Ухвала суду № 139240216, 26.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26 серпня 2026 рокуСправа № 921/549/26УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

Суддя Чопко Ю.О. розглянувши заяву №б/н від 24.08.2026 (вх.№6673 від 25.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЗЕРНО ТРАНС ЛТД" про забезпечення позову подані одночасно з позовною заявою вх.№605 від 25.08.2026

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЗЕРНО ТРАНС ДТД" (вул. Новосельського, буд. 15, м. Одеса, 65029)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕФДЖІ", смт. Козова, вул. І. Богуна, буд. 8А

про стягнення 7 022 226,07 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариств з обмеженою відповідальністю "АГРОЗЕРНО ТРАНС ЛТД" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЄФДЖІ" про стягнення 7 022 226,07 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 25.08.2026, головуючим суддею для розгляду справи № 921/549/26 визначено суддю Чопка Ю.О.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2026 позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОЗЕРНО ТРАНС ЛТД".

Одночасно з позовною заявою Позивач через систему "Електронний суд" звернувся до суду з заявою №б/н від 24.08.2026 (вх.№6673 від 25.08.2026) про забезпечення позову якою просить:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 39675472) як у національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, та містяться на його рахунках, відкритих в банківських установах України, зокрема, але не виключно: на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" в м. Київ (МФО 300335) у межах суми позовних вимог на загальну суму 7 022 226 грн 07 коп.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що з травня 2026 року по липень 2026 року між сторонами було укладено ряд Договорів поставки, а саме: - № PHY2962 від 04.05.2026 року; - № PHY2990 від 06.05.2026 року; - № PHY2997 від 07.05.2026 року; - № PHY3073 від 15.05.2026 року; - № PHY3080 від 15.05.2026 року; - № PHY3212 від 28.05.2026 року; - № PHY3251 від 01.06.2026 року; - № PHY3273 від 03.06.2026 року; - № PHY3357 від 09.06.2026 року; - № PHY3421 від 18.06.2026 року; - № PHY3428 від 19.06.2026 року; - № PHY3461 від 22.06.2026 року; - № PHY3477 від 23.06.2026 року; - № PHY3622 від 06.07.2026 року.

За весь час співпраці за Договорами Заявник поставив ТОВ "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ" товар (пшеницю та кукурудзу) на загальну суму 278 075 804 грн 74 коп., натомість останнім було сплачено 271 053 578 грн. 67 коп.

Станом на дату звернення з даною заявою у Відповідача наявна заборгованість перед Позивачем за поставлений товар відповідно до Договорів в загальному розмірі 7 022 226 грн. 07 коп.

ТОВ "АГРОЗЕРНО ТРАНС ЛТД" були виконані зобов`язання за Договорами у повному обсязі, як із поставки Товару, так із надання документів щодо виробників товару (пшениці та кукурудзи), шляхом надсилання передбачених умовами Договорів документів на адресу електронної пошти ТОВ "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ" (як того вимагає підпункт "и") підпункту 4.5.1 пункту 4.5 Договорів.

Незважаючи на вищезазначений факт, грошові кошти у розмірі 7 022 226 грн. 07 коп. за поставлений Позивачем товар досі не сплачені.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачу, які знаходяться на рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову, на переконання Позивача, є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь Позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

При цьому обраний вид забезпечення позову (арешт коштів Відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ "СІЕФДЖІ ТРЕЙДИНГ", оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття визначеного ним заходу до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття такого, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків позивача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Заходи зустрічного забезпечення мають на меті забезпечити відшкодування можливих збитків позивача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Поряд із цим, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін законодавець, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен вказати пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. У разі, якщо відповідач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Однак, в порушення вказаних приписів чинного процесуального законодавства, заява від 24.08.2026 про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Натомість, заявником наведено обґрунтування відсутності підстав для такого застосування, оскільки забезпеченням позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.

З приводу наведеного слід зазначити, що саме суд, а не позивач, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв`язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Правовий аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить про те, що пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі п.6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозицій щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень ст.141 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів заявника, що забезпеченням позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача спростовуються ним же в поданій заяві. Так товариство зазначає, обраний вид забезпечення позову призведе до обмеження можливості розпоряджатися арештовани майном.

За приписами ч.7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Водночас суд звертає увагу, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє сторону права повторно звернутися із відповідною заявою з дотриманням вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 139, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву б/н від 24.08.2026 (вх.№6673 від 25.08.2026) про забезпечення позову у справі №921/549/26 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОЗЕРНО ТРАНС ЛТД" (вул. Новосельського, буд. 15, м. Одеса, 65029).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст.255 ГПК України протягом 10 днів.

Суддя Ю.О. Чопко