Ухвала суду № 139240948, 03.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12096/26

Провадження №: 1-кп/755/1599/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030000302 від 10.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, навідника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Подільського районного суду міста Києва від 15.03.2024 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць з конфіскацією усього майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

22.04.2026 до Деснянського районного суду м. Києва з Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030000302 від 10.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року дане кримінальне провадження розподілено до розгляду судді ОСОБА_6

28 липня 2026 року Вищою радою правосуддя рішенням № 1539/0/15-26 суддю Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 звільнено у відставку.

28 липня 2026 року призначення судді у вказаному кримінальному провадженні автоматизованою системою документообігу суду не відбулося, у зв`язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, оскільки згідно звіту про неможливість розподілу справи судді Деснянського районного суду м. Києва, яким визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних проваджень - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вже приймали участь у кримінальному провадженні № 12026100030000302 як слідчі судді, а суддя ОСОБА_13 перебуває у відпустці по 21.08.2026 року включно.

У вказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 03.08.2026 року включно.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, враховуючи неможливість утворити автоматизованою системою документообігу суду склад суду для розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , та з метою вирішення питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 дане кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12026100030000302 відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України направлено до Київського апеляційного суду для вирішення питання про передачу даного кримінального провадження до іншого суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 31.07.2026 року матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом № 12026100030000302 відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

03 серпня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026100030000302 від 10.02.2026 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу суддю ОСОБА_1 та 26 червня 2026 року передано кримінальне провадження.

03 серпня 2026 року ухвалою вказаний обвинувальний акт призначеного до підготовчого судового засідання на 03 серпня 2026 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, крім того ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час продовжують існувати. Відтак, враховуючи вищевикладене просив задовольнити клопотання.

Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, підстав для його задоволення немає. Оскільки, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, на зараз є значно меншими або взагалі відсутні.

Крім того, захисник звернув увагу, що ОСОБА_3 вже певний час перебуває під вартою, співпрацював зв слідством, визнавав себе винним, відтак до нього можливо застосувати альтернативний запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт, це також було б можливістю для обвинуваченого повернутись до військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника. Зазначив, що проживав у Василькові, де проживає його мама і бабуся, які потребують його допомоги.

Повідомив, що до санкції працював не офіційно, та що має на забезпечені доньку 2016 року народження. У зв`язку з чим, просив застосувати до нього альтернативний запобіжний захід, а саме домашній арешт з браслетом. Обіцяв не переховуватися та співпрацювати зі слідством, а також повідомив, що хоче повернутись на службу, щоб все було законно.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_14 та потерпілий ОСОБА_15 у підготовче судове засідання не з`явились, однак адвокатом подано клопотання, про те, що він не заперечує проти розгляду справи без їх участі та повністю підтримує клопотання прокурора застосування запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В цьому випадку, обвинувальний акт щодо вказаного обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.

Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», зокрема з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_3 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , оскільки йому інкримінуються кримінальні правопорушення, які відносяться до тяжких злочинів, за одне з яких передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.

Окрім цього, суд враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введений воєнний стан, який триває по цей час.

Водночас, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу переховувався від командування військової частини та органів військового правопорядку.

При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі обвинуваченого будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а перебуванням у статусі затриманого у порядку ст. 208 КПК України.

Також суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Крім того, згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченого ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 обвинувачується.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, наразі не має офіційних джерел заробітку, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою забезпечення своїх потреб може вчинити корисливий злочин.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченого, його вік, соціальні зв`язки, той факт, що він неодружений, має на утриманні дитину, є особою яка самовільно залишила військову частину, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілих та свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відомостей, які би свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, зокрема за станом здоров`я, суду не надано.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. та у разі внесення застави, покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 22, 42, 176-179, 183, 184, 194, 196, 202, 291, 314-318, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_3 - 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто до 02 жовтня 2026 року (включно).

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

утриматись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 30 хв 07 серпня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_16