Рішення № 139242963, 26.08.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/525/26

Провадження № 2/483/575/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

представника позивача Кілійник К.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції з використанням сторонами власних технічних засобів в залі суду цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2026 року ОСОБА_3 , яка є представником Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, звернулася до суду з позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідача 10 433 грн 78 коп. в рахунок повернення надміру виплаченої суми пенсії за вересень 2025 року.

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_2 перебував на обліку, як одержувач пенсії по інвалідності. Водночас, на підставі рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності за результатами перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями виплати було припинено та наявна переплата за вересень 2025 року у вказаному вище розмірі. Оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку повернути переплачені кошти, позивач змушений звернутися до суду.

14 травня 2026 року відповідачем засобами поштового зв`язку подано відзив на позовну заяву, який не містить підпису особи, яка його подала.

Відповідно до частини другої статті 178 ЦПК України відзив підписується відповідачем або його представником.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником або його представником. Отже, відсутність підпису особи, від імені якої подано відзив, свідчить про недотримання встановленої законом форми відповідної заяви по суті справи та не дає підстав вважати її належним чином оформленим процесуальним документом.

Водночас, суд враховує, що подання заяв по суті справи є процесуальним правом учасника справи, а тому неподання належним чином оформленого відзиву саме по собі не звільняє суд від обов`язку розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та надати оцінку доказам і поясненням, які були належним чином подані та досліджені судом.

16 липня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких зазначено, що 03 червня 2026 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про врегулювання питання поновлення пенсійних виплат у досудовому порядку. За результатами розгляду звернення ОСОБА_2 отримав відповідь від 17 червня 2026 року №24662-00503/1-02/8-1400/26, якою йому відмовлено у поновленні пенсійних виплат. Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 07 липня 2026 року судом відкрито провадження у справі №400/8134/26. Крім того, просив врахувати, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі №400/12616/25 його позов до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задоволено та визнано протиправним і скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб або рішень медико-соціальних експертних комісій від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950, на підставі якого ГУ ПФУ у Миколаївській області припинив виплату відповідачу пенсії по інвалідності.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та пояснила, що дійсно рішення, на підставі якого відповідачу припинено виплату пенсії, було скасовано, однак іншого рішення про встановлення йому групи інвалідності немає, а тому немає підстав для поновлення виплат. Крім того, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду відповідачу поновлено виплати з 01 жовтня 2025 року, тобто за період, який не оплюється позовами вимогами у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №66/25/245/В від 11 червня 2025 року, ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року встановлено 3 групу інвалідності на період до 01 липня 2026 року. Вказане рішення є чинним, а відтак твердження позивача щодо безпідставності виплат за вересень 2025 року є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №518300 від 06 травня 2024 року ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, строком до 01 червня 2025 року (а.с. 16, зворотній бік).

30 травня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності (а.с. 12, зворотній бік).

Згідно з протоколом про призначення пенсії відповідачу було призначено пенсію по інвалідності на підставі поданих ним документів (а.с. 12).

За змістом перерахунку пенсії по інвалідності та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, розмір призначеної відповідачу пенсії починаючи з січня 2025 року становив 10 433 грн 78 коп. (а.с. 12).

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №66/25/245/В від 11 червня 2025 року, ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року встановлено 3 групу інвалідності на період до 01 липня 2026 року (а.с. 33-36).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950, відповідача не визнано особою з інвалідністю з 20 серпня 2025 року (а.с. 15-16, зворотній бік).

Згідно з актом приймання-передачі витягів з рішень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов витяг з рішення експертної команди від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950, відповідно до якого позивача не визнано особою з інвалідністю з 20 серпня 2025 року.

На підставі отриманої інформації Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області припинено виплату позивачу пенсії по інвалідності, оскільки після прийняття рішення експертної команди від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950 відсутня встановлена у передбаченому законодавством порядку інвалідність, яка є підставою для подальшої виплати відповідного виду пенсії.

Внаслідок припинення виплати пенсії по інвалідності позивачем виявлено надміру виплачену суму пенсії за вересень 2025 року у розмірі 10 433 грн 78 коп..

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20 жовтня 2025 року №1400-0404-8/87452 відповідача повідомлено про необхідність повернення на розрахунковий рахунок Головного управління надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 10 433 грн 78 коп. (а.с. 16).

Судом також встановлено, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950, відповідно до якого ОСОБА_2 не визнано особою з інвалідністю з 20 серпня 2025 року, було оскаржено відповідачем у судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі №400/12616/25 позов ОСОБА_2 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задоволено.

Зазначеним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування осіб від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950 у частині, що стосується ОСОБА_2 . Наведене зокрема підтверджується повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, наданим відповідачу (а.с. 61-62).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 18 Закону України №2262-XII передбачено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, за умов, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 26 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються на весь час інвалідності, встановленої у визначеному законодавством порядку, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - довічно.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Закону №2262-XII суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішення органу, який призначає пенсію, чи суду.

Відповідно до частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, зокрема в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.

Положеннями пункту 3 зазначеного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом із тим статтею 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.

Отже, з положень статті 1215 ЦК України слідує, що отримані особою пенсійні виплати не підлягають поверненню за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності набувача.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тому тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц.

З 01 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності повнолітнім особам проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Вказаною постановою затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до встановлених порядку та критеріїв.

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що оцінювання проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи та експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 7 Положення права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

З матеріалів справи слідує, що позивачем визначено суму пенсії у розмірі 10 433грн 78 коп. як надміру виплачену на підставі рішення експертної команди від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950, яким відповідача не визнано особою з інвалідністю з 20 серпня 2025 року.

Разом із тим судом встановлено, що зазначене рішення експертної команди від 20 серпня 2025 року №ЦО-6950 було оскаржене відповідачем у судовому порядку та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі №400/12616/25 визнане протиправним та скасоване.

Отже, підставою для припинення виплати пенсії та визначення виплаченої суми як надміру виплаченої було рішення експертної команди, яке в подальшому визнано протиправним та скасовано судом.

Судом не встановлено та позивачем не доведено, що відповідач при зверненні за призначенням пенсії подавав свідомо неправдиві або неправильні документи, приховував достовірні відомості про стан свого здоров`я чи інші обставини, що впливають на встановлення права на пенсію по інвалідності.

Також відсутні докази того, що відповідач будь-яким чином вплинув на рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності.

Встановлення відповідачу ІІІ групи інвалідності було здійснено відповідним компетентним органом, а пенсія призначена позивачем на підставі документів, що підтверджували відповідне право відповідача на пенсійне забезпечення.

При цьому подальше рішення експертної команди щодо невизнання відповідача особою з інвалідністю саме по собі не свідчить про недобросовісність відповідача при отриманні пенсійних виплат.

Незгода експертної команди з висновком медико-соціальної експертної комісії щодо стану здоров`я відповідача свідчила про різну оцінку медичних показників стану здоров`я відповідача відповідними державними експертними установами, що саме по собі не доводить недобросовісності відповідача при отриманні пенсії по інвалідності.

Відповідно, позивачем не доведено, що виникнення спірної суми пенсії було наслідком зловживань з боку відповідача, подання ним недостовірних документів або повідомлення неправдивих відомостей.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках (стаття 13 ЦПК України).

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-81 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).

Оскільки позивач не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо доказування та не довів належними і допустимими доказами наявності з боку відповідача недобросовісних дій, які призвели до надмірної виплати пенсії, а також не довів наявності рахункової помилки при її нарахуванні та виплаті, тоді як досліджені судом докази свідчать про призначення та виплату пенсії відповідачу на підставі належних документів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача суми надміру виплаченої пенсії, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 26 серпня 2026 року.

Головуюча: