Рішення № 139243907, 26.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 335/2004/26

Провадження № 2/346/2286/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.,

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, 30.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «МІЛОАН» (первісним кредитором) та відповідачкою як позичальником було укладено кредитний договір № 100004868, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

28.07.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

З моменту отримання вказаного права вимоги, а саме з 28.07.2025 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором в розмірі 28 753,05 грн. яка складається із: - 10 000,00 грн. заборгованість за основним боргом; - 6 853,05 грн. заборгованість за процентами; - 2 000,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; - 4 900,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; - 5 000,00 грн. заборгованість за неустойкою(штраф, пеня).

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.03.2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «МІЛОАН» (первісним кредитором) та відповідачкою як позичальником було укладено кредитний договір № 100004868, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на банківську картку відповідачки, реквізити якої були вказані у відповідних договорах.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка згідно розрахунку наданого позивачем складається з: : - 10 000,00 грн. заборгованість за основним боргом; - 6 853,05 грн. заборгованість за процентами;

Що стосується заборгованості за комісією, в розмірі 6 900,00 грн. - суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Сторона позивача не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу. Умови кредитного договору не містять жодних даних про такі послуги за комісією.

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про стягнення комісії слід відмовити.

Щодо стягнення штрафу/пені в розмірі 5 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також відповідно до п. 6-1 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування заборгованості за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказана сума в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем як кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення такої суми з відповідача.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 3 328 грн. 00 коп. Вказані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі статей 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України та, керуючись статтями 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: 07400, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором від 30.03.2025 року №100004868 в розмірі 16 853 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) гривні 05 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: 07400, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.