Рішення № 139245252, 26.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

26 серпня 2026 р. Справа № 120/11316/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Агрімарк"

до Вінницької митниці

про визнання дії протиправними і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрімарк" до Вінницької митниці про визнання дій протиправними щодо відбору проб (зразків) товарів; визнання протиправним і скасування рішення про визначення коду товару від 15.04.2025.

Позовні вимоги мотивовані порушеннями з боку відповідача діями по відбору проб (зразків) товарів, які оформлено актом та визнання протиправним і скасування рішення про визначення коду товару від 15.04.2025.

Ухвалою від 19.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що з метою митного оформлення товару «Органічні хімічні сполуки, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, для розчинення воскового нальоту на поверхні рослин. Метилолеат (Methyl Oleate) - 9360л.Запаковано у пластикові бочки по 180л, номер партії 2024.12.10-MO1192 Виробник Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd Торговельна марка Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd країна виробництва CN», що надійшов на адресу ТОВ «АГРІМАРК», до митниці подано електронну митну декларацію №25UA401020012233U9 та товаросупровідні документи. Відповідно до графи 33, вказаної митної декларації, заявлено код товару 2916150000.

Під час виконання митних формальностей за митною декларацією, із врахуванням індикаторів ризиків, Системою управління ризиками сформовано перелік митних процедур, які підлягають обов`язковому виконанню, зокрема, 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД підрозділом митного оформлення», 118-3 «Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД спеціалізованим підрозділом митниці», 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. Вказані проби (зразки) направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (Запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 21.03.2025 №25UA401020012233U9, вих. №7.12-28-01/28-01-01/7/21 від 24.03.2025) з метою встановлення характеристик товару, які є визначальними для класифікації згідно з УКТ ЗЕД. Окрім цього, в запиті зазначено, що відповідно до ч. 10 ст. 357 МК України, у разі виявлення інших характеристик, суттєвих для класифікації відповідно до УКТ ЗЕД, необхідно включити їх до висновку. За результатами проведеного дослідження Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок №1420003104-0085 від 14.04.2025, у якому описано результати дослідження відібраних проб (зразків), їх фізичні та хімічні властивості. Крім іншого зазначено, що результати дослідження проби за визначеними показниками не відповідають даним, зазначеним у графі 31 митної декларації (опис товару) та за визначеним хімічним складом проба відповідає поняттю «біодизель» згідно УКТ ЗЕД. Рішення про визначення коду товару №25UA40100000009-КТ від 15.04.2025 року приймалось відділом контролю класифікації товарів контролю та адміністрування митних платежів у відповідності до розділу IV ст. 69 МКУ; Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та Основних правил інтерпретації УКТЗЕД № 1, 6, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року №2697-IX; Наказу МФУ від 30 травня 2012 року №650 в редакції наказу від 23 грудня 2022 року №455; з урахуванням пояснень до товарних позицій 2916, 3826 УКТЗЕД; висновку СЛЕД від 14.04.2025 №1420003104 0085 (вих. №7.17-4/31- 04/7/1667 від 14.04.2025).

Враховуючи викладене, вважає, що дії митниці відповідають вимогам чинного митного законодавства, натомість вимог позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання не погоджується із доводами відповідача і просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою суду в задоволенні клопотання представника Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

08.11.2024 між CHANGZHOU CITY JINTAN DISTRICT WEIGE BIOLOGICAL TEHNOLOGY CO LTD (юридична особа, зареєстрована за законодавством Китайської Народної Республіки, «Продавець») та ТОВ «Агрімарк» («Покупець») укладено контракт CZWG-20241108-MO.

Відповідно до п. 1.1. Контракту, продавець зобов`язується передати у власність покупця хімічну продукцію (надалі по тексту «товар») в асортименті, упаковці, кількості, за ціною, що зазначені в цьому контракті, або в додатках до нього.

21.03.2025 відповідачу для митного оформлення в митному режимі імпорт подана електронна митна декларація № 25UA401020012233U9, на товар «Органічні хімічні сполуки, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, для розчинення воскового нальоту на поверхні рослин. Метилолеат (Methyl Oleate) - 9360л. CAS # 67762-38-3. Запаковано у пластикові бочки по 180 л. Номер партії 2024.12.10-MO1192. Виробник Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd. Торговельна марка Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd, Країна виробництва CN», із зазначенням в гр. 33 коду товару 2916150000 (відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності (далі УКТ ЗЕД). Відправником є китайська компанія «Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd» (NO.19-1, Xinghe Road(E), Jintan District Changzhou, Jiangsu, China). Одержувачем ТОВ «АГРІМАРК».

Для підтвердження заявленого коду товару згідно УКТЗЕД разом із митною декларацією позивачем було подано до Вінницької митниці документи, за переліком, визначеним у графі 44 митних декларацій, зокрема: інвойс (invoice) від 08.01.2025 №CZWG-01-2025; рахунок-проформа від 08.11.2024 №08/11-01; CMR від 19.03.2025 № 890799\2; зовнішньоекономічний договір від 08.11.2024 №CZWG--20241108-MO; додаток до зовнішньоекономічного договору від 08.11.2024 №1; додаток до зовнішньоекономічного договору від 08.11.2024 №2; коносамент (Bill of lading) № MEDUYP890799 від 07.01.2025; пакувального листа б/н від 08.01.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C250934413650001 від 14.02.2025; паспорт «Methyl Oleate» (#1192) від 08.01.2025; сертифікат аналізу від 10.12.2024; паспорт безпеки від 20.10.2023; експортна декларація №223120250000004596 від 01.01.2025.

Представник митниці вказує, що по всім поставкам позивача автоматизованою системою аналізу управління ризиків серед інших спрацьовано наступні критерії:

- 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД

-118-3 здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД спеціалізованим підрозділом митниці

- 905-3 Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

У зв`язку з вказаним, старшим державним інспектором ВМО №1 м/п «Вінниця» сформовано та погоджено з керівником митного поста Вінниця доповідну записку для отримання дозволу на проведення митного огляду та відбору проб (зразків) товару «Органічні хімічні сполуки, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, для розчинення воскового нальоту на поверхні рослин. Метилолеат (Methyl Oleate) - 9360л. Запаковано у пластикові бочки по 180 л. Номер партії 2024.12. Ю-М01192. Виробник Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd. Торговельна марка Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd. Країна виробництва CN.Виробник: Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd. Країна виробництва: CN. Відправником товару являється Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd згідно з контрактом № CZWG 20241108-МО від 4)8.11.2024 p. та поданий до митного оформлення за МД типу ІМ40ДЕ № 25UA401020012233U9 від 21.03.2025 р.», для проведення досліджень в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України.

21.03.2025 проведено митний огляд та відібрано проби товару про, що складено акт про взяття проб (зразків) товарів б/н від 21.03.2025.

Згідно із запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 21.03.2025 №25UA21.03.2025 №25UA01020012233U9 відібрані проби передані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД).

За результатами експертного дослідження відібраних зразків спірної партії товару згідно з акта про взяття проб (зразків) товарів б/н від 21.03.2025 Вінницькою митницею отримано висновок СЛЕД Держмитслужби від 14.04.2025 №1420003104-0085 в якому зазначено, що «за результатами проведених досліджень в складі проби виявлено суміш метилових ефірів жирних кислот, в тому числі (насичених (метилпальмітат, метилгептадеканоат, метилстеарат, метиларахіноат), мононенасичених (метилолеат, метилпальмітолеат, метилейкозенат), поліненасичених (метилліноат, метиллінолеат)). Також у складі проби виявлено домішку етилового ефіру лінолевої кислоти (менше 1% за методом нормування).

Відносний вміст ідентифікованих метилових ефірів жирних кислот становить 98,61%.

Температура спалаху проби в закритому тиглі становить +206?.

Вміст сірки складі проби становить 14,1 мг/кг.

Густина досліджуваної проби за температури 15? становить 883,0 кг/м3.

Кінематична в`язкість проби за температури 40? становить 4,15 мм2/с.

Випробування на мідній пластинці (3 год за температури 50?) витримує.

За визначеним показником «вміст сірки» надана на дослідження проба товару не відповідає нормам відповідного показника зазначеного в ДСТУ 6081:2009 «Паливо моторне. Ефіри метилові жирних кислот олій і жирів для дизельних двигунів. Технічні вимоги.».

За визначеним хімічним складом досліджена проба не є розчином поверхнево- активних речовин в органічному розчиннику.

За визначеним хімічним складом досліджена проба відповідає поняттю «біодизель» згідно УКТЗЕД та Закону України від 14.01.2000 №1391-XIV «Про альтернативні види палива».

За результатами проведених досліджень та отримання вказаних висновків СЛЕД Держмитслужби Вінницькою митницею прийнято рішення про визначення коду товару №25UA40100000009-КТ від 15.04.2025, згідно з яким зазначений товар віднесено до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 3826001000, та змінено описову частину (гр.31) «моноалкільні складні ефіри жирних кислот (в тому числі: насичені(метилпальмітат, метилгептадеканоат, метилстеарат, метиларахіноат) мононенасичені (метилолеат, метилпальмітолеат, метилейкозенат) поліненасичені (метилліноат, метиллінолеат)) із вмістом складних ефірів 98,61 об%. Температура спалаху в закритому тиглі становить +206?. Густина за температури 15? становить 883,0 кг/м3. Кінематична в`язкість за температури 40? становить 4,15 мм2/с. Вміст сірки становить 14,1 мг/кг. Назва згідно комерційних та товаро супровідних документів «Methyl Oleate». За визначеним хімічним складом відповідає поняттю «біодизель». Кількість 9360 л. Запаковано у пластикові бочки по 180 л. Номер партії 2024.12.10-МО1192. Призначений для розчинення воскового нальоту на поверхні рослин. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин. Виробник Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd Торговельна марка Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd, Країна виробництва CN».

Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач замовив експертний висновок у Державному підприємстві "Державна паливна компанія "Масма".

23 червня 2025 року інспектор ДП «Державна паливна компанія «МАСМА» отримав контрольну пробу №1 товару, що заявлявся за ЕМД № 25UA401020012233U9 (висновок СЛЕД Держмитслужби від 14.04.2025 № 1420003104-0085).

24.06.2025 проведено випробування вказаної контрольної проби (протокол випробувань № 307/П-25) та складено ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК з класифікації коду продукції за УКТ ЗЕД № 306 від 27 червня 2025 р.

Відповідно до експертного висновку №306 від 27.06.2025:

1.Продукція «метилолеат» класифікується за кодом УКТЗЕД 2916 15 00 00: Кислоти ациклічні монокарбонові ненасичені, кислоти циклічні монокарбонові, їх ангідриди, галогенангідриди, пероксиди та пероксикислоти; їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні: - ациклічні монокарбонові кислоти ненасичені, їх ангідриди, галогенангідриди, пероксиди, пероксикислоти та їх похідні: олеїнова, лінолева або ліноленова кислоти, їх солі та складні ефіри.

2. Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної Митної служби України не має в своїй сфері акредитації таких об`єктів (продукції, матеріалів, речовин) як «біодизель», «метилові ефіри жирних кислот», тощо, тобто не акредитована і не уповноважена Національним агентством з акредитації України на методи випробувань для підтвердження відповідності продукції вимогам ДСТУ 6081:2009 «Паливо моторне. Ефіри метилові жирних кислот олій і жирів для дизельних двигунів. Технічні вимоги» та ДСТУ EN 14214:2019 (EN 14214:2012 + A2:2019, IDT) «Автомобільне паливо. Метилові ефіри жирних кислот (FAME) для дизельних двигунів. Вимоги та методи випробування.

3. Неможливість визначення значень показників «цетанове число» і «цетановий індекс» і отримане високі значення показників «змащувальна здатність: діаметр плями зносу за температури 60єС», а саме 567 мм, та «масова частка сірки» 0,0021% унеможливлюють застосування метилолеату як палива моторного для дизельних двигунів.

Позивач, не погодившись із діями митного органу щодо відбору проб (зразків) товарів, та прийнятими рішеннями про зміну коду товару, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі МК України), митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п`ята статті 255 МК України).

Статтею 67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Частинами 1-5 статті 69 Митного кодексу України зазначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 7, ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).

З наведених вище норм слідує, що класифікацію товарів згідно з УКТЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію.

В свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року №455) затверджено Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі Порядок №650, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту І розділу ІІ Порядку № 650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

За змістом пункту 15 розділу ІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення:

необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.

У такому разі Підрозділ або підрозділ митних компетенцій готує та надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з`ясовані для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу першого пункту 16 розділу ІІ Порядку № 650 взяття проб (зразків) товарів та операції із ними здійснюються відповідно до статей 356 та 357 Кодексу. Частинами 1, 2 статті 356 МК України, яка регулює питання взяття проб (зразків) товарів, передбачено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для, зокрема, класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (пункт 1).

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Отже, наведеними нормами МК України чітко регламентовано, що взяття зразків (проб) товарів, які є під митним оформленням, відбувається виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника відповідного митного органу або його заступника.

Суд встановив, що для перевірки відомостей, зазначених у митній декларації, та їх відповідності наданим документам митний орган вирішив здійснити процедуру відбору проб (зразків) товару.

Як було зазначено судом вище, старшим державним інспектором ВМО №1 м/п «Вінниця» сформовано та погоджено з керівником Митного поста Вінниця доповідну записку для отримання дозволу на проведення митного огляду та відбору проб (зразків) товару «Органічні хімічні сполуки, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, для розчинення воскового нальоту на поверхні рослин. Метилолеат (Methyl Oleate) - 9360л. Запаковано у пластикові бочки по 180 л. Номер партії 2024.12. Ю-М01192. Виробник Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd. Торговельна марка Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd, країна виробництва CN, виробник: Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd. Країна виробництва: CN. Відправником товару являється Changzhou City Jintan District Weige Biological Technology Co., Ltd згідно з контрактом № CZWG 20241108-МО від 4)8.11.2024 p. та поданий до митного оформлення за МД типу ІМ40ДЕ № 25UA401020012233U9 від 21.03.2025 р.», для проведення досліджень в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України.

На вказаній доповідній записці начальник Митного поста «Вінниця» В. Гавриленко проставив таку резолюцію: «Погоджено», підпис та дата.

21.03.2025 проведено митний огляд та відібрано проби товару про, що складено акт про взяття проб (зразків) товарів б/н від 21.03.2025.

У позовній заяві позивач насамперед стверджує, що у спірному випадку взяття проб (зразків) товару, задекларованого позивачем, здійснено посадовими особами митного органу за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Натомість, за позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, начальник митного поста «Вінниця» прийняв рішення у формі резолюції щодо дозволу в рамках процедур митного контролю здійснити відбір проб (зразків) товару. Отже, процедура взяття проб (зразків) товару, заявленого до митного оформлення позивачем, відбувалась з обов`язковим дотриманням вимог чинного законодавства.

Оцінюючи такі аргументи сторін, з урахуванням наведеного правового регулювання, та встановлених фактичних обставин, суд зазначає таке.

Відповідач не надав доказів прийняття керівником митного органу вмотивованого письмового рішення для взяття проб (зразків) товару, поданого до митного оформлення позивачем.

Наявність на доповідній записці резолюції: «Погоджено» не може вважатися таким рішенням, адже частиною другою статті 356 МК України імперативно визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Крім того, в зазначеному акті про взяття проб (зразків) товарів від 21.03.2025 не міститься посилання на таке письмове рішення.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого частиною 2 статті 356 МК України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару.

Зокрема, але не виключно, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі №818/3408/15; від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16; від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15; від 29 липня 2021 року у справі №160/11199/19; від 13 квітня 2021 року у справі №818/294/17; від 27 травня 2021 року у справі №820/6482/16; від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17; від 28 липня 2021 року у справі №815/3903/17 Верховний Суд зазначив, що передбачене частиною другою статті 356 МК України письмове вмотивоване рішення не може бути прийняте у формі резолюції керівника на службовій записці інспектора митного органу.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2024 року у справі №260/585/22 підтримав наведені висновки Верховного Суду та не знайшов підстав для відступу від них. Суд касаційної інстанції критично оцінив висновок апеляційного суду і відповідні доводи митниці про те, що стаття 356 МК України не визначає форми рішення керівника митного органу, а резолюція є однією із форм управлінських доручень у письмовій формі, оскільки такі сформовані без урахування наведених вище висновків Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами.

У спірній ситуації відповідач не дотримав законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, що є під митним контролем, позаяк акт про взяття проб (зразків) товарів від 21.03.2025 не містить посилання на вмотивоване письмове рішення керівника або заступника керівника митного органу, а за встановленими судом обставинами таке рішення керівником митного органу або його заступником не приймалось.

Та обставина, що законодавством не встановлено конкретної форми письмового рішення по взяття проб і зразків, не звільняє митний орган від виконання встановлених законом (МК України) обов`язків та дотримання відповідної процедури.

Отже, суд резюмує, що митним органом не дотримано встановлених частиною другою статті 356 МК України вимог, оскільки не прийнято вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника про взяття проб (зразків) товарів.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем вимог МК України в частині правових підстав здійснення відбору проб (зразків) товару, а також і самої процедури такого відбору знайшли своє обґрунтоване підтвердження у процесі судового розгляду справи.

Тож за наведених вище обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо взяття проб (зразків) товару згідно з актом про взяття проб (зразків) товарів б/н від 21.03.2025, як наслідок, задоволення позовної вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог про скасування рішень митного органу щодо визначення коду товару, суд зазначає наступне.

Визначення класифікаційного угрупування здійснювати з дотриманням послідовності застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (Основні правила), що затверджені законом України від 19.10.2022 №2697-ІХ «Про Митний Тариф України», з урахуванням пояснень до УКТ ЗЕД, що затверджені наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 №543 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД керуються при віднесенні товару до певного класифікаційного угруповання. Таких правил шість. Перші чотири регламентують порядок визначення товарної позиції та визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції. П`яте правило стосується класифікації упаковки. Шосте правило застосовується після того, як визначено товарну позицію, та регулює віднесення товару до відповідних підпозицій, категорій та підкатегорій.

Перші чотири правила застосовуються послідовно, переходячи від правила 1 до правила 2(а), від правила 2(а) до правила 2(б), тощо. Не можна застосовувати правило 3(а), не застосувавши послідовно правила 1, 2(а), 2(б). Тільки якщо неможливо застосувати попереднє правило під час класифікації товару, допускається застосування наступного.

Переважна кількість товарів при класифікації їх в УКТ ЗЕД здійснюється за правилом 1 Основних правил, яке звучить: «Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:»

Перша частина правила 1 Основних правил застерігає, що найменування розділів, груп та підгруп наводяться «тільки для зручності використання».

Друга частина правила 1 Основних правил свідчить, що класифікацію слід проводити: а) виходячи з текстів товарних позицій та відповідних приміток до розділів чи груп.

Це положення є очевидним, і багато товарів класифікуються в товарній номенклатурі без подальшого звернення до правил інтерпретації (наприклад, живі коні (товарна позиція 0101));

б) якщо такими текстами не передбачено інше, то відповідно до положень Правил 2, 3 та 4, де це можна застосувати. Вираз «якщо такими текстами не передбачено інше» цілком недвозначно означає, що найменування товарних позицій та примітки до розділів чи груп є пріоритетними, тобто враховуються насамперед при класифікації товару.

Примітки до розділу та групи дозволяють зробити чіткий розподіл між різними товарними позиціями та визначити їх пріоритети під час класифікації певних товарів.

Дані примітки регулюють, серед іншого, які товари включаються та не включаються до розділу та/або групи.

В більшості випадків при визначенні певного товарного угрупування необхідно звертатись до додаткових матеріалів, таких як Пояснення до УКТ ЗЕД.

Пояснення не є складовою УКТ ЗЕД, а розроблені як довідковий/допоміжний матеріал з метою уточнення тлумачень, надання роз`яснень змісту, посилання на виключення, зручності ідентифікації товару.

Загальні положення до Розділу чи товарної групи, являють невід`ємну частину Пояснень до УКТ ЗЕД, є своєрідним коментарем основних положень, понять, приміток відповідного розділу чи товарної групи, за допомогою яких спрощується процес визначення відповідного товарного угрупування.

Для вирішення питання визначення правильної класифікації товару «Метилолеату», ввезеного на митну територію України за контрактом №CZWG-20241108-MO від 08.11.2024, слід враховувати примітки до Розділу VI «Продукція хімічної та пов`язаних iз нею галузей промисловостi» та груп 29 і 38, що входять до даного Розділу, назви товарних позицій 2916 та 3826, а також Загальні положення до груп 29 і 38 та коментарі пояснень до товарних позиції 2916 та 3826 за УКТЗЕД.

Так, приміткою 1(а) до групи 29 УКТЗЕД визначено, якщо в контексті не обумовлено інше, до товарних позицій цієї групи включаються лише окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішок.

Загальними положеннями до групи 29 надано роз`яснення стосовно поняття «окрема сполука визначеного хімічного складу», а саме: «Окрема сполука визначеного хімічного складу це речовина, що містить молекули одного вигляду (наприклад, з ковалентним або іонним зв`язком), склад яких визначається постійним співвідношенням елементів і може бути поданий конкретною структурною формулою.

У кристалічній решітці молекули представлені у вигляді повторюваних одиниць».

Водночас приміткою 1 (а) до групи 38 визначено, що дана товарна група не включає окремі елементи або сполуки визначеного хімічного складу.

Також приміткою 7 до групи 38 зазначено: «У товарній позиції 3826 термін "біодизель" означає моноалкільні складні ефіри жирних кислот, що використовуються як паливо, одержане з тваринних, рослинних або мікробних жирів чи олій, відпрацьованих або невідпрацьованих». А отже, примітка 7 встановлює, що при одночасному виконанні умов стосовно хімічного складу «моноалкільні складні ефіри жирних кислот» та цільового використання, як «паливо», продукт може бути віднесений до поняття «біодизель» у розумінні товарної позиції 3826.

Назви товарних позицій 2916 та 3826 мають наступний текст: 2916 «Кислоти ациклічні монокарбонові ненасичені, кислоти циклічні монокарбонові, їх ангідриди, галогенангідриди, пероксиди та пероксикислоти; їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні» 3826 «Біодизель та його суміші, що не містять або містять менш як 70% маси нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід».

Виходячи з назв зазначених товарних позицій товар «Метилолеат» може бути віднесений до однієї з них лише на підставі встановленого факту, що за своїми визначальними класифікаційними ознаками даний товар відноситься до «кислот ациклічних монокарбонових ненасичених та/або їх похідних», або до «біодизеля».

За результатами проведених лабораторних досліджень був підтверджений факт, що продукт «Метилолеат» складається у переважній кількості з метилових ефірів мононенасичених та поліненасичених монокарбонових кислот (олеїнової, лінолевої, ліноленової), які являють собою окремі сполуки визначеного хімічного складу, класифікація яких розглядається у товарній підкатегорії 2916 15 00 00 «олеїнова, лінолева або ліноленова кислоти, їх солі та складні ефіри».

Для віднесення товару до «біодизеля» товарної позиції 3826 за УКТЗЕД, крім встановленого хімічного складу, повинені бути підтверджений факт, що товар «Метилолеат» буде використовуватись як паливо/біопаливо.

Як зазначено в експертному висновку ДП «Державна паливна компанія «МАСМА», що з огляду на відсутність в Україні жодної випробувальної лабораторії (центру), яка має необхідні прилади/обладнання для виконання випробувань, та була б акредитована на відповідні методи випробувань Національним агентством з акредитації України стосовно проведення перевірки відповідних показників якості біодизельного палива згідно з ДСТУ 6081 та ДСТУ EN 14214, не можливо провести відповідні лабораторні дослідження на предмет належності товару до «біодизелю» згідно з ДСТУ 6081 та ДСТУ EN 14214, тому при віднесенні товару до «біодізеля» товарної позиції 3826, необхідно обов`язково керуватися відомостями/інформацією від виробника продукту та/або отримувача товару щодо його цільового призначення/ використання.

Так, відповідачем до суду надано висновки СЛЕД від 14.04.2025 №1420003104-0085 в якому зазначено, що «за результатами проведених досліджень в складі проби виявлено суміш метилових ефірів жирних кислот, в тому числі (насичених (метилпальмітат, метилгептадеканоат, метилстеарат, метиларахіноат), мононенасичених (метилолеат, метилпальмітолеат, метилейкозенат), поліненасичених (метилліноат, метиллінолеат)). Також у складі проби виявлено домішку етилового ефіру лінолевої кислоти (менше 1 % за методом нормування). Відносний вміст ідентифікованих метилових ефірів жирних кислот становить 98,61%. Температура спалаху проби в закритому тиглі становить +206?. Вміст сірки складі проби становить 14,1 мг/кг. Густина досліджуваної проби за температури 15? становить 883,0 кг/м3. Кінематична в`язкість проби за температури 40? становить 4,15 мм2/с. Випробування на мідній пластинці (3 год за температури 50?) витримує. За визначеним показником «вміст сірки» надана на дослідження проба товару не відповідає нормам відповідного показника зазначеного в ДСТУ 6081:2009 «Паливо моторне. Ефіри метилові жирних кислот олій і жирів для дизельних двигунів. Технічні вимоги.». За визначеним хімічним складом досліджена проба не є розчином поверхнево-активних речовин в органічному розчиннику. За визначеним хімічним складом досліджена проба відповідає поняттю «біодизель» згідно УКТЗЕД та Закону України від 14.01.2000 № 1391-XIV «Про альтернативні види палива».

Порядком роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 №650, передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення посадова особа відповідного підрозділу митного органу у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД (Розділ ІІ, пункт 12).

Так, суд погоджується із доводами позивача, що так як товаросупровідні документи містили різні відомості стосовно коду товару (3826 або 2916), а для підтвердження чи спростування належності товару до «біодизеля» товарної позиції 3826 визначальною класифікаційною характеристикою є цільове призначення товару як «паливо», посадова особа Вінницької митниці проігнорувала вищезазначену правову норму та не звернулась до ТОВ "Агрімарк" для отримання інформації стосовно цільового використання товару «Метилолеат», як наслідок це призвело до невірної класифікації товару за УКТЗЕД.

Оскільки при проведенні лабораторного дослідження товару у СЛЕД та при прийнятті класифікаційного рішення ні експертом СЛЕД, ні посадовою особою Вінницької митниці не були витребувані та не вивчені відомості ТОВ "Агрімарк" щодо цільового використання товару «Метилолеат», факт використання даного товару як біодизель/біопаливо не підтверджений матеріалами справи та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, Висновок ДП «Державна паливна компанія «МАСМА», яка є спеціалізованою державною експертною установою у сфері паливно-мастильних матеріалів, не підтверджує доводи відповідача щодо безумовної класифікації спірного товару за кодом УКТ ЗЕД 3826001000.

За результатами проведеного дослідження, експертами встановлено, що досліджувана проба являє собою суміш метилових ефірів жирних кислот, переважно мононенасичених та поліненасичених монокарбонових кислот, а також визначено окремі фізико-хімічні показники товару. Водночас експертами прямо зазначено, що отримані результати є недостатніми для встановлення відповідності нормативним вимогам біодизельного палива, передбаченим ДСТУ 6081 та ДСТУ EN 14214, оскільки в Україні відсутня акредитована випробувальна лабораторія, яка має необхідне обладнання та акредитацію для проведення всього комплексу відповідних випробувань.

Таким чином, експертний висновок не містить категоричного висновку про відповідність товару вимогам товарної підкатегорії 3826001000, а навпаки, констатує неможливість зробити такий висновок на підставі наявних досліджень.

Крім того, експертизою встановлено, що визначення одного з ключових показників цетанового числа є неможливим. За таких обставин відповідач не мав достатніх підстав стверджувати, що товар відповідає саме тій товарній категорії, яку він визначив у спірному рішенні.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України класифікація товарів здійснюється виходячи з їх об`єктивних характеристик та властивостей. Якщо спеціалізована експертна установа констатує неможливість встановлення усіх характеристик, необхідних для віднесення товару до конкретної товарної позиції, митний орган не вправі підміняти висновок експерта власними припущеннями та робити категоричний висновок про класифікацію товару за кодом 3826001000.

Відповідно до статей 72, 73, 76 та 90 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок довести обставини, якими він обґрунтовує правомірність свого рішення, а належність, допустимість, достовірність і достатність доказів оцінюються судом у їх сукупності. Натомість висновок ДП «МАСМА» свідчить про відсутність достатніх науково обґрунтованих даних для однозначного віднесення товару до коду 3826001000, що виключає можливість вважати рішення митного органу належно обґрунтованим.

За таких обставин посилання відповідача на зазначений висновок як на доказ правильності визначення коду УКТ ЗЕД 3826001000 є безпідставним, оскільки його зміст не підтверджує, а, навпаки, ставить під сумнів можливість зробити категоричний висновок про належність товару до цієї товарної підкатегорії.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто, щодо товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, насамперед Правила 1, згідно з яким для юридичних цілей класифікація товарів визначається виходячи з тексту товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, а також Правила 6, відповідно до якого класифікація в межах підпозицій здійснюється відповідно до тексту цих підпозицій.

Отже, саме митний орган зобов`язаний довести, що об`єктивні характеристики товару повністю відповідають опису товарної підпозиції 3826001000, а не обмежитися встановленням окремих фізико-хімічних показників.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що відповідач такого обов`язку не виконав.

Таким чином, сам експертний висновок, на який посилається відповідач, не підтверджує відповідності товару опису товарної підпозиції 3826001000, а лише встановлює окремі фізико-хімічні характеристики продукції.

У відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд зазначає, що докази не можуть будуватися на припущеннях, вони повинні бути обґрунтовані, чітко встановлені обставини та надана відповідна оцінка.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену класифікацію товару за УКТЗЕД; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірних рішення, яким змінено код УКТЗЕД. До них належать: недотримання встановлених Митним кодексом України взяття проб і зразків товару, відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства прийнятих рішень в межах цих процедур; прийняття рішення про класифікацію за відсутності будь-яких порушень з боку ТОВ; безпідставність прийняття до виконання висновків СЛЕД, що потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, в тому числі і прийняття рішення про зміну коду УКТЗЕД;

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, рішення про визначення коду товару №25UA40100000009-КТ від 15.04.2025 прийняте з порушення принципів і методології класифікації товарів в УКТЗЕД, без урахування визначальних класифікаційних характеристик на підставі неповного висновку, щодо цільового використання товару, відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що належна до сплати сума судового збору за подання даного позову із вимогами немайнового характеру становить 2422,40 грн., відповідні витрати підлягають відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000 грн., представником позивача подано до суду: акт наданих послуг від 22.10.2025, де вказано що вартість наданих послуг становить 50000 грн., рахунок-фактуру від 21.08.2025 на суму 50000 грн., зведену виписку від 25.08.2025, квитанцію про оплату, ордер №1971873, договір про надання правової допомоги від 18.07.2025 /№18/07/25.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

В той же час, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, виходячи характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та позицію відповідача про їх неспівмірність, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо відбору проб (зразків) товарів, які оформлені Актом б/н про взяття проб (зразків) товарів від 21.03.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про визначення коду товару №25UA40100000009-КТ від 15.04.2025.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрімарк" сплачений судовий збір в сумі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрімарк" понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІМАРК» (вул. Володимира Сосюри, 6, офіс 106/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 44623447)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського,17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)

Суддя Крапівницька Н. Л.

підпис

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар: