Ухвала суду № 139242494, 25.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12118/22

Провадження №1-кп/127/369/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

інших учасників судового процесу: представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

На електронну адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 - про скасування арешту, накладеного на майно. Клопотання мотивоване тим, що 17.03.2019 слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 був проведений огляд автомобіля марки Lexus LX 70, д.н. НОМЕР_1 . У подальшому постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 від 03.04.2019 автомобіль марки Lexus LX 70, д.н. НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019020000000135. Станом на сьогодні зазначений автомобіль перебуває під арештом на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2019 у справі № 127/9613/19. На час постановлення зазначеної ухвали власником автомобіля був ОСОБА_9 - батько обвинуваченого, - який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що арешт на автомобіль був накладений незаконно, подальша потреба у його застосуванні відпала.

Додатково зауважила, що під час досудового розслідування арешт на автомобіль був накладений незаконно, зокрема, у зв`язку з тим, що автомобіль був вилучений за результатами огляду гаража, однак дозвіл власника або іншого володільця цього гаража відсутнє, не буле надане суду й відповідне судове рішення про надання дозволу на проведення обшуку цього гаражного приміщення.

Крім того, захисник звернула увагу на те, що на цей час потреба у подальшому арешті майна відпала. Наявність арешту перешкоджає власника або іншого законного володільця на користування вилученим майном.

Окрім наведеного, захисник звернула увагу суду на те, що Верховний Суд (далі - ВС) у судових рішеннях щодо пов`язаної у кримінальному провадженні особи зазначив, що питання скасування арешту на зазначений автомобіль має бути вирішене саме в межах провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 .

Прокурор вважає, що правові підстави для скасування арешту відсутні.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 - щодо поданого клопотання покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зауважив, що у зв`язку з хворобою матері та сестри йому необхідні значні кошти на їхнє лікування.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною другою статті 170 КПК передбачено вичерпний перелік підстав для накладення арешту на майно, а саме збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З наданих суду матеріалів випливає, що судовий розгляд суд здійснює щодо кримінального провадження № 12019020000000246. Захисник обвинуваченого у клопотанні посилалась на те, що арешт на автомобіль був накладений у кримінальному провадженні № 12019020000000135. Не вдаючись до аналізу доводів сторін кримінального провадження щодо законності накладення арешту на зазначений автомобіль, суд вважає слушними зауваження прокурора в частині того, що арешт накладений в іншому кримінальному провадженні, яке не є предметом судового дослідження.

Разом з тим, у постанові від 27.11.2024 Верховний Суд (далі - ВС) у межах касаційного провадження у кримінальному провадженні № 12019020000000135 зазначив, що апеляційний суд, погоджуючись з ухваленням процесуальним рішенням суду першої інстанції, не з`ясував, чи дійшов автомобіль в якості речового доказу був переданий до іншого кримінального провадження, яке було виділене з матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 і в межах його накладений арешт та транспортний засіб. При цьому суд враховує, що висновки ВС щодо арешту автомобіля були зроблені під час оцінки доводів третьої особи щодо правомірності ухвалення процесуального рішення про конфіскацію майна.

Також суд вважає за доцільне зауважити таке.

На цей час суд закінчив дослідження доказів, наданих сторонами кримінального провадження, однак у зв`язку з відпусткою одного із захисників обвинуваченого не може приступити до наступної стадії судового провадження - судових дебатів. Оцінка ж доводів захисника обвинуваченого щодо законності накладення арешту потребує аналізу наданих суду доказів у їх сукупності. Крім того, сторона захисту заперечує причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому діяння. Вирішення питання щодо причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому діяння, а також дотримання вимог кримінально-процесуального закону під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 має бути здійснене на виконання вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд враховує, що частиною першою статті 91 КПК визначено перелік питань, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а статтею 92 КПК визначено обов`язок доказування зазначених обставин. Разом з тим, порядок подання доказів суду та їх подальше дослідження регламентований § 3 Глави 28 КПК, тобто під час розгляду кримінального провадження по суті.

Саме тому суд вважає, що вирішення питання щодо законності накладення арешту, а також щодо відсутності правових підстав для подальшого арешту майна на цій стадії судового процесу передчасне. Натомість суд вважає слушними зауваження прокурора в частині того, що таке питання суд має вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК. Також суд вважає за доцільне зауважити, що питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження має бути вирішене судом під час ухвалення відповідного процесуального рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження після надання оцінки доводам усіх учасників судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що на цей час правові підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 відсутні.

Керуючись статтями 174, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з транспортного засобу марки Lexus LX 70, д.н. НОМЕР_1 , накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського Вінницької області від 05.04.2019 - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: