Рішення № 139243052, 26.08.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1106/26

Провадження №2/485/725/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 серпня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №77272484 від 12 жовтня 2021 року у сумі 31 169,60 грн та понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики №77272484, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 9200,00 грн, зі сплатою відсотків. 03 липня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до якого право грошової вимоги за договором кредиту №77272484 від 12.10.2021 перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс». 05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до якого право грошової вимоги за договором кредиту №77272484 від 12.10.2021 перейшло до ТОВ «Деал Фінанс Груп». Відповідач умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 31 169,60 грн, що складається з: 9200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 969,60 грн - сума заборгованості за процентами. У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору, а також 4500,00 грн зі сплати витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 22 червня 2026 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувала докази /а.с.59-60/.

Позиції учасників справи

У судове засідання представник позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, про причини неявки суду не повідомив. Представник відповідача надала суду заяву, в якій просила суд здійснити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають в частині тіла кредиту. Додатково зазначила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що долучила відповідну довідку, а також просила суд застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнивши ОСОБА_1 від сплати відсотків. Крім того, вважали витрати на оплату професійної правничої допомоги завищеними, оскільки складення позову, який є типовим, не потребує великих затрат часу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 12 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77272484 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) /а.с.17/.

Умовами вказаного договору визначено, що сума позики складає 9200,00 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 2,70% (п.п.2.1 2.3 Договору).

Згідно п.4 договору, проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Договір підписано сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 0jFMl7T57z /зворот а.с.17/.

Окрім того, 24 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №6196769 до договору позики №77272484 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12.10.2021 /а.с.18/.

За умовами вказаної додаткової угоди, сторони погодили про реструктуризацію погашення Позичальником Заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї Додаткової угоди в сумі 17 072,44 грн (сiмнадцять тисяч сімдесят дві гривні сорок чотири копійки) на 45 (сорок п`ять) днів (п.1 Додаткової угоди).

Загальна сума Заборгованості, вказана в п. 1 Додаткової угоди, являється фіксованою, а нарахування Процентів до сплати згідно умов Договору призупиняється. Позичальник сплачує Позикодавцю суму Заборгованості, вказану у п. 1 Додаткової угоди, частинами в розмірі не менше ніж 25% (двадцять п`ять) відсотків від її загальної суми за наступним графіком: 1) 24.11.2021 ? 4268,11 грн; 2) 09.12.2021 ? 4268,11 грн; 3) 24.12.2021 ? 4268,11 грн; 4) 08.01.2022 ? 4268,11 грн (п.2,3 Додаткової угоди).

Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №77272484 у сумі 9200,00 грн підтверджено платіжною інструкцією № df3b6c2d-c2fb-4fd7-8fdf-0a4a05b415da /а.с.20/.

03 липня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №034-030723, згідно якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб /зворот а.с.32-38/.

Згідно витягу реєстру прав вимог, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за договором №77272484 від 12.10.2021 у сумі 31 169,60 грн, з яких 9200,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 969,60 грн заборгованість за процентами /зворот а.с.36-37/.

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, згідно якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб /зворот а.с.38-44/.

Згідно реєстру прав вимог, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за договором №77272484 від 12.10.2021 у сумі 31 169,60 грн, з яких 9200,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 969,60 грн заборгованість за процентами /зворот а.с.42-43/.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за кредитом, заборгованість за договором позики №77272484 від 12.10.2021 становить 31 169,60 грн, з яких 9200,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 969,60 грн заборгованість за процентами /а.с.5,12-16/.

Згідно листа АТ «Таскомбанк» №4715/47.7.-БТ від 09.07.2026, встановлено, що ОСОБА_1 в банку закрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . За даними виписки по картковому рахунку встановлено зарахування коштів у розмірі 9200,00 грн 12.10.2021 об 11:18:43 на виконання вимог кредитного договору.

Норми права, які застосовуються судом

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а також додаткова угода до кредитного договору, та ОСОБА_1 були укладені в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, за вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно частини 2 зазначеної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.1046-1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд зазначає, що спірний кредитний договір містить всі істотні умови кредитного договору, передбачені законодавством України, і відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом в договорі.

Разом з тим, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією рф проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Таким чином, законодавець пов`язує можливість застосування відповідної пільги не з самим фактом існування кредитного договору, а з наявністю у боржника спеціального правового статусу військовослужбовця у визначений законом період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування держави, органів влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, який настає з моменту оголошення мобілізації або введення воєнного стану та охоплює мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період.

Загальновідомим є те, що особливий період в Україні триває з 2014 року та не припинений станом на момент розгляду справи.

Разом із тим, сам факт існування особливого періоду не є достатньою підставою для автоматичного звільнення особи від сплати процентів за кредитом.

Юридичне значення має саме дата набуття особою статусу військовослужбовця та співвідношення цієї дати з періодом нарахування процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження проходження військової служби відповідачем надано довідку військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2026 №4539/ст, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 09 вересня 2025 року по теперішній час.

Отже, наведені документи підтверджують факт набуття відповідачем статусу військовослужбовця лише з 09 вересня 2025 року.

Разом із тим, із матеріалів справи встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися до 09 лютого 2022 року.

Таким чином, період нарахування процентів повністю передував моменту мобілізації відповідача та набуття ним спеціального статусу військовослужбовця.

За таких обставин суд виходить із того, що на момент виникнення у відповідача обов`язку зі сплати процентів за користування кредитом та протягом періоду їх нарахування він не перебував на військовій службі, а тому не належав до кола осіб, на яких поширюються гарантії, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Такий висновок узгоджується із загальними принципами дії закону в часі та правової визначеності.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору, отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, не в повному обсязі повернув отримані грошові кошти, не сплатив відсотки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині 3 статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з Акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 на загальну суму 4500 грн.

Відповідно до частини 1, 4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У відповідності до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем висловлено заперечення щодо розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги, оскільки вважав їх неспівмірними зі складністю справи та сукупністю наданих матеріалів справи.

За таких обставин, а також враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи заперечення відповідача, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн не в повній мірі відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Враховуючи вищенаведене, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.10, 18, 23, 76, 81, 279, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики №77272484 від 12.10.2021 у загальній сумі 31 169,60 грн (тридцять одна тисяча сто шістдесят дев`ять гривень шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати у загальному розмірі 5162,40 (п`ять тисяч сто шістдесят дві гривні сорок копійок) грн, які складаються з: судового збору 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

У задоволенні решти витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26 серпня 2026 року.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул.Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.П.Бодрова