Рішення № 139245100, 26.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/4265/26

Провадження № 2/727/2627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №546881850 від 22.01.2022 року в сумі 17 531,82 грн, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом підписання електронного правочину одноразовим ідентифікатором MNV79QX8, укладено Кредитний договір №546881850 на суму 3 300,00 грн. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом реєстрації відповідача на офіційному сайті первісного кредитора, заповнення заявки на отримання кредиту та підписання договору одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача. В подальшому відповідач самостійно ініціював збільшення суми кредиту, у зв`язку з чим загальна сума наданого кредиту становить 13 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів.

Позивач зазначив, що право вимоги за Кредитним договором №546881850 від 22.01.2022 р. перейшло до нього внаслідок послідовного ланцюга договорів факторингу, а саме: 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») укладено Договір факторингу №28/1118-01, на виконання якого 05.05.2022 підписано Реєстр прав вимоги №175, за яким право грошової вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс»; 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»») укладено Договір факторингу №30/1023-01, на виконання якого 20.12.2023 підписано Реєстр прав вимоги №2, за яким право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»»; 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» та позивачем укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, на виконання якого 14.07.2025 підписано Реєстр Боржників та Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за яким право вимоги за Кредитним договором щодо заборгованості ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС»».

Відповідач взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань не виконав, кредит та проценти за користування ним у встановлений договором строк не повернув, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату подання позову становить 17 531,82 грн, з яких: 13 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 531,82 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг та свідоцтво адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за адресою місця проживання відповідача, повернулись до суду без вручення адресату по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзиву на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, а також не подав заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

За даних обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22.01.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений Кредитний договір №546881850. Кредитний договір укладено шляхом реєстрації відповідача на офіційному сайті первісного кредитора (moneyveo.ua), заповнення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з правилами надання коштів у позику та підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV79QX8, отриманим на номер телефону, вказаний відповідачем у заявці, що відповідає вимогам ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та узгоджується з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, відповідно до яких оспорюваний договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним між сторонами належними та допустимими доказами.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів. В подальшому відповідач самостійно ініціював збільшення суми кредиту до 13 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Правилами ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Щодо переходу права вимоги за Кредитним договором до позивача суд встановив, що право вимоги послідовно передавалося ланцюгом договорів факторингу: від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» (Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022), від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» (Договір факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, Реєстр прав вимоги №2 від 20.12.2023) та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» до позивача (Договір факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, Реєстр Боржників та Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 14.07.2025).

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Наведені договори факторингу та реєстри (акти) прав вимоги за ними в установленому порядку недійсними не визнані, є чинними, а отже, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010, права та обов`язки, що виникли на їх підставі, підлягають безперешкодному здійсненню та виконанню.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Разом з тим, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

З огляду на викладене, відсутність у матеріалах справи прямих доказів отримання відповідачем повідомлення про кожну із наведених замін кредитора не звільняє відповідача від виконання зобов`язання за Кредитним договором та не є перешкодою для захисту прав позивача як кінцевого кредитора у судовому порядку, оскільки право вимоги позивача ґрунтується на послідовному ланцюгу належних цивільно-правових правочинів, жоден з яких відповідачем не оспорений та недійсним не визнаний.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №546881850 від 22.01.2022 р. становить 17 531,82 грн, з яких: 13 000,00 грн тіло кредиту, 4 531,82 грн відсотки за користування кредитом. Заборгованість за штрафними санкціями (пенею, штрафом) позивачем до стягнення не заявлена.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитним договором, доказів погашення заборгованості чи доказів на спростування розміру заборгованості, наведеного позивачем.

Відтак, оскільки позивачем доведено факт укладення Кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, факт переходу права вимоги до позивача внаслідок ланцюга договорів факторингу та факт невиконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту і сплати процентів, а відповідачем не надано доказів на спростування розміру заборгованості, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС»» у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №546881850 від 22.01.2022р. у розмірі 17 531,82 грн, з яких: 13 000,00 грн тіло кредиту, 4 531,82 грн відсотки за користування кредитом.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662,40 грн, сплата якого підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд враховує, що на підтвердження їх понесення позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг з детальним описом виконаних робіт (вивчення матеріалів справи 2 год. (1 000,00 грн), складання позовної заяви 2 год. (5 000,00 грн), підготовка адвокатського запиту 1 год. (500,00 грн), підготовка клопотань 1 год. (500,00 грн)) та свідоцтво адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідач розмір заявлених витрат не оспорив, доказів на спростування їх співмірності складності справи, обсягу наданих послуг та ціни позову не надав. Керуючись критеріями співмірності, визначеними ч.4 ст.137 ЦПК України, з огляду на обсяг наданих послуг, зокрема пов`язаних з опрацюванням багатоступеневого ланцюга договорів факторингу та підготовкою відповідного клопотання про витребування доказів, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірним та таким, що підлягає стягненню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 204, 512, 514, 516, 526, 610-612, 625-629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, р/р НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) заборгованість за Кредитним договором №546881850 від 22.01.2022 року в розмірі 17 531 гривня 82 копійки, з яких: 13 000,00 грн тіло кредиту, 4 531,82 грн відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) судові витрати у загальному розмірі 9 662 гривні 40 копійок, з яких: 2 662,40 грн витрати по сплаті судового збору, 7 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук