових частинах (навчальних центрах), до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними та можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем (заявником) і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача (заявника) до відповідача, стосовно якої позивач (заявник) просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач (заявник) обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Представник позивача у заяві вказав, що існуючі протиправні записи про «розшук» створюють реальну та щоденну загрозу адміністративного затримання Позивача та його негайної мобілізації до вирішення спору по суті, що повністю нівелює можливість судового захисту.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 року у справі № 826/16509/18, а саме, щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Тобто, сама лише незгода заявника із діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Факт протиправності оскаржуваної бездіяльності та порушення прав заявника потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Суд вказує, що твердження у заяві про забезпечення наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваної бездіяльності як підстава для вжиття заходів забезпечення позову наразі є передчасними, оскільки наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, Мукачівське районне управління Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю.Дору