Постанова № 139244553, 26.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11641/26

н/п 3/953/2199/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, директора ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ХАРКІВІНВЕСТ», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1375/20-40-07-30 від 12.08.2026, посадовою особою, головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Риндіною Ю.М., при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ХАРКІВІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34758648), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2026 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , директор ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ХАРКІВІНВЕСТ»», вчинила правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2026 (р.21) на загальну суму 37337 грн; п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Кодексу та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за травень 2026 року на суму 3 168 240 грн.

У судове засідання призначене на 26.08.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

25.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 адвоката Омарова У.М. надійшли заперечення, в яких він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, судове засідання проводити у його відсутність та за відсутності ОСОБА_1 .

В обгрунтування поданих заперечень ОСОБА_2 посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази отримання ОСОБА_1 листа-запрошення для підписання протоколу про адміністративне правопорушення. Адже під час складання протоколу саме особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають роз`яснити права за ст. 268 КУпАП, запропонувати ознайомитися з протоколом, надати пояснення та можливість зробити зауваження. Протокол підписується цією особою. Якщо вона відмовляється від підпису, посадова особа повинна зафіксувати саме факт відмови. Для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно встановити не лише факт наявності певних порушень у діяльності підприємства, а й те, що відповідне порушення було допущене саме ОСОБА_1 як посадовою особою, а також встановити конкретні дії або бездіяльність, які утворюють склад адміністративного правопорушення. Наявність у матеріалах справи Акту податкової перевірки, який містить висновки щодо діяльності юридичної особи, сама по собі не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести особисту вину ОСОБА_1 . Разом з тим, актом перевірки не встановлено факту відсутності в ТОВ «ІК «ХАРКІВІНВЕСТ» податкового обліку чи несвоєчасного подання аудиторських висновків. Протокол не містить належних відомостей щодо суті (складу) правопорушення. В протоколі відсутнє належне обґрунтування суті (складу) адміністративного правопорушення як об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки її складові не розкриті, що унеможливлює захист від необгрунтованого звинувачення та є порушенням ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод». В протоколі про адміністративне правопорушення просто перелічені податкові порушення, які були зроблені ТОВ «ІК «ХАРКІВІНВЕСТ», проте не міститься жодних відомостей, в чому конкретно полягає порушення порядку ведення податкового обліку, а також відсутні будь-які відомості щодо самого Порядку, як нормативно правового документу, який був би порушений що, як зазначено в протоколі, призвело до порушення відповідних норм Податкового кодексу України. Протокол також не містить належних відомостей щодо встановлення особи відповідальної за дотримання Порядку ведення податкового обліку в товаристві (посадова інструкція, тощо), що свідчить про необгрунтованість його складення та незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП. У протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове зобов`язання (податкове повідомлення-рішення), як безспірний доказ скоєння відповідного адміністративного правопорушення та визнання вини посадовими особами, які не оскаржили його в установленому Законом порядку та строки. Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акт перевірки не є беззаперечним доказом порушення порядку ведення податкового обліку та вини посадової особи товариства в його порушенні, а інші докази у справі відсутні. Не прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючим органом суми, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу. В матеріалах справи відсутні дані про те що на підставі акту податкової перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення. Ні згаданих вище податкових повідомлень-рішень, ні відомостей про те чи вони оскаржувались та на якій стадії перебуває справа щодо їх оскарження, матеріали справи не містять. Таким чином, до моменту узгодження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства. Відтак, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Дослідивши адміністративний матеріал та надавши йому належну правову оцінку, приходжу до наступного.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 року № 566 (далі - Інструкція) встановлено порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адміністративні правопорушення податковими органами, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення.

Пунктом 4 Ррозділу ІІ Інструкції встановлено, що зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

Відповідно до п.п. 6, 15 Ррозділу ІІ Інструкції у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), а також місце проживання. До Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (уразі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2026, останній не відповідає вищезазначеним приписам чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були допущені процесуальні порушення, а саме не забезпечені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 36 Конституції України, про що свідчить відсутність підпису порушника в графі "Особа яка притягується до адміністративної відповідальності". Крім того, в протоколі відсутні відомості щодо одержання останньою протоколу чи відомостей про відмову від підписання протоколу та отримання копії даного протоколу. Також до матеріалів справи не долучено письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до акту від 12.08.2026 № 4449/Ж12/20-40-07-05-03/34758648 про неявку директора та головного бухгалтера ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ХАРКІВІНВЕСТ» для ознайомлення, підписання, вручення протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень, ГУ ДПС у Харківській області засобами електронного зв`язку направлені листи запрошення від 30.07.2026 № 4170/ж12/20-40-07-05-09 та № 4169/ж12/20-40-07-05-09 для підписання протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень, однак доказів на підтвердження направлення вказаного запрошення матеріали справи не містять.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце складання даного протоколу.

Крім того, частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний ( керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери).

У протоколі про адміністративне правопорушення № 1890/20-40-07-30 від 04.11.2024, зазначено, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ХАРКІВІНВЕСТ», та займаючи саме цю посаду вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення:

- відсутні дані про те, які саме дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП;

- не зазначено за яких обставин вона порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а тільки зазначено, що правопорушення призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість.

Протокол про адміністративне правопорушення № 1375/20-40-07-30 від 12.08.2026 не містить підпису ОСОБА_1 .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується лише на Акті перевірки від 30.07.2026 № 29012/20-40-07-05-03/34758648 ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ХАРКІВІНВЕСТ».

При дослідженні матеріалів справи суд встановив, відсутність сторінок акту № 29012/20-40-07-05-03/34758648 від 30.07.2026 року (з 2-ої по 14-ту сторінки) про результати документальної позапланової виїзної перевірки, що позбавляє можливості суд встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, суду не надано.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі №П/811/2893/14.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.

У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що складення та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вважаю за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т.В.Юрлагіна