Ухвала суду № 139240424, 25.08.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/120/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П. розглянувши заяву за вх. № 3259 від 07.08.2026 про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом:

Societatea cu Raspundere Limitata "PlusBioPro" (MD-2049, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Валя Албе,3, код ЄДРПОУ 00611215)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон" (58032, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, буд. 23, кв. 18, код ЄДРПОУ 22839973)

про стягнення грошових коштів в сумі 512 520,00 грн

Представники сторін не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

14.04.2026 рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/120/26 позовні вимоги Societatea cu Raspundere Limitata "PlusBioPro" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон" (58032, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, буд. 23, кв. 18, код ЄДРПОУ 22839973) на користь Societatea cu Raspundere Limitata "PlusBioPro" (MD-2049, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Валя Албе,3, код ЄДРПОУ 00611215) грошові кошти в розмірі - 12000,00 доларів США, що станом на 08.01.2026 за курсом НБУ становить 512520,00 грн, 1120,00 грн витрат на переклад документів та судовий збір в розмірі 7687,80 грн.

Постановою Західного апеляціного господарсьвого суду від 02.07.2026 рішення господарського суду Чернівецької області від 14.04.2026 залишено без зімн.

07.08.2026 року за вх. № 3259 до Господарського суду Чернівецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.04.2026 на 9 (дев`ять) місяців.

Ухвалою суду від 10.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон" про розстрочення виконання судового рішення призначено до розгляду на 25.08.2026.

13.08.2026 за вх. №3913 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, якою просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон".

У судове засідання 25.08.2026 представники стоірн не з`явилися.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За змістом положень ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає про те, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Як встановлено вище, подана відповідачем заява про розстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що: ТОВ «АКВАТОН» повідомив про намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок Societatea cu Raspundere Limitata «PlusBioPro», але вказав, що на даний час на їх банківських рахунках не достатньо грошових коштів, та відсутнє майно для виконання судового рішення, що підтверджується банківськими виписками по рахунку «гривневому» за період з 01.01.2026 по 07.08.2026 та «валютних» рахунках долар/євро» за період з 01.01.2026 по 04.08.2026. Баланс коштів по валютних рахунках « 0». Така ситуація склалася у зв`язку із складним фінансовим становищем.

Також, послався на те, що вагомим чинником є Договір поставки №09-04, який є зовнішньоекономічним контрактом, розрахунки по якому мають здійснюватися виключно у валюті, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю не має законної можливості внести готівкову іноземну валюту на свій поточний валютний рахунок з метою подальшого проведення розрахунків за зовнішньоекономічним договором з іноземним підприємством. Єдиним джерелом поповнення валютного рахунку Товариства є поступлення коштів від нових укладених зовнішньоекономічних контрактів.

Отже, як зазначив відповідач у разі виконання рішення суду шляхом накладення арешту на рахунки Товариства, Товариство не зможе повноцінно здійснювати свою діяльність та укладати зовнішньоекономічні контракти у валюті, що призведе до відсутності коштів та можливості погасити наявний борг перед позивачем.

Крім того, судом досліджено заперечення представника позивача щодо задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення, відповідно до яких позивач зазначив наступне.

Наведені відповідачем обставини не свідчать про наявність об`єктивних причин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення.

Зокрема, позивач зазначає, що посилання відповідача на недостатність грошових коштів спростовується наданими банківськими виписками, з яких вбачається здійснення товариством активної господарської діяльності, систематичне надходження та використання коштів, відтак розмір залишку коштів на рахунках не підтверджує відсутності у відповідача можливості виконати судове рішення.

Також позивач зазначає, що накладення арешту на рахунки відповідача в межах виконавчого провадження не є обставиною, яка унеможливлює виконання рішення суду, а спрямоване на забезпечення його примусового виконання. При цьому, відповідач не надав доказів, які б підтверджували неможливість здійснення ним господарської діяльності або виконання судового рішення у зв`язку з таким арештом.

Щодо посилань відповідача на встановлені Національним банком України обмеження щодо здійснення переказів за кордон позивач вказує, що відповідачем не надано доказів фактичної неможливості здійснення відповідного платежу, зокрема доказів звернення до банківської установи та отримання відмови у проведенні переказу.

Відтак, на думку позивача, наведені відповідачем обставини не підтверджують наявності підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Оцінивши наведені сторонами доводи та подані на їх підтвердження докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд має враховувати, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи її тяжкий матеріальний стан, щодо юридичної особи наявність загрози банкрутства, а також надзвичайні події тощо.

Водночас, посилання відповідача на недостатність грошових коштів на банківських рахунках не є достатнім для висновку про істотне ускладнення чи неможливість виконання судового рішення.

Як убачається з наданих відповідачем банківських виписок, за його рахунками протягом відповідного періоду здійснювався рух коштів, зокрема їх надходження та подальше використання.

Отже, наведені докази характеризують рух грошових коштів товариства, однак самі по собі не підтверджують об`єктивної неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на накладення арешту на його рахунки також не свідчить про неможливість виконання судового рішення. Арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження є заходом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення, та не звільняє боржника від обов`язку його виконати. Відповідачем при цьому не доведено, що такий арешт повністю позбавляє його можливості здійснювати господарську діяльність, отримувати грошові кошти або виконати зобов`язання перед позивачем.

Так само не підтверджено належними доказами і посилання відповідача на неможливість здійснення переказу коштів за кордон у зв`язку з обмеженнями, встановленими нормативними актами Національного банку України. Відповідачем не надано доказів фактичного звернення до відповідної банківської установи з метою здійснення платежу, отримання відмови у його проведенні або інших доказів, які б підтверджували, що зазначені обмеження безпосередньо перешкоджають виконанню саме цього судового рішення.

Таким чином, наведені відповідачем обставини у сукупності не підтверджують існування об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а тому не є достатніми підставами для розстрочення його виконання.

При цьому суд враховує необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, однак розстрочення виконання судового рішення не може ґрунтуватися виключно на припущеннях щодо майбутнього фінансового стану відповідача чи можливих труднощах із виконанням рішення.

Заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджають його виконанню у встановленому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною 3 статті 331 ГПК України підстав для розстрочення виконання судового рішення та вважає заяву відповідача такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон" за вх. № 3259 від 07.08.2026 про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.08.2026.

Ухвала набирає законної сили 26.08.2026 та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.