Рішення № 139244606, 26.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/4029/2026 Справа № 641/7580/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» (КП «Харківводоканал») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

установив:

КП «Харківводоканал» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заборгованість у сумі 42603,24 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не здійснюють, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 42 603 грн 24 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 жовтня 2011 року по 31 серпня 2025 року у сумі 24 122 грн 78 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 квітня 2013 року по 31 серпня 2025 року у сумі 17 324 грн 89 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 серпня 2025 року у сумі 1 155 грн 57 коп.

Поважність пропуску позовної давності позивач обґрунтовує тим, що КП «Харківводоканал» є єдиним підприємством, яке здійснює водопостачання та водовідведення у м. Харкові, іншої альтернативи водопостачання та водовідведення в місті немає. Структура підприємства налічує лише один відділ (чисельність юристів не перевищує 12 осіб), який здійснює претензійно-позовну роботу. Особливість ситуації КП «Харківводоканал» полягає в тому, що із врахуванням кількості боржників фізичних осіб, строк заборгованості яких перевищує 3 роки, підприємство повинно щорічно подавати до суду 7-8 тисяч позовних заяв і заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. Сума судового збору, встановлена для пред`явлення позовних заяв і заяв про видачу судового наказу юридичними особами, суттєво обмежує можливість підприємства своєчасно, в межах строку позовної давності звертатися до суду для стягнення заборгованості по всім боржникам. Перевага надається боржникам з найбільшою сумою боргу. У зв`язку з чим, просить суд вважати, що строк позовної давності для звернення КП «Харківводоканал» до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідачів пропущено з поважних причин.

Заочним рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 01.12.2025 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентського обслуговування у сумі 42 603,24 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 100,00 грн.

ОСОБА_1 звернулась до суд з заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій також просила поновити їй строк на звернення до суду з вказаною заявою.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що 01.12.2025 було ухвалено заочне рішення у справі. Відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, а тому була позбавлена можливості надати свої пояснення. Про вказане рішення дізналась 16.05.2026 після здійснення приватним виконавцем заходів з примусового виконання рішення суду. Вважає, що, позивачем пропущено строк позовної давності, який необхідно застосувати до правовідносин які склались між сторонами.

Ухвалою судді від 28.05.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 09.06.2026 на 14 год 30 хв.

Ухвалою суду від 25.06.2026 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.12.2025 у цивільній справі №641/7580/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Заочне рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 01.12.2025 у цивільній справі №641/7580/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання на 10 серпня 2026 року об 10 год 30 хв.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутністю представника КП «Харківводоканал».

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином відповідно до закону, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання рекомендованими листами з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Конверт повернувся з відміткою про неможливість вручення «адресат відсутній», що відповідно до усталеної практики Верховного суду є належним повідомленням.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

КП «Харківводоканал» за вказаною адресою відкрило особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість відповідачів за вказані вище послуги становить 42 603 грн 24 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 жовтня 2011 року по 31 серпня 2025 року у сумі 24 122 грн 78 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 квітня 2013 року по 31 серпня 2025 року у сумі 17 324 грн 89 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 серпня 2025 року у сумі 1 155 грн 57 коп.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до пп. 5 п. 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) (далі Постанова № 690), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Згідно з п. 34-35, 37 Постанови № 690 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається: з плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 жовтня 2011 року по 31 серпня 2025 року у сумі 24 122 грн 78 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 квітня 2013 року по 31 серпня 2025 року у сумі 17 324 грн 89 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 року по 31 серпня 2025 року у сумі 1 155 грн 57 коп.

Розмір заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості (а.с.8-12).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення просила застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово продовжено до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

У пункті 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 2120-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії воєнного, надзвичайного стану.

Враховуючи, що з 01.04.2020 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги з 01.04.2017 року заявлені в межах строку позовної давності.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за період до 01.04.2017 задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

Отже, суд дійшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в межах строку позовної давності у розмірі 39000,05 грн, з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2017 по 31.08.2025 у розмірі 21905,02 грн; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 по 31.08.2025 у розмірі 15939,46 грн; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 в сумі 1155,57 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 , у відповідачів утворилась заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.08.2025, тобто в межах строку позовної давності.

Враховуючи наведене та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих позивачем доказів, з урахуванням строків позовної давності, суд доходить висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги у загальній сумі 39000,05 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: за відправлення відповідачам копії позовної заяви з доданими документами у сумі 100,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження понесених витрат у сумі 100,00 грн, надав список «Медведева» згрупованих відправлень через Укрпошта Стандарт, в якому, в графі «Кому» вказано прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в графі «Особливі відмітки» вказано з описом вкладення, в графі «Плата за пересилання з ПДВ (грн)» вказана сума по 50,00 грн, а всього на суму 100 грн (а.с.14 зворотній бік).

Згідно з описом вкладення відповідачам за зареєстрованим місцем проживання була направлена позовна заява разом з додатками на 12 аркушах (а.с.15).

На підтвердження цього суду надано платіжне доручення АТ «Укрпошта» від 06.10.2025 на суму 100,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідачів (а.с.14).

Відтак вимога позивача про стягнення судових витрат в сумі 100,00 грн обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

Таким чином, позовні вимоги КП «Харківводоканал»" підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: за відправлення відповідачам копії позовної заяви з доданими документами у сумі 100,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (код ЄДРПОУ 03361715, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 90) заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентського обслуговування у сумі 39 000 (тридцять дев`ять тисяч) грн 05 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», (код ЄДРПОУ 03361715, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 90) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 100 (сто) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.Я.Василенко