Рішення № 139240254, 17.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1508/26

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 16, кім. 402, ідентифікаційний код 38278407) до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 199, ідентифікаційний код 05762269) про стягнення 5 042 350,89 грн за участю представників сторін:

позивача - адвоката Брагіної К.О.

відповідача - Лелюка Б.В. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 1% річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 488 379,93 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 553 970,96 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 75 635,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем в добровільному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 у справі №922/2405/20 щодо сплати основного боргу в розмірі 17 754 848,19 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1508/26. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01 червня 2026 року о 09:20. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

21.05.2026 через систему "Електронний суд" відповідач подав відзив на позовну заяву, який зареєстровано 22.05.2026 за вх.№12311, в якому він просить суд відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача нарахованих сум 1 % річних та інфляційних втрат в повному обсязі через відсутність вини у невиконанні рішення суду. У разі неврахування вказаного перевірити правильність розрахунку позивачем нарахованих сум 1 % річних та інфляційних втрат, та зменшити розмір річних та інфляційних втрат на 99 %. Врахувати судову практику, в тому числі, по справі № 922/3403/24, залишеною в силі постановою Східного апеляційного господарського суду, де суд за аналогічних підстав зменшив розмір річних та інфляційних, які підлягали стягненню з АТ "Укренергомашини". Судові витрати покласти сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідачем зазначено зокрема, що у справі відсутні докази умисного ухилення від примусового виконання зобов`язань. Рішення суду не виконано тільки з підстав, встановлених діючим законодавством: 1) на підставі п.123 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"; 2) у зв`язку із затвердженням переліків об`єктів великої приватизації державної власності, до якого входить ДП "Завод «Електроважмаш". Таким чином, невиконання рішення суду відповідачем у справі не можна вважати навмисними діями з боку відповідача, з огляду на те, що основним акціонером та органом управління, якому належить контрольний пакет акцій відповідача, є Держава в особі Кабінету Міністрів України.

Позивачем невірно розрахований сукупний індекс інфляції у розмірі 1,25649169, що привело до невірного розрахунку інфляційних втрат у розмірі 4553970,96 грн.

На підставі висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 суд може зменшити розмір відсотків річних за ст. 625 ЦК України з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, оскільки в цілому загальна сума 1% річних та інфляційних втрат 7 122 278,14 грн (нарахованих на суму боргу 17754848,19 грн) є надмірно високою та очевидно неспівмірною порівняно із стандартним розміром неустойки у господарському праві та перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника і джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Якщо суд дійде висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог відповідач просить зменшити розмір 1% річних та інфляційних втрат на 99 % на підставі ст. 551 ЦК України, обгрунтовуючи вказане клопотання важким фінансовим становищем відповідача, яке виникло в зв`язку з реорганізацією Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання останнього до АТ "Укренергомашини", внаслідок чого відповідачу була передана кредиторська заборгованість АТ "Завод "Електроважмаш" на суму до 2 млрд. грн. більше ніж 260 кредиторів, а також в зв`язку з форс-мажорними обставинами, внаслідок чого відповідачу через неодноразові обстріли рф заподіяно матеріальної шкоди понад 577,8 млн. грн.

01.06.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 01.06.2026 призначено підготовче засідання на "22" червня 2026 р. о 10:40 год.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" відповідач подав додаткові пояснення у справі (вх.№14795).

22.06.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 22.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Призначено підготовче засідання на "20" липня 2026 р. о 10:00 год.

20.07.2026 судове засідання знов не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 20.07.2026 призначено підготовче засідання на "27" липня 2026 р. о 14:00 год.

26.07.2026 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву, яку зареєстровано 27.07.2026 за вх. 18199, про долучення до матеріалів справи інформації про реквізити рахунку позивача.

В судовому засіданні 27.07.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про надання дозволу відповідачу в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України надати додаткові пояснення у справі від 17.06.2026 за вх.№14795 та долучено їх до матеріалів справи, про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 28 липня 2026 року о 14:00 год.

27.07.2026 через систему "Електронний суд" позивач подав додаткові пояснення у справі, які зареєстровано 28.07.2026 за вх.№ 18342, які просить долучити до матеріалів справи № 922/1508/26 та подальший її розгляд здійснити з їх урахуванням.

27.07.2026 через систему "Електронний суд" представник позивача - Брагіна К.О. подала клопотання, яке зареєстровано 28.07.2026 за вх.№ 18346, про проведення підготовчого засідання по справі №922/1508/26, призначеного на 28.07.2026 о 14:00 год, без участі представника позивача та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

26.07.2026 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву про повернення судового збору, яку зареєстровано 27.07.2026 за вх.№18200, в якій він просить суд повернути позивачу на п/р НОМЕР_1 ПАТ "КБ "ГЛОБУС" надмірно сплачений судовий збір у розмірі 15 127,06 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2026 клопотання позивача про повернення судового збору задоволено частково. Постановлено Управлінню Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 16, кім. 402, ідентифікаційний код 38278407, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "КБ "ГЛОБУС") з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 127,05 грн, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №519 від 01.05.2026, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

В судовому засіданні 28.07.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання позивача від 28.07.2026 за вх.№ 18346 про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 28.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "03" серпня 2026 р. о 15:30 год.

03.08.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 03.08.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "17" серпня 2026 р. о 14:00 год.

Присутній в судовому засіданні 17.08.2026 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Присутній в судовому засіданні 17.08.2026 представник відповідача просив в позові відмовити повністю через відсутність вини у невиконанні рішення суду. У разі неврахування вказаного клопотання перевірити правильність розрахунку позивачем нарахованих сум 1 % річних та інфляційних втрат, та зменшити розмір річних та інфляційних втрат на 99 %. Судові витрати покласти сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2023 року Господарським судом Харківської області ухвалено рішення по справі №922/3492/23, яким було встановлено наступні факти:

"Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 у справі №922/2405/20 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Олеандр Груп" до ДП "Завод "Електроважмаш" та присуджено до стягнення з останнього 19'834'766,44 грн, що складається з заборгованості за:

- Договором №238-03/308-ВК від 05.11.2018, в тому числі 3'200'000,00 грн боргу, 72'274,65 грн інфляційних, 47'717,25 грн 1% річних, 160'000,00 грн пені;

- Договором №230/21-18-ВК від 10.07.2018, в тому числі 708'927,79 грн боргу, 13'469,63 грн інфляційних, 5163,93 грн 1% річних, 35'446,39 грн пені;

- Договором №238-03/255-ВК від 24.09.2018, в тому числі 13'387'287,60 грн боргу, 558'474,84 грн інфляційних, 160'088,24 грн 1% річних, 699'963,00 грн пені;

- Договором №238-03/667 від 19.09.2019, в тому числі 458'632,80 грн боргу, 8255,39 грн інфляційних, 3008,66 грн 1% річних, 22'931,64 грн пені;

- крім того, 293'124,63 грн судового збору.

01.12.2023, на виконання вказаного рішення, господарським судом було видано наказ про стягнення з ДП "Завод "Електроважмаш" на користь ТОВ "Олеандр Груп" 19'834'766,44 грн.

Окрім того, додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі №922/2405/20 присуджено до стягнення з ДП "Завод "Електроважмаш" на користь ТОВ "Олеандр Груп" 44'115,88 грн витрат на професійну правничу допомогу.

10.12.2023, на виконання вказаного додаткового рішення, господарським судом було видано наказ про стягнення з ДП "Завод "Електроважмаш" на користь ТОВ "Олеандр Груп" 44'115,88 грн.

Оскільки ДП "Завод "Електроважмаш" добровільно судові рішення у справі №922/2405/20 не виконало, ТОВ "Олеандр Груп" звернулося до Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові СМУ МЮ (м. Харків), який постановою від 28.01.2021 передав вищевказані накази до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області СМУ МЮ (м. Харків).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області СМУ МЮ (м.Харків) від 19.02.2021 виконавче провадження ВП №64266162 з виконання вказаного наказів було зупинено на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з затвердженням переліків об`єктів великої приватизації державної власності, до якого входить ДП "Завод "Електротяжмаш"."

На підставі встановлених фактів, а також у зв`язку із невиконанням вказаного рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 у справі №922/2405/20, рішенням Господарського суду Харківської області від 18.10.2023 по справі № 922/3492/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 299; код ЄДРПОУ 00213121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (адреса: 61010, м.Харків, Гімназійна набережна, б.16, кім.402; код ЄДРПОУ 38278407) інфляційні втрати в розмірі 8'340'106,33 грн, 3% річних в розмірі 458'666,25 грн та судовий збір у сумі 131'981,59 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У мотивувальній частині рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2023 по справі № 922/3492/24 зазначено: "Здійснивши перерахунок, з урахуванням того, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і річних на суму основного боргу, який у даному випадку становить 17'754'848,19 грн (3'200'000 + 708'927,79 + 13387287,60 + 458632,8), а не на річні, пеню, інфляційні втрати, витрати на судовий збір та на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що арифметично правильними є суми: - 1% річних у розмірі 458'666,25 грн за період з 01.12.2020 до 01.07.2023 включно; - інфляційних втрат у сумі 8'340'106,33 грн за період з грудня 2020 року до червня 2023 року включно".

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказані рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 у справі №922/2405/20 та від 18.10.2023 у справі № 922/3492/23, які набрали законної сили, відповідачем в добровільному порядку не виконані, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 5 ст.11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 598 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За умовами пункту 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 вказала, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як було вказано вище, рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 у справі №922/2405/20 та від 18.10.2023 у справі № 922/3492/23, які набрали законної сили, не виконані відповідачем.

Вказані рішення суду згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення, тобто є обов`язковими факти та обставини, уже встановлені цими рішеннями суду, що набрали законної сили. Такі факти не потребують повторного доказування. Факт наявності заборгованості за договорами №238-03/308-ВК від 05.11.2018, №230/21-18-ВК від 10.07.2018, №238-03/255-ВК від 24.09.2018, №238-03/667 від 19.09.2019, сума якої сукупно становить 17'754'848,19 грн, встановлений вказаними рішеннями суду.

У вказаних рішеннях Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 у справі №922/2405/20 та від 18.10.2023 у справі № 922/3492/23 зазначено, що сторони у спірних договорах погодили нарахування 1% річних у разі порушення відповідачем грошових зобов`язань.

Як вказано позивачем та не заперечується відповідачем, пунктом 10.5. Договорів передбачено, що за порушення строку оплати продукції, передбачених договором, постачальник має право вимагати оплату 1% річних та індексу інфляційних витрат.

Отже, сторонами при укладанні Договору, враховуючи принцип свободи договору, змінено розмір річних, що визначений у законі, та встановлено нарахування 1% річних замість 3% річних, визначених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 1% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Оскільки Господарським судом Харківської області в рішенні по справі №922/3492/23, яке набрало законної сили та не виконане відповідачем, було здійснено розрахунок 1% річних за період з 01.12.2020 до 01.07.2023 включно, а інфляційних втрат за період з грудня 2020 року до червня 2023 року включно, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано 1 % річних та інфляційні втрати за період з 02.07.2023 по 01.04.2026 на основну суму боргу у розмірі 17 754 848,19 грн.

Перевіривши нарахування 1% річних, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 1% річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 488 379,93 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правильності розрахунку позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний на підставі ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається із зазначених рекомендацій Верховного Суду України, для визначення індексу інфляції в цілому за період прострочення, індекси інфляції за цей період перемножуються.

Виходячи з цього, інфляція нараховується на суму основного боргу, яка існувала на кінець місяця, в якому виникло прострочення і за наступні повні місяці, в яких сума боргу не була сплачена. При розрахунку інфляційних втрат для суми основного боргу, яка існувала декілька місяців, індекси інфляції за кожний повний місяць прострочення перемножуються між собою та визначаєтсья середній показник, який застосовується до суми боргу.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ІІс = (ІІ1 / 100) х (ІІ2 / 100) х (ІІ3 / 100) х ... (ІІZ / 100), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення; ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення; ІІ3 - індекс інфляції за третій місяць прострочення; ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

На виконання рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03 квітня 1997 року№ 62-97р) вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіривши нарахування інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 553 970,96 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, досліджуючи питання щодо форс-мажору в контексті застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Більш того, статтею 617 ЦК встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, тоді як стаття 625 цього Кодексу є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Щодо зменшення заявлених до стягнення 1% річних та інфляційних втрат на 99%, суд зазначає, що посилання відповідача на приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України є безпідставним, оскільки зазначене положення стосується неустойки (штрафу або пені), а тому не може бути застосовано судом у цій справі, де предметом позову є стягнення з відповідача 1 % річних та інфляційних втрат, правова природа яких є зовсім інша, ніж неустойки.

Щодо посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 в якості обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру 1% річних, суд зазначає, що відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин, а саме встановлення такої процентної ставки в умовах договору на рівні 40% та 96%, і її явної невідповідності принципу справедливості.

В той час як у цій справі №922/1508/26 позивачем заявлено до стягнення 1% річних, тобто розмір навіть менший ніж передбачений законодавством (ч.2 ст.625 ЦК України), отже, в цьому випадку вирішуючи питання про зменшення заявленого до стягнення розміру 1% річних суд не може зменшити суму 1% річних, оскільки така сума погоджена сторонами при укладенні договору та є мінімальною.

Вказане свідчить про нерелевантність обставин справи №902/417/18 та сформованих у цій справі правових висновків до фактичних обставин даної справи №922/1508/26.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача щодо віднесення Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до категорії особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, оскільки це не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України.

Більш того, суд зазначає, що статус відповідача не створює йому в силу принципу рівності сторін додаткових привілеїв, враховуючи аргументи позивача, а саме те, що позивач, як господарюючий суб`єкт також вимушений здійснювати свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та має правові очікування на виконання контрагентом своїх господарських зобов`язань, що сприятиме здійсненню позивачем господарської діяльності в умовах воєнного стану.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази хоча б часткового виконання відповідачем зобов`язання або звернення останнього з пропозиціями про реструктуризацію боргу.

Підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 60 508,21 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 551, 599 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 18, 73, 74, 75, 77, 86, 129, 236-241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 199, ідентифікаційний код 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 16, кім. 402, ідентифікаційний код 38278407) 1% річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 488 379,93 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 553 970,96 грн, а також судовий збір у розмірі 60 508,21 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "26" серпня 2026 р.

СуддяІ.О. Чистякова