Рішення № 139243295, 26.08.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 203/3161/26

№ 2/207/2176/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 203/3161/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У березні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 26000 гривень 00 копійок , оскільки 10 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6495459 , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок , строком на 345 днів , шляхом перерахування коштів на платіжну картку . 24 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122025/1 , згідно якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги , а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників . Згідно Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року , ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 26000 гривень 00 копійок . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань за кредитними договорами у повному обсязі не виконав .

Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не явився . Подав до суду заяву , у якій заперечує проти задоволення позову , оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал договору з надання кредиту ТОВ «МІЛОАН» . Щодо розрахунку заборгованості , то сума визначена з тіла кредиту за відсутністю його сплати за кредитом . Його своєчасно не повідомлено про передачу прав на стягнення боргу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» . Клопоче про додання до справи оригіналу кредитного договору між ним та ТОВ «МІЛОАН» .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 10 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 6495459 ( а.с. 8 13 ) , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень 00 копійок , строком на 345 днів , шляхом перерахування коштів на платіжну картку ( а.с. 20 ) . 24 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122025/1 ( а.с. 22 26 ) , згідно якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги , а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників . Згідно Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року , ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 26000 гривень 00 копійок ( а.с. 29 ) . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань за кредитними договорами у повному обсязі не виконав .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір разом з Паспортом споживчого кредиту , який було укладено з відповідачем , підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором .

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив , що він ознайомлений з усіма умовами надання кредитних грошових коштів .

Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19 .

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено , що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами , моментом його підписання є використання : електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом ; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання , іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів .

Отже , електронний підпис призначений для ідентифікації особи , яка підписує електронний документ .

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом .

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа .

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності , що додаються до інших електронних даних особою , яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір , та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію») .

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .

Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину , якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .

Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного , електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .

Згідно розрахунку заборгованості ( а.с. 21 ) , заборгованість ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 6495459 від 10 лютого 2025 року становить 26000 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 10000 гривень 00 копійок , заборгованість по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13000 гривень 00 копійок , заборгованість за неустойкою (штраф , пеня) у розмірі 3000 гривень 00 копійок .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачено кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконав , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

За нормою ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України 2003 року) .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов`язань , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу .

Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .

Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .

Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України , а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .

З розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6495459 від 10 лютого 2025 року вбачається , що ОСОБА_1 була нарахована неустойка (штраф , пеня) у розмірі 3000 гривень 00 копійок після 10 лютого 2025 року , тому не підлягає стягненню неустойка (штраф , пеня) у розмірі 3000 гривень 00 копійок , оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники , у період воєнного стану , звільняються від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) , у тому числі , і в кредитних зобов`язаннях .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

Згідно ч. 1 , 3 ст. 512 ЦК України 2003 року кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом .

Статтею 514 ЦК України 2003 року передбачено , що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

У своїй заяві відповідач посилається на те , що позивачем не надано оригінал договору з надання кредиту ТОВ «МІЛОАН» . У розрахунку заборгованості сума визначена з тіла кредиту за відсутністю його сплати за кредитом . Його своєчасно не повідомлено про передачу прав на стягнення боргу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» . Проте позиція відповідача суперечить інформації , яка є наявною в матеріалах позову та спростовується наданими позивачем документами , а саме копіями : Договору про споживчий кредит № 6495459 від 10 лютого 2025 року , графіку платежів , заявки на отримання кредиту № 6495459 , паспорту споживчого кредиту № 6495459 , анкети-заяви на кредит № 6495459 , відомостей про щоденні нарахування та погашення , Договору факторингу № 24122025/1 від 24 грудня 2025 року , Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року , від 24 грудня 2025 року . Також , в матеріалах справи наявний документ про перерахування грошових коштів у сумі 10000 гривень 00 копійок на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , а саме : платіжне доручення № 147719210 від 10 лютого 2025 року .

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір , у якому було зазначено розмір процентів та комісій . Отже , відповідач був обізнаним з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку позивача до підписання договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні заборгованості за комісіями , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за комісіями згідно умов кредитного договору .

За встановлених обставин , суд вважає , що відповідачем ОСОБА_1 не доведено порушення його прав з боку позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , судом не встановлено правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав , заявлених відповідачем .

Таким чином , відповідачем не надано належних та достатніх доказів , які б свідчили про недобросовісність банківської установи при укладенні кредитного договору , невідповідності змісту правочину цивільному законодавству , також не надано суду доказів вчинення щодо нього обману та тиску . Доводи відповідача про те , що не надано оригінал кредитного договору , суд вважає безпідставними .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якого вбачається , що у період дії кредитного договору відповідач свої зобов`язання порушив , внаслідок чого у нього утворилася заборгованість .

Доказів , які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунку відповідачем обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідача суду не надано . Крім того , відповідач не заперечував факт отримання кредиту та користування кредитними коштами . Дії відповідача на момент укладення кредитного договору були свідомими .

Згідно ст. 204 ЦК України 2003 року правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Укладений між сторонами кредитний договір , містить строк повернення кредиту (користування ним) . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення комісій відповідачем не заявлявся , а тому договір в цій частині являється дійсним .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 23000 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 10000 гривень 00 копійок , заборгованість по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13000 гривень 00 копійок , оскільки відповідач отримав кредити та користувався кредитними коштами .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , місцезнаходження : м. Бровари Київської області , вулиця Лісова , 2 , ідентифікаційний код юридичної особи : 35625014 , заборгованість за кредитним договором № 6495459 у розмірі 23000 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 10000 гривень 00 копійок , заборгованість по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13000 гривень 00 копійок , судові витрати у сумі 2355 гривень 20 копійок .

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба