Рішення № 139243866, 26.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3297/26

Провадження № 2-о/345/125/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Верхнянська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Представник заявника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті її баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . За життя, 13.06.1992 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким зробила розпорядження, що все належно їй майно, яке буде їй належати на час смерті, вона заповіла заявниці ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельні ділянки загальною площею 0,57 га в с. Станькова. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй на день смерті майно. Спадкоємцем за заповітом являється заявник ОСОБА_1 .

Заявник ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої, однак нотаріусом їй було відмолено, у зв`язку з тим, що вона у встановлений законом строк не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

До дня смерті баби та після її смерті ОСОБА_1 проживала без реєстрації разом з бабою за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому після смерті баби,ОСОБА_1 вступила в володіння та управління спадковим майном, оскільки на час смерті фактично проживала зі своєю бабою, і відповідно в 6-и місячний термін після смерті своєї баби вступила в володіння та управління житловим будинком, утримує даний будинок, користується ним по даний час.

Таким чином вона фактично прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_3 .

Встановлення факту прийняття спадщини заявником, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне для реалізації права заявника на спадкування.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Представник заявника ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заяву підтримала та просить дану заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 також подав до суду заяву про розляд справи без уповноваженого представника, заяву ОСОБА_1 підтримав та просить задоволити в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зокрема, ч.1ст.315 ЦПК України містить перелік категорій справ про встановлення факту, однак цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно ч.2 цієї ж статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис за №5, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть (а.с. 8).

13.10.1992 року ОСОБА_3 склала заповіт, якийбуло посвідчено секретарем Станківської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №30.

Згідно даного заповіту ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно.

На час смерті ОСОБА_3 , їй належав житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельні ділянки загальною площею 0,57 га в с. Станькова. Дана обставина підтверджується випискою з рішення сесії Станківської сільської ради від 30.12.1993 року про передачу земель у приватну власність та випискою з погосподарської книги №4 за 1996-2000 роки від 09.02.2026року №29.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом. Причиною відмови стало те, що вона у встановлений строк не прийняла спадщину. (Відповідь приватного нотаріуса від 27.04.2026року № 121/02-14)

Також їй було рекомендовано звернутися до суду за визначенням додаткового строку прийняття спадщини або за встановленням факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , то право на спадкування виникло до набрання чинності Цивільного кодексу в редакції 2004 року, а тому до даних правовідносин слід застосовувати ст.ст. 548, 549 ЦК в редакції 1963 року, що узгоджується з висновками Верховного суду зробленими у постанові 04 травня 2022 року в справі № 372/4235/19, провадження № 61-655св21: «Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.» На вимоги про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном позовна давність не поширюється. (Постанова ВС №452/938/18 від 03.11.2021р.)

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК в редакції 1963 року спадкоємець є таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

В порядку ст. 548 ЦК в редакції 1963 року ОСОБА_1 вступила в володіння та управління спадковим майном, оскільки на час смерті фактично проживала зі своєю бабою ОСОБА_3 , і відповідно в 6-и місячний термін після смерті своєї баби вступила в володіння та управління житловим будинком, утримує даний будинок, користується ним. Дана обставина підтверджується Актом від 09.02.2026 року, складеним Верхнянською сільською радою та довідкою виконкому Верхнянської сільської ради № 31 від 09.02.2026року.

Зацікавленою особою по справі - являється Верхнянська сільська рада ОТГ Калуського району, так як у померлої ОСОБА_3 інших спадкоємців, крім онуки - ОСОБА_1 , не було. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а їх єдина дочка (мати заявниці) - ОСОБА_7 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син ОСОБА_1 (правнук померлої) - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , головний сержант 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 поблизу н.п. Невського Луганської області, при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини при здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на сході України. Сім`ї і дітей він не мав. Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 народилася ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00056302736 від 04.02.2026 було укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , після якого їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_11 », а також видано паспорт громадянина України та присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд вважає доведеним твердження представника заявника про те, що ОСОБА_1 позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб, крім встановлення у судовому порядку факту прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а встановлення такого юридичного факту безпосередньо породжує для заявника юридичні наслідки.

Згідно з п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

З положень ст. 549 Цивільного кодексу УРСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) вбачається, що для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно, якщо спадкодавець помер до 01 січня 2004 року, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Згідно ч. 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ст.ст.548,549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Зважаючи на те, що, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що метою встановлення такого факту є врегулювання заявником юридичних питань в сфері правовідносин спадкування, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту прийняття ОСОБА_1 , спадщини після смерті її баби ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема доведення факту прийняття заявником спадщини, яка відкрилась після смерті її баби, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту прийняття спадщини.

Керуючись ст.258, 259, 263, 265, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , після смерті її баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Судові витрати покласти на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя