Рішення № 139241294, 28.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/255/26

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аракелян Олена Іванівна про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги позову обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2004 р. зареєстрованого в реєстрі за № 7-696 та Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 149117 від 28.09.2004 р., ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина квартири належала по 1/4 частині матері позивачки - ОСОБА_2 та бабці - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві від 04.01.2014 р., актовий запис № 255.

Після смерті бабці відкрилась спадщина на 1/4 квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Заповіт померлою бабцею не складався.

Єдиною спадкоємницею першої черги за законом була матір позивачки - ОСОБА_2 . Проте, за життя з невідомих для позивачки причин її мати не оформила спадщину належним чином після смерті своєї матері, хоча фактично приняла спадщину після померлої бабці. Спадкова справа не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 (мати Позивачки), що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.06.2024 р., актовий запис № 9585. Після смерті матері позивачки відкрилась спадщина на 1/2 частину зазначеної квартири.

Позивачка звернулась до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аракелян Олени Іванівни (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 1794 від 01.08.1995 р.) із заявою про вступ у спадщину, однак у видачі свідоцтва на частку, належну бабці, було відмовлено.

У позові вказує, що за життя померлі бабця, мати позивачки та позивачка мешкали однією родиною в спадковій квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Фактично позивачка змогла вступити у спадщину після смерті матері тільки на 1/4 частину спадкової квартири, право власності на яку було оформлене за життя померлої спадкодавця належним чином, інша частина спадкового майна, а саме: 1/4 частина спадкової квартири, яка за життя належала на праві приватної власності померлій бабці позивачки, позивачкою оформлена нотаріально не була, з огляду на той факт, що померла мати позивачки лише фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері та померла бабця хоч і мешкала в спадковій квартирі, проте мала місце реєстрації проживання країна АДРЕСА_2 . Про відмову видати свідоцтво позивачці на частку бабці повідомила нотаріус в усній формі. Нотаріус видала свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.08.2025 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 255, спадкова справа № 7/2025, на частку, належну матері позивачки.

Посилаючись на те, що позивачка прийняла спадщину після смерті матері, до складу якої входила спадщина, у яку фактично вступила її померла матір`ю після смерті бабці позивачки, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просить суд визнати за нею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.01.2026 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строки на усунення недоліків відповідно до ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Назаренко І. С. та витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аракелян Олени Іванівни копію спадкової справи №7/2025, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 - матері позивачки.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2026 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Назаренко І. С. у судове засідання не з`явилася, подала заяву, у якій позов підтримує у повному обсязі, просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився. Представником Відповідача 24 лютого 2026 року було подане клопотання про розгляд справи без участі представника Відповідача. При ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріус у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2004 р., зареєстрованого в реєстрі за № 7-696 та Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 149117 від 28.09.2004 р., ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

По 1/4 частині зазначеної квартири належали матері позивачки - ОСОБА_2 та бабці позивачки - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві від 04.01.2014 р., актовий запис № 255.

Після смерті бабці відкрилась спадщина на 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт ОСОБА_3 не складала. Спадкування відбувалося за законом. Єдиною спадкоємницею першої черги за законом була матір позивачки - ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину, однак не оформила їх.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.06.2024 р., актовий запис № 9585.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне останній майно, до складу якого увійшли 1/4 частина квартири, яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2004 р. , та 1/4 частина зазначеної квартири, яка належала бабці позивачці ОСОБА_3 (матері ОСОБА_2 ).

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аракелян Олени Іванівни (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 1794 від 01.08.1995 р.) із заявою про вступ на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

За заявою ОСОБА_1 від 26.06.2025 р. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №7/2025.

З копії спадкової справи, яка надійшла на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що 20 серпня 2025р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аракелян О.І. було видано Свідоцтво про право на спадщину на законом на ім`я позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/4 частину квартири, яка належала померлі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 вересня 2004 р.

Приватний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу 1/4 частину квартири, яку фактично успадкувала ОСОБА_2 , проживаючи зі своєю матір`ю ОСОБА_3 в одній квартирі, однак яку не оформила за життя.

Отже, у конкретній справі позивачка змогла оформити спадщину після смерті своєї матері тільки на 1/4 частину спадкової квартири, право власності на яку було зареєстроване на ім`я матері у державних реєстрах; інша частина спадкового майна, а саме: 1/4 частина спірної квартири, яка за життя належала на праві приватної власності померлій бабці позивачки, позивачкою оформлена не була з огляду на той факт, що померла мати Позивачки лише фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , однак не оформила її у встановленому законом порядку.

Посилаючись на те, що позивачка прожила в спірній квартири разом зі своєю матір`ю та бабцею; що мати позивачки фактично прийняла спадщину як спадкоємиця першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 , однак не оформила її, а також на те, що нотаріус позбавлений можливості констатувати факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , адже бабця хоч і мешкала в спадковій квартирі, проте мала місце реєстрації проживання в АДРЕСА_2 , позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просить судовим рішенням констатувати той факт, що її мати фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері (баби позивачки), а тому спірна 1/4 частина квартири увійшла до спадкової маси після смерті матері ОСОБА_2 , та подавши заяву про прийняття спадщини після смерті матері, позивачка набула право власності на спірну частину квартири, а тому просить визнати за нею право власності на спірну 1/4 частину квартири судовим рішенням.

Таким чином, під час розгляду даної справи, суду необхідно встановити той факт, що ОСОБА_3 фактично проживала у спірній квартирі та після її смерті належну їй 1/4 частину квартири успадкувала за законом як спадкоємець першої черги її дочка ОСОБА_2 . Установивши такий факт, суд зможе констатувати ту обставину, що спірна 1/4 частина квартири увійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_2 , а тому її дочка - позивачка по справі змогла успадкувати цю спірну частину квартири, однак не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальному порядку, через неоформленість права власності на ім`я ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин між бабцею ОСОБА_3 з Позивачкою та померлою матір`ю Позивачки підтверджується наступними документами: Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.01.1969 р. ОСОБА_2 , актовий запис № 62, Свідоцтвом про народження бабці Позивачки серії НОМЕР_3 від 05.09.1950 р. ОСОБА_4 , актовий запис № 7/3; Свідоцтвом про народження Позивачки серії НОМЕР_4 від 23.05.1998 р. - ОСОБА_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району міста Києва, актовий запис № 546;

Доказами належності спірної 1/4 частини квартири померлій ОСОБА_3 є договір купівлі-продажу квартири від 28.09.2004 р., зареєстрований в реєстрі за № 7-696, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Василевською О. П., Реєстраційне посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за № 324-103 за реєстровим № 42072 від 30.09.2004 року; Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 149117 від 28.09.2004 р..

Судом встановлено, що ОСОБА_3 мала місце реєстрації в АДРЕСА_2 , однак фактично проживала у спірній квартирі зі своєю дочкою та онукою однією родиною в спадковій квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

Такі висновки суд зробив на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Зокрема, доказів від комунальних служб щодо оформлення особових рахунків про надання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 саме на померлу ОСОБА_3 , доказів про останнє місце проживання на момент смерті у місті Києві. У сукупності з доказами про те що ОСОБА_3 належала частина квартири разом з іншими співвласниками - дочкою та онукою, суд вважає достатньо доказів в матеріалах справи для того, щоб констатувати, що на момент смерті померла спадкодавиця (бабця Позивачки) проживала однією сім?єю з померлою ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 з 18 грудня 2010 року і до смерті, та з Позивачкою -

ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою

АДРЕСА_1 з 18 грудня 2010 року і по теперішній час.

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

На підставі поданих та досліджених доказів, суд встановив, що позивачка є онукою померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а померла мати позивачки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою померлої ОСОБА_3 і яка за життя фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .

В силу вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України позивач звернулася в установлений законом строк із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері.

Також суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_2 . Інші спадкоємці відсутні.

Відтак, позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті матері на частину квартиру, ку фактично успадкувала її мати після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Як видно з матеріалів спадкової справи № 7/2025, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач ОСОБА_1 у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала заяву до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аракелян Олена Іванівна про прийняття спадщини за законом після смерті матері.

Однак, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на 1/4 частину спадкової квартири, яка за життя належала померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав на 1/4 частину спадкової квартири.

Згідно з частиною 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (дня смерті особи).

На підставі даної норми, суд констатує, що позивачці спірне спадкове майно належить з моменту смерті її матері та таке підлягає захисту способами, які притаманні захисту права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 908/236/18 зазначено, що позов про визнання права власності у порядку статті 392 ЦК України пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду. Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес. Оскільки набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, у вирішенні спорів про право власності установленню підлягає з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно в порядку спадкування є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності, набуття такого права на законних підставах.

Крім того, оскільки цивільні права можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства (ст.11 ч.3 ЦК України), то в такому випадку позивачу необхідно довести перед судом наявність передбачених такими актами законодавства обставин та умов, безпосередньо на підставі яких у нього за законом виникло спірне право власності, за захистом якого він і звертається до суду із позовом про визнання за ним цього права власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Тобто метою подання позову про визнання прав власності в порядку спадкування є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою, якщо зробити це іншим шляхом неможливо.

Зазначена абзацом вище правова позиція суду, сформульована при розгляді даної цивільної справи, повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 07 вересня 2016 року по справі №6-727цс16, правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 жовтня 2019 року по справі №344/11473/13-ц, від 31 жовтня 2019 року по справі №447/2434/16-ц, від 18 грудня 2019 року по справі №127/9250/14-ц, від 03 червня 2020 року по справі №159/4837/15-ц, від 03 червня 2020 року по справі №161/12411/17, від 01 липня 2020 року по справі №216/5834/15-ц, від 15 липня 2020 року по справі №175/1765/16, від 19 серпня 2020 по справі №569/6008/19, правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 21 березня 2018 року по справі №760/14438/15-ц, від 07 листопада 2018 року по справі №520/6819/14-ц.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач, підставно просить суд визнати за нею право власності на 1/4 частину спадкової квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як інший правовий механізм оформлення таких прав у неї відсутній.

Враховуючи встановлені судом конкретні обставини в справі, повно і всебічно дослідивши докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що спрямований на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, позовні вимоги доведені позивачем, та не спростовані іншими учасниками справи, а визнання позову відповідачем, в свою чергу, з урахуванням перевірених та досліджених судом доказів у цій справі, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 206, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аракелян Олена Іванівна про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, (юридична адреса: вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044).

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аракелян Олена Іванівна ( АДРЕСА_5 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 1794 від 01.08.1995 р).

Суддя Т. В. Войтенко