Рішення № 139243063, 26.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3709/26

н\п 2/490/3235/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 року Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал:

заборгованість по договору №Р3542 від 05.11.2016р. добровільного погашення заборгованості з розстрочкою платежу в розмірі 5248,53 (п`ять тисяч двісті сорок вісім грн 53 коп);

заборгованість за спожиті з 01.03.2021 р. по 28.02.2026р. послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 11272,52 грн (одинадцять тисяч двісті сімдесят дві грн 52 коп) та судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.)

В обгрунтування вимог позивач вказує, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

На ім`я боржника був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . За зазначеним особовим рахунком за період надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 28 лютого 2026 року рахується заборгованість у розмірі 16521,05 грн яка складається з: заборгованості за договором №Р3542 від 05 листопада 2016 року в розмірі 5248,53 грн; вартості спожитих послуг з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 11272,52 грн, з яких нарахована плата за абонентське обслуговування складає 1904,00 грн.

У зазначеному помешканні був встановлений прилад обліку. Нарахування за надані послуги відбувалось: до квітня 2024 року за показаннями приладу обліку, з травня 2024р. по липень 2024 у зв`язку з відсутністю даних про показники приладу обліку, нарахування здійснено відповідно до середніх показників лічильника за останні 12 місяців, а з серпня 2024 року - відповідно до затверджених норм згідно благоустрою помешкання, на підставі рішень Миколаївської міської ради № 592 від 14.07.2017 р., та № 661 від 28.07.2021 року, за нормою 9,10/8,94 куб. м. на одну людину на місяць, які діяли на зазначений у заборгованості період.

Свої зобов`язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Скарг чи претензії від відповідача дл здійснення перерахунку вартості послуг за період її ненадання, надання невідповідної якості не надходило. У зв`язку з несвоєчасним та в не повному обсязі сплати Боржником наданих послуг, станом на 05 листопада 2016 року утворилась заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 10562,85 грн. На зазначену суму боргу між МКПМиколаївводоканал і ОСОБА_1 05 листопада 2016 року було укладено Договір №Р3542 добровільного погашення заборгованості із розстрочкою платежу (далі - Договір розстрочки). Відповідно до п.1.1, 2.1 даного договору, Боржник визнавав у повному обсязі Заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_2 , та зобов`язувався сплатити вказану заборгованість протягом 36 календарних місяців. Відповідно до п. 3.2 Договору розстрочки, починаючи з першого числа місяця наступного за місяцем укладання цього договору, Боржник щомісячно сплачує решту заборгованості рівними частинами, кожна з яких дорівнює 293,41 грн, кінцевий строк оплати чергової щомісячної частини заборгованості - останній день поточного календарного місяця. На виконання Договору розстрочки Боржник сплатив 5314,32грн., таким чином заборгованість за даним Договором становить 5248,53 грн.

З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану вище заборгованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

27.04.2026 року матеріали справи передано судді.

Ухвалою судді від 29.04.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 29.04.2026 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 02.06.2026 року, як невручене.

Відповідач, який повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі, відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та споживачем, було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 .

За вказаним особовим рахунком встановлена абонентська плата у розмірі 38,08 грн.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.

Споживачі, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення або звертаються до МКП «Миколаївводоканал» для отримання вказаних послуг, та вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов Договору. У зв`язку тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).

У зв`язку з несвоєчасним та в не повному обсязі сплати Боржником наданих послуг, станом на 05 листопада 2016 року утворилась заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 10562,85.

На зазначену суму боргу між МКП Миколаївводоканал і ОСОБА_1 05 листопада 2016 року було укладено Договір №Р3542 добровільного погашення заборгованості із розстрочкою платежу (далі - Договір розстрочки).

Відповідно до п.1.1, 2.1 даного Договору розстрочки, Боржник визнавав у повному обсязі Заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_2 , та зобов`язувався сплатити вказану заборгованість протягом 36 календарних місяців.

Відповідно до п. 3.2 Договору розстрочки, починаючи з першого числа місяця наступного за місяцем укладання цього договору, Боржник щомісячно сплачує решту заборгованості рівними частинами, кожна з яких дорівнює 293,41 грн, кінцевий строк оплати чергової щомісячної частини заборгованості - останній день поточного календарного місяця.

Відповідно до п. 5.1 договір вважається укладеним з моменту сплати боржником першого внеску відповідно до п.3.1 цього договору та діє до 30.11.2019 року.

З матеріалів справи слідує, що перший внесок у розмірі 303 грн. 82 коп. відповідачем здійснено у грудні 2016 року. Отже, договір №Р3542 від 05.11.2016 року є укладеним та діє до 30.11.2019 року.

На виконання Договору розстрочки Боржник сплатив 5314,32 грн., таким чином заборгованість за даним Договором становить 5248,53 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості наданим позивачем, у період з 01.03.2021 р. по 28.02.2026р., відповідач не виконував свої обов`язки передбачені чинним законодавством, щодо своєчасної та у повному обсязі сплати наданих послуг, у зв`язку з чим станом на 28 лютого 2026 року утворилася заборгованість в сумі 16521,05 грн.

Дана заборгованість складається з заборгованості за договором №Р3542 від 05 листопада 2016 року в розмірі 5248,53 грн; вартості спожитих послуг з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 11272,52 грн з яких нарахована плата за абонентське обслуговування складає 1904,00 грн.

Нарахування за надані послуги відбувалось: до квітня 2024 року за показаннями приладу обліку, з травня 2024р. по липень 2024 у зв`язку з відсутністю даних про показники приладу обліку, нарахування здійснено відповідно до середніх показників лічильника за останні 12 місяців, а з серпня 2024 року - відповідно до затверджених норм згідно благоустрою помешкання, на підставі рішень Миколаївської міської ради №592 від 14.07.2017 р., та №661 від 28.07.2021 року, за нормою 9,10/8,94 куб. м. на одну людину на місяць, які діяли на зазначений у заборгованості період.

Факт не допуску до відповідного вузла обліку для зняття показань підтверджується наявним в матеріалах справи актом про не допуск.

Відповідно до довідки про осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2010 по 26.02.2026, зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 (станом на 26.02.2026р.).

Відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. відповідачем не надавалось до позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі, не надходило заяв щодо припинення користування послугами, скарг чи претензій також від відповідачів для здійснення перерахунку вартості послуг за період її неподання, надання невідповідної якості не надходило.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов`язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є споживачем комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак вона не сплачує вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі.

За такого, у відповідача виникло зобов`язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від неї виконання свого обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Будь-яких доказів з приводу того, що відповідач відмовлявся від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися, або надавалися не в повному обсязі, чи звертався до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг, або з претензіями щодо невиконання зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг - суду надано не було.

Згідно з ч. 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.20 вказаного Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З огляду на вказане, саме на відповідача покладено обов`язок укладення договору із позивачем на надання відповідних послуг.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачка повинна за них сплачувати в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власників індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

У зв`язку з набранням чинності постанови КМУ від 02.02.2022 №85 «Про внесення змін до постанови КМУ №690» та керуючись нормами ч. 5 ст. 13 вказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги»», ст. ст. 633, 634 ЦК України, МКП «Миколаївводоканал» 10.02.2022 року опублікував публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання, яка поширюється на споживачів власників (співвласників, користувачів) індивідуальних (садибних) житлових будинків, а також на споживачів власників (співвласників, користувачів) житлових та нежитлових приміщень в багатоквартирному буднику, інших об`єктів нерухомого майна або водопостачання та/або водовідведення в багатоквартирному будинку, приєднаних до внутрішньо будинкових мереж, які отримують послуги для задоволення власних потреб, а також для забезпечення господарських, технологічних (власних) потреб багатоквартирного будинку в цілому.

Договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті МКП «Миколаївводоканал» співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з підприємством, власники індивідуальних (садибних) житлових будинків не вчинили дій щодо відключення (відмови) від послуги підприємства.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №750/12850/16-ц від 26.09.2018 року зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Положеннями ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідем зобов`язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 28 лютого 2026 року виникла заборгованість в сумі 16521,05 грн, яка складається з: з заборгованості за договором №Р3542 від 05 листопада 2016 року в розмірі 5248,53 грн; вартості спожитих послуг з 1 березня 2021 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 11272,52 грн, з яких нарахована плата за абонентське обслуговування складає 1904,00 грн.

Абонентська плата формується відповідно до Закону України «про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ від 05.07.2019 №690 «Про Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» та постанови КМУ від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».

Згідно Постанови №808, плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

Плата за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом по підприємству та визначається виконавцем комунальних послуг за їх витратами на 1 абонента/міс. Тобто, плата за абонентське обслуговування розраховується не за обсяги спожитих послуг, а з розрахунку на 1 абонента та виставляється як окремий платіж.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 03.12.2020, Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-IIІ (далі ЗУ про Питну воду ), Правилами № 690, постановою КМУ «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг» від 21.08.2019 р. № 808 (із змінами), наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік» від 12.10.2018 № 270 встановлений розмір абонентської плати зі структурою та вартістю якого можна ознайомитись на офіційному сайті МКП «Миколаївводоканал».

Отже, за період з 01.03.2021 року по 28.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 11272,52 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Крім того, заборгованість ОСОБА_1 за договором №Р3542 від 05.11.2016 року, становить 5248,53 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Розрахунок заборгованості, що наданий представником позивача містить відомості про: норму, об`єм споживання, тариф, суму до сплати, сплачену суму та суму боргу.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що він у встановленому законом порядку відмовився від надання послуг позивачем, а також не надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати за надані послуги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вищевказаною адресою у розмірі 16521,05 грн, з яких: 5248,53 грн - заборгованості за договором №Р3542 від 05 листопада 2016 року; 11272,52 грн - заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 1904,00 грн. - абонентська плата.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2396,16 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (код ЄДРПОУ 31448144) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал заборгованість по договору №Р3542 від 05.11.2016р. добровільного погашення заборгованості з розстрочкою платежу в розмірі 5248 (п`ять тисяч двісті сорок вісім) грн 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал заборгованість за спожиті з 01.03.2021 року по 28.02.2026 року послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 11272 (одинадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн 52 коп

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал сплачений судовий збір у розмірі 2396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) грн 16 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Саламатін О.В.