Ухвала суду № 139240599, 24.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3914/26

Провадження № 2/752/7814/26

У Х В А Л А

24 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою від 18.02.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

18.02.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому міститься клопотання про закриття провадження в справі в зв`язку відсутністю предмета спору, посилаючись на погашення заборгованості в повному обсязі.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами в зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 року в справі № 638/3792/20 зазначив, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

При цьому логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості після пред`явлення позивачем позову не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Такий висновок зробив Верховий Суд у постанові від 12.12.2020 суду в справі № 522/8782/16-ц. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10.04.2019 року в справі № 456/647/18, від 13.05.2020 року в справі № 686/20582/19-ц, від 09.09.2020 року в справі № 750/1658/20.

Оскільки на час відкриття провадження у цій справі між сторонами існував спір, що підтверджується поданням позивачем позову до суду, який припинив існувати після відкриття провадження у справі у зв`язку з добровільним виконанням відповідачем заявлених до неї вимог в частині сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: 15.03.2026 року в розмірі 1 000,00 грн, призначення платежу: абонентське обслуговування ТЕ; 19.03.2026 року в розмірі 478,16 грн, призначення платежу: абонентське обслуговування ТЕ; 19.03.2026 року в розмірі 17 731,49 грн, призначення платежу: за опалення; 04.03.2026 року в розмірі 5 015,00 грн, призначення платежу: постачання теплової енергії із врахуванням обсягів витрат на функціонування систем гарячої води, тому суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 260-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Хоменко