Рішення № 139244603, 26.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-о/641/236/2026 Справа № 641/8374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Масалової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу № 641/8374/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Слобідського районного суду міста Харкова із заявою про встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Містки Сватівського району Луганської області в порядку статті 317 ЦПК України. Послалася на те, що є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Містки Сватівського району Луганської області. Оскільки вказана територія є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії РФ, органи державної влади України там тимчасово не здійснюють свої повноваження, заявник не має можливості отримати медичне свідоцтво про смерть установленого українським законодавством зразка. Єдиним джерелом інформації про смерть батька заявника є електронне листування у месенджері Telegram рідної сестри батька ОСОБА_3 (тітки заявника), яка наразі перебуває в Німеччині у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та вимушеною евакуацією зі знайомими особами останньої, які наразі перебувають на окупованій території та безпосередньо дізналися про факт смерті її рідного брата ІНФОРМАЦІЯ_1 . За даними переписки у вищевказаному месенджері, батько помер у зв`язку із хворобою (запущеною формою пневмонії). В подальшому, як стало відомо, батька було поховано, але місце поховання не відоме. Встановлення факту смерті ОСОБА_1 необхідно для отримання свідоцтва в РАЦС та подальшої реалізації її прав, зокрема оформлення спадщини, у зв`язку із чим заявник вимушена звернутися до суду.

? Ухвалою судді від 25.08.2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку окремого провадження.

? В судове засідання заявник не з`явилась, про розгляд повідомлялась належним чином, у письмовій заяві просила справу розглянути у її відсутність.

? Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся належним чином.

? Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд прийшов на наступного.

Судом встановлено, що заявниця є рідною донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

? Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А, згідно з вимогами ч. 3 та ч. 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За правилами ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Заява про встановлення факту смерті особина території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси)до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання(перебування)заявника.

Оскільки заявниця є рідною донькою ОСОБА_2 , тобто членом сім`ї особи, факт смерті якої вона просить встановити, ОСОБА_1 належить до кола осіб, яким відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України надано право звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правила ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовують, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Положеннями ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 № 545.

Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, закріплено, що підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №546, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Водночас заявницею не надано доказів, сукупність яких давала б суду можливість достовірно встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Містки Сватівського району Луганської області. Зокрема, матеріали справи не містять медичних документів, документів щодо поховання чи інших письмових або електронних доказів, які безпосередньо або у сукупності з іншими доказами підтверджували б факт, дату та місце смерті цієї особи.

Досліджені судом копії скріншотів листування у месенджері Telegram також не дають можливості достовірно встановити обставини, на які посилається заявниця. Зі змісту такого листування неможливо ідентифікувати особу, про смерть якої йдеться, встановити дату та місце її смерті, а також достовірно визначити осіб, між якими відбувалося листування. Відомості щодо номерів телефонів або інших даних, які дозволяли б ідентифікувати учасників листування, у наданих матеріалах відсутні. За таких обставин самі по собі зазначені скріншоти не є достатнім доказом факту смерті ОСОБА_2 у зазначених заявницею часі та місці.

Письмові пояснення ОСОБА_3 також не містять відомостей, отриманих нею внаслідок безпосереднього сприйняття обставин смерті ОСОБА_2 . Як убачається з цих пояснень та змісту заяви, ОСОБА_3 на час смерті брата перебувала у Німеччині, очевидцем його смерті не була, а відповідні відомості отримала від інших осіб через повідомлення у месенджері Telegram. Отже, такі пояснення мають похідний характер та за відсутності інших доказів, які б підтверджували викладені у них відомості, самі по собі не є достатніми для достовірного встановлення факту, дати та місця смерті ОСОБА_2 .

Разом із тим у прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить встановити факт смерті саме громадянина України ОСОБА_2 . Водночас матеріали справи не містять документа або інших належних доказів, які б підтверджували громадянство України ОСОБА_2 . Отже, ця обставина, яка входить до змісту заявленої вимоги, також не підтверджена наданими суду доказами.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи надані заявницею докази окремо та в їх сукупності, суд ураховує, що жоден із них не містить відомостей, отриманих унаслідок безпосереднього засвідчення смерті ОСОБА_2 , а надані скріншоти електронного листування не дозволяють достовірно ідентифікувати особу, про смерть якої йдеться, учасників листування, а також встановити дату і місце смерті. Письмові пояснення ОСОБА_3 ґрунтуються на відомостях, отриманих нею від інших осіб, та не підтверджуються іншими доказами. За таких обставин сукупність наданих заявницею доказів не є достатньою для достовірного встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Містки Сватівського району Луганської області, а тому заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим суд зазначає, що заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду з новою заявою про встановлення факту смерті за наявності інших доказів, які підтверджують відповідний юридичний факт.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 247, 263-265, 315, 317 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

? У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України- відмовити.

? Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

? Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

? З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

заінтересована особа: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 41403982, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 11.

Суддя Г.М.Щепелева