Рішення № 139244988, 11.08.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/6414/26

Номер провадження 2/725/1394/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

при секретарі судового засідання: Крупко Т. В.

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 585319764 від 30.01.2021 у розмірі 21258 грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 30.01.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 585319764 на суму 3200,00 грн. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 3 200,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача. Позивач вказує, що через невиконання відповідачем умов укладеного кредитного договору за ним утворилася заборгованість в розмірі 21 258,50 грн, яка складається з: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15258,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечував проти задоволення позову, вказуючи на наступне. Розрахунок заборгованості по відсоткам поза межами 30- денного строку, встановленого Договором, є неправомірним. Крім того, в даному кредитному договорі відсутня вказівка на банківський рахунок Позичальника, на який Кредитодавець повинен був перечислити кошти на виконання умов кредитного договору. У зв`язку з чим виникає питання чи виконав Кредитодавець свої обов`язки по даному кредитному договору, а саме чи передав кошти, що є предметом договору Позичальнику. Поряд з цим, враховуючи факти укладення договорів факторингу, які містяться в матеріалах справи, Кредитодавцем не надано доказів, що Позичальника було повідомлено про зміну рахунків, на якій останній мав би повернути грошові кошти за умовами, передбаченим Договором. Позивач до позовної заяви не додав жодних квитанцій чи платіжних доручень, які дійсно вказують на те, що ним було перераховано на банківські рахунки Відповідача кошти, що зазначені в кредитному договорі. Поряд з цим, варто звернути увагу, що до позовної заяви долучені довідки про ініціювання платіжних операцій та платіжні доручення, які підписані директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Однак, вказані платіжні доручення не винесені банківською установою. Згідно згаданих вище платіжних доручень не можливо ідентифікувати на яку саме платіжну картку перераховувались кошти по даних платіжних дорученнях, оскільки номер банківського рахунку закритий. Також, дані платіжні доручення не можуть слугувати доказами перерахунку коштів, з тих підстав, що на даних платіжних дорученнях відсутні необхідні реквізити. договір № 585319764 від 30.01.2021 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 , оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Крім того, в матеріалах справи відсутній відповідний документ на підтвердження того, що відповідач отримувала смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Водночас, представник Відповідача вважає, що розмір процентів, які просить стягнути Позивач не є співмірним тілу кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) за користування коштами. Окрім того, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень є необґрунтованим та значно завищеним, неспіврозміним із складністю справи і витраченим адвокатом часом. Крім того, представником позивача не надано жодних документів, які підтверджують оплату послуг адвоката, а наданий лише витяг з Акту про надання юридичної допомоги не дає підстав вважати, що такі послуги оплачені і взагалі чи є такі витрати реальними.

У поданій відповіді на відзив представник позивача зазначила, що при заповненні Заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV39W6D направлено Відповідачу 30.01.2021 о 5:02:37год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 30.01.2021 о 5:03:04.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 6000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення № 06ac5b6e-c2d4-4aad-9151-98b4eaede7b0 від 30.01.2021 з відміткою Товариства. № d8d970d5-08cf-4104-ba3c-42692626dd11 від 30.01.2021 з відміткою Товариства. № fa598f84-75fc-423d-8b82-68dc6d15f89f від 30.01.2021 з відміткою Товариства. № c7c2042e-f05e-471f-8f39-1d7106e521e3 від 30.01.2021 з відміткою Товариства. № 4dff9ee8-0de3-46c4-8f55-ccbf9e84ebb4 від 30.01.2021 з відміткою Товариства. № 299530d8-b38f-4815-b9d1-bfc31e7464d4 від 01.02.2021 з відміткою Товариства. №e93f68f8-6018-47a7-b412-3e547378aa31 від 30.01.2021 з відміткою Товариства.

Оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав Електронне повідомлення від АТ "АЛЬФА-БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та АТ "ТАСКОМБАНК" про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - Позивач довів факт отримання Відповідачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором. Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.

Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте в той же час ним не надано: - будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; - будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; - виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; - доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 585319764 на суму 3200,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV39W6D.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 3 2 00,00 шляхом перерахування через банк провайдер. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2021 року.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 128 від 06.04.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21528,50 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором, становить 21258,50 грн, яка складається з: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15258,50 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст. 626 ЦК кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 509 цього Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1054 ЦК кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі частини 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід до позивача права вимоги за спірним зобов`язанням та наявність у відповідача непогашеної заборгованості у заявленому розмірі.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування процентів після закінчення строку кредитування суд відхиляє, оскільки умовами укладеного сторонами договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти до моменту повного виконання зобов`язань, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стосовно вимог позивача, в частині стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,0 грн., то в цій частині витрати підлягають зменшенню, виходячи з наступного.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020р. у справі №755/9215/15-ц).

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, розмір суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з відповідача, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000,00 грн., яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі, при цьому судом враховано, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості розміру стягнутих за сторони позивача коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 585319764 від 30.01.2021 у розмірі 21 258 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.