Рішення № 139243097, 26.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4802/26

н\п 2/490/3757/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1613-8903 від 16.10.2025 року у розмірі 15004,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.10.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1613-8903.

Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А1348, для підписання кредитного договору №1613-8903 від 16.10.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Також Додатковою угодою №1 від 20.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн.

Також Додатковою угодою №2 від 17.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1500,00 грн.

Також Додатковою угодою №3 від 18.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2400,00 грн.

Також Додатковою угодою №4 від 20.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1100,00 грн.

Станом на 02.03.2026 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 15004,35 грн, що складається з: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом, 4454,35 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 4800,00 грн -заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 750,00 грн - заборгованість по комісії, які позивач і просить стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 29.05.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 29.05.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

15.06.2026 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Вказав, що він 09.04.2024 року був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період. Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, проценти за користування кредитом не нараховуються на весь час проходження військової служби під час дії особливого періоду. Позивачу було направлено заяву щодо проведення перерахунку заборгованості та списання нарахованих процентів і штрафних санкцій у зв`язку з проходженням військової служби. Проте у задоволенні заяви було відмовлено.

Зазначив, що нарахування процентів та інших платежів після набуття ним статусу військовослужбовця суперечить вимогам чинного законодавста України та порушує його права на соціальний захист. Крім того, позивачем не надано належного та обґрунтованого розрахунку заборгованості з урахуванням законодавчо встановлених пільг для військовослужбовців.

Просив витребувати у позивача детальний розрахунок заборгованості із зазначенням періодів та підстав нарахування кожного платежу.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.08.2026 року в задоволенні клопотання відповідача від 15.06.2026 року про витребування доказів, відмовлено.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

16.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №1613-8903 продукту «MiniCredos», який ОСОБА_1 підписав електронним підписом, одноразовим ідентифікатором А1348. Істотними умовами договору є:

- загальний розмір кредиту 3000,00 грн (п. 4.1);

- дата надання кредиту 16.10.2025 року (п. 4.2);

- комісія за видачу кредиту 15% від суми виданого кредиту (п. 4.11);

- строк кредиту 365 днів, дата повернення (виплати) кредиту 15.10.2026 року (п. 4.14);

- стандартна процентна ставка, 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору (п. 4.10);

- нарахування процентів здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 4.10);

- мета кредиту задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.3);

- сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів (п. 4.9). Базовий період складає 28 календарних днів (п. 4.8);

- спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6);

- номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) НОМЕР_2 (п. 13), - вказане підтверджується копіями договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 продукту «MiniCredos» від 16.10.2025 року, паспортом споживчого кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №202001-1692637463-17032026 від 17.03.2026 року, з якого вбачається, що кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн були перераховані 16.10.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Також Додатковою угодою від 20.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн.

Вищевказану додаткову угоду було підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А7273.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №192722-1694716154-17032026 від 17.03.2026 року, з якого вбачається, що кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн були перераховані 20.10.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Також Додатковою угодою від 17.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1500,00 грн.

Вищевказану додаткову угоду було підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А3699.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №189983-1710770125-17032026 від 17.03.2026 року, з якого вбачається, що кредитні кошти у розмірі 1500,00 грн були перераховані 17.11.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Також Додатковою угодою від 18.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2400,00 грн.

Вищевказану додаткову угоду було підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А6149.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №203940-1710873810-18032026 від 18.03.2026 року, з якого вбачається, що кредитні кошти у розмірі 2400,00 грн були перераховані 18.11.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Також Додатковою угодою від 20.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1100,00 грн.

Вищевказану додаткову угоду було підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А9462.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №193466-1712093752-17032026 від 17.03.2026 року, з якого вбачається, що кредитні кошти у розмірі 1100,00 грн були перераховані 20.11.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 .

Згідно із довідкою про перерахування суми кредиту №1613-8903 від 16.10.2025 року, ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи LiqPay на підставі кредитного договору №1613-8903 від 16.10.2025 року видано кредитні кошти: 16.10.2025 року у розмірі 3000,00 грн, 20.10.2025 року у розмірі 2000,00 грн, 17.11.2025 року у розмірі 1500,00 грн, 18.11.2025 року у розмірі 2400,00 грн, 20.11.2025 року у розмірі 1100,00 грн.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором №1613-8903 від 16.10.2025 року, станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 15004,35 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом, 4454,35 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 4800,00 грн -заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 750,00 грн - заборгованість по комісії.

23 березня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надсилало на адресу відповідача ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень умов Договору №1613-8903 від 16 жовтня 2025 року за вих. №1613-8903 на загальну суму 15004,35 грн.

За змістом ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це закріплено вимогами ст. 1055 ЦК України.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 указаного Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1613-8903 від 16.10.2025 року.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем А1348) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», що вказано у п. 13 вказаного договору.

Додаткову угоду до договору від 20.10.2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем А7273).

Додаткову угоду до договору від 17.11.2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем А3699).

Додаткову угоду до договору від 18.11.2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем А6149).

Додаткову угоду до договору від 20.11.2025 року підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем А9462).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Доказів, що спростовують факт наявності заборгованості відповідачем не надано.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 02.03.2026 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 15004,35 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом, 4454,35 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 4800,00 грн -заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 750,00 грн - заборгованість по комісії.

Разом з тим відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 15.06.2026 року посилався на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та просив звільнити його від стягнення з нього заборгованості по нарахованим процентам.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

На підтвердження проходження військової служби відповідачем до відзиву на позовну заяву від 15.06.2026 року додано крім іншого копію військового квитка серії НОМЕР_4 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації 09.04.2024 року. З наданої відповідачем довідки Національної академії Національної гвардії України №6/4/1-840 від 04.06.2026 року виданої ОСОБА_1 , про те, що він дійсно являється курсантом Національної академії Національної гвардії України, навчається на другому курсі денної форми навчання за державним замовленням (на навчання зарахований наказом начальника Національної академії від 05.08.2024 року №231 с/ч). Навчання в Національній академії Національної гвардії України складає 4 роки. Випуск планується в червні 2028 року. На військовій службі перебуває з 09.04.2024 року по теперішній час.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувались у період з 16.10.2025 року по 01.03.2026 року, тобто в період коди відповідач, згідно довідки, перебував на військовій службі.

Таким чином, погоджуючись з доводами ОСОБА_1 приходить до висновку, що незважаючи на навчання в Національній академії Національної гвардії України, відповідач не втратив статусу військовослужбовця, набутого 09.04.2024 року під час його призову на військову службу під час мобілізації та беручи до уваги, що згідно вищезазначеної довідки відповідач перебуває на військовій службі з 09.04.2024 року по теперішній час, суд приходить до висновку, що відповідач звільнений від сплати процентів за користування кредитом у розмірі 4454,35 грн на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки є військовослужбовцем.

Щодо нарахованих позивачем процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4800,00 грн, суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування, що мало місце з 16 жовтня 2025 року та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається, з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем було сплачено в рахунок погашення боргу платіж: 14.11.2025 року на суму 6842,00 грн, які були зараховані позивачем: 5000,00 грн - в рахунок погашення основного боргу, 992,00 грн - в рахунок погашення заборгованості по відсоткам, 100,00 грн - в рахнок погашення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, 750,00 грн - в рахунок погашення комісії.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума кредитних коштів отриманих відповідачем від позивача становить 10000,00 грн (3000,00 грн за кредитним договором №1613-8903 від 16.10.2025 року + 2000,00 грн за додатковою угодою від 20.10.2025 року + 1500,00 грн за додатковою угодою від 17.11.2025 року +2400,00 грн за додатковою угодою від 18.11.2025 року + 1100,00 грн за додатковою угодою від 20.11.2025 року).

Як встановлено судом вище, відповідач звільнений від сплати відсотків за користування кредитом, а вимога про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України є неправомірною, а отже зарахування позивачем сплачених відповідачем суми відсотків за користування кредитом та процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 1092,00 грн є безпідставним.

Частиною 1 ст. 534 ЦК України визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, а саме:

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За такого, враховуючи приписи ст. 534 ЦК України, суд вважає, що сплачений відповідачем розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом та процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України слід перенести на погашення суми комісії, а залишок зарахувати в сплату основного боргу.

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач звільнений від сплати відсотків за користування кредитом на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», те, що вимога про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України є неправомірною, а також враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за Кредитним договором №1613-8903 від 16.10.2025 року у загальному розмірі 4658,00 грн.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України", "Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 825,34 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №35157 від 07.05.2026 року.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1613-8903 продукту «MiniCredos» від 16.10.2025 року у розмірі 4658 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму сплаченого судового збору в розмірі 825 (вісімсот двадцять п`ять) гривень 34 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін