Рішення № 139242660, 26.08.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1134/26

Провадження № 2/487/2239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26.08.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» - Велікданов С.К. звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до позову, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту №6573354 від 15.08.2025 року в загальному розмірі 8074 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729 грн. - сума заборгованості за процентами, 345 грн. - сума заборгованості за комісією, 4000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 15.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №6573354 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн. строк позики - 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день (базова процентна ставка/фіксована), комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 345 грн.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за вказаними договорами, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. В свою чергу відповідач у повному обсязі умов кредитного договору не виконувала у наслідок чого утворилась заборгованість на загальну 8074 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1729 грн. - заборгованість по сплаті процентів, 345 грн. - заборгованість за комісією, 4000 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою.

В подальшому 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №6573354. Таким чином, ТОВ «Деал фінанс груп» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника становить 8074 грн.

Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Відповідно до ухвали судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.02.2026 року, справу за позовом ТОВ відповідальністю «Деал фінанс груп» було передано до Заводського районного суду м. Миколаєва, для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.04.2026 року, матеріали позовної заяви були передані для розгляду судді Притуляк І.О.

Ухвалою суду від 15.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити. В позовній заяві проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

З відома позивача у відповідності до положень ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 15.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії (Надійний) №6573354.

Відповідно до п.2.1 договору, Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

У відповідності п.2.1.1 мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник підтверджує, що не має наміру використовувати отриманий Кредит із метою, яка є забороненою відповідно до діючого законодавства, у тому числі не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.

Згідно з п.2.2 параметри та умови Кредиту: п.2.2.1. Сума кредиту 2000 грн.; п.2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 360 днів; 2.2.3. Розмір Першого обов`язкового платежу 915 грн.; п.2.2.4. Період сплати Мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість Мінімальних обов`язкових платежів становить 11; п.2.2.5. Дата сплати Першого обов`язкового платежу 13.09.2025. п. 2.2.8, комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 345 грн.).

У відповідності п.2.3 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194.73%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п.2.2.2. п.2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, а також на припущенні, що Позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов Договору, не буде збільшувати суму Кредиту та не буде допускати порушення умов Договору. П.2.3.1. Денна процентна ставка/день 0,998%.

Відповідно до п.5.1 договору, перед укладанням (підписанням) Договору, Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Згідно з п.п.6.13, 6.13.1 договору у разі прострочення Позичальником сплати Першого обов`язково платежу/Мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану Комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми Кредиту) на шістдесят другий календарний день, Кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі Позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення Заборгованості.

Вимога надсилається у вигляді повідомлення на електрону адресу Позичальника, зазначену в Договорі та/або шляхом направлення вимоги в особистий кабінет Позичальника. Повідомлення вважається отриманим позичальником з моменту отримання Кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення. Після отримання вимоги Позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення Заборгованості за Договором протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від Кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом тридцяти календарних днів Позичальник усуне порушення умов Договору та здійснить погашення прострочення заборгованості, вимога Кредитодавця втрачає чинність. У разі невиконання умов, зазначених у вимозі або не здійснення погашення простроченої Заборгованості - вимога залишається чинною, а Позичальник зобов`язаний повернути Заборгованість в повному обсязі. В такому разі після спливу строку вимоги, Кредитодавець має прав вступити право вимоги за Договором новому кредитору.

Відповідач підписала договір 15.08.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 646724.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 була ідентифікована товариством при укладенні договору №6573354 шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразового ідентифікатора 646724 15.08.2025 року о 20:02:37 год.

Згідно з довідкою №КД-000021056 від 02.01.2026 року ТОВ «Европейська платіжна система» останнє підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 року, укладеного між Установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: 1) Дата 15.08.2025 року; 2) Номер платежу b6aaab27-f5bc-4158-bb9a-4f020d38b4bd; 3) Сума 2000.00 грн.; 4) Отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Крім того, перерахування грошових коштів підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , емітовано карту: № НОМЕР_3 та 15.08.2025 року на вказану картку було зараховано 2000 грн.

14.11.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» складено вимогу про повернення кредиту, в якій зазначено, що у зв`язку із затримкою сплати заборгованості з Договором кредитної лінії (Надійний) від 15.08.2025 року №6573354 на понад два календарних місяці, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», керуючись умовами Договору повідомляє клієнта про прострочення платежу/платежів та звертається з вимогою повернення кредиту.

Згідно з довідкою про ідентифікацію вимога про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, було направлено відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 14.11.2025 року. Статус направлення - Message is sent.

Згідно з доданим до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період з 15.08.2025 року по 23.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №6573354 складає 8074 грн. з яких: 2000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1729 грн. - заборгованість по сплаті процентів, 345 грн. - заборгованість за комісією, 4000 грн. - заборгованість за неустойкою. Зі вказаного розрахунку вбачається, кредитодавець з 14.11.2025 року, тобто з дня направлення вимоги про повернення кредиту, не нараховував відповідачу проценти за користування кредитом.

В подальшому, 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого до ТОВ «Деал фінанс груп» перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №6573354.

Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-01, ТОВ «Деал фінанс груп» набуло грошової вимоги до відповідача за договором №6573354 у сумі 8074 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 1729 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 375 грн. - комісія за надання позики (кредиту), 4000 грн. - неустойка.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» у передбаченому законом порядку набуло право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.

Належними і допустимими доказами підтверджено отримання відповідачем кредиту та невиконання нею грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги ТОВ «Деал фінанс груп» про стягнення заборгованості за тілом кредитом, відсотками та комісією є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості з неустойки у розмірі 4000 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Частина 2 статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13, від 16.12.2015 року у справі №6-2023цс15).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває дотепер.

Отже, тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Виходячи з вищенаведеного, оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Деал фінанси груп».

Викладення Законом України від 22.11.2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 4000 грн. слід відмовити.

Приймаючи до уваги вищевикладене позовні вимоги ТОВ «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає сплаті заборгованість в загальному розмірі 4074 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 1729 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 345 грн. - заборгованість за комісією.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.

У позовній заяві, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, укладений між ТОВ «Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. Витяг з акту №7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 14.01.2026 року, відповідно до якого надано правову допомогу у виді вивчення документів, проведення їх аналізу та визначення правової позиції вартістю 500 грн., складання та направлення позовної заяви вартістю 4000 грн.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі №686/5757/23).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20.02.2024 року у справі № 910/615/14 (№910/5042/22), від 26.09.2024 року у справі №910/11903/23, від 25.01.2025 року у справі №369/849/18.

Суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 року у справі №466/4361/20, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2026 року у справі №740/1678/17).

Також, у постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17, зазначено, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Ураховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази понесення ТОВ «Деал фінанс груп» витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору та ціни позову, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що реальним, розумним та справедливим буде розмір судових витрат, які підлягають стягненню з іншої сторони спору, у сумі 1 000 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1343,40 грн. (4074 грн./ 8074 грн. х 2662,40 грн.).

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) №6573354 від 15.08.2025 року в загальному розмірі 4074 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1729 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 345 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1343,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», місце знаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ: 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк