Ухвала суду № 139243938, 26.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1251/21

Провадження № 1-кп/347/21/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

В провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває об`єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.364 КК України.

25.08.2026 року на адресу Косівського районного суду надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання. Вимоги клопотання обгрунтовані тим, що ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання будь якої неправомірної вигоди для себе, інших фізичних та юридичних осіб, шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчиненого організованою групою, вдачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також у незаконній порубці дерева у лісах, збуті незаконно зрубаних дерев, організованою групою, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Злочини в яких обвинувачується ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 та 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- можливість переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлює що обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування і необмежну можливість спілкування з свідками по даному кримінальному проваджені, більшість з яких проживають на території Косівського району Івано-Франківської області;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не прибувати на виклики прокурора чи суду, покликаючись на різні форс-мажорні обставини;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчиняти дії пов`язані з реалізацією незаконно зрубаної деревини.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні, прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання заперечив. Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 доводи клопотання заперечив, ствердив, що ризики наведені прокурором жодним чином не наведені, а саме клопотання є просто формальним. За весь перебування обвинувального акту на розгляді у Косівському районному суді, його підзахисний завжди вчасно за викликом з`являвся до суду, та жодним чином не порушував свої обов`язки. В задоволенні клопотання просив відмовити.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, оглянувши та перевіривши доводи клопотання, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.

Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду по суті то суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.

Суд вважає, що покликання прокурора на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України є формальним, оскільки сама по собі ймовірність призначення обвинуваченому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від суду, переховування, перешкоджання судовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про необхідніть застосування запобіжного заходу Крім того, суд вважає слушними зауваження сторони захисту про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 вже тривалий час перебуває на розгляді в Косівському районному суді. Близько двох років, до обвинуваченого взагалі не було застосовано жодного запобіжного заходу, і обвинувачений не допускав порушення процесуальної поведінки щодо прибуття до суду.

Щодо ризику передбаченого в п. 3. ч.1 ст. 177 КПК України а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином шляхом створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками у цьому кримінальному провадженні, до дачі завідомо неправдивих свідчень, на даному етапі кримінального провадження відсутня.

Ризик передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України суд вважає надуманим, оскільки прокурором не надано належного обґрунтування існування такого ризику, а відтак не доведено, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, суд зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, за місцем його проживання не встановлено фактів ведення останнім аморального способу життя, зловживання спиртними напоями чи будь-якої іншої протиправної поведінки.

За таких обставин, перевіривши доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що таке не підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 176-179, 194, 314 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1