Рішення № 139240202, 24.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.08.2026м. СумиСправа № 920/761/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/761/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»

(вул. Петлюри Симона, 25, м. Конотоп, Сумська область,

41601, код ЄДРПОУ 12602750)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Нагайцева Івана Григоровича

(

АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

про стягнення 27 762 грн 08 коп.,

Суть спору. 10.06.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

- Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нагайцева Івана Григоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (код ЄДРПОУ: 12602750, вул. Петлюри Симона, 25, 41601; IBAN № НОМЕР_2 в ТВБВ №10018/0108 філії Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк») заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 27 762,08 грн, що утворилась за період з 01.03.2024 р. до 31.01.2026 р. (включно).

- Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нагайцева Івана Григоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (код ЄДРПОУ: 12602750, вул. Петлюри Симона, 25, 41601; IBAN № НОМЕР_2 в ТВБВ №10018/0108 філії Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк») судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

18.06.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3263) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/761/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Копія ухвали суду від 19.06.2026 про відкриття провадження у справі №920/761/26, надіслана на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: Фізична особа-підприємець Нагайцев Іван Григорович - АДРЕСА_1 , була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься у копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Нагайцева Івана Григоровича є АДРЕСА_1 .

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог суду не подав.

Згідно зі статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

01.10.2008 між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», (далі - ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», Постачальник, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Нагайцевим Іваном Григоровичем (далі - ФОП Нагайцев Іван Григорович, Споживач, Відповідач) було укладено Договір про надання послуг з теплопостачання № 447-08 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов`язується надавати Відповідачу послуги з теплопостачання, а Відповідач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за користування послугами на умовах договору. Предметом договору є послуги з централізованого гарячого постачання та централізованого опалення. Послуги надаються відповідачу за адресою: м. Конотоп, вул. Рябошапко, 9 (комп`ютерний зал; площа, що опалюється - 25,45 кв.м.).

За умовами з п. 7 Договору Споживач здійснює оплату за отримані послуги за тарифами, погодженими з Конотопським міськвиконкомом для відповідної категорії споживачів.

Відповідно до п. 8. Договору розрахунковий період оплати послуг становить один календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом. 15.1. Договору встановлено, що Споживач зобов`язаний своєчасно, у визначений договором термін, оплачувати отримані послуги за використану теплову енергію.

Договір діє протягом року і вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни чи доповнення (п. 19. Договору).

Відповідно до п. 24 Договору з питань, які не врегульовані даним договором, сторони керуються діючим законодавством.

Вартість наданих послуг з постачання теплової енергії була визначена у додаткових угодах до Договору, що обумовлено зміною тарифів на вищевказані послуги. Разом з тим, як вказує Позивач, Відповідач від підписання додаткових угод ухиляється, вмотивованої відмови від підписання додаткових угод не надає.

Листом від 18.12.2023 № 3486 Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією укласти договір про надання послуг з постачання теплової енергії в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022). Відповідач договір не підписав, відповіді на пропозицію Позивача не надав.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем за спожиту Відповідачем теплову енергію за період з 01.03.2024 по 31.01.2026 було нараховано:

- за березень 2024 року - 1 869 грн 98 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-45 від 31.03.2024 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-45 від 31.03.2024 (а.с. 38).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100929769 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 39-40);

- за квітень 2024 року - 55 грн 19 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-62 від 15.04.2024 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-62 від 15.04.2024 (а.с. 41).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100929068 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 42-43);

- за жовтень 2024 року - 247 грн 36 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-84 від 31.10.2024 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-84 від 31.10.2024 (а.с. 44).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100004773 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 45);

- за листопад 2024 року - 1 792 грн 42 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-100 від 30.11.2024 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-100 від 30.11.2024 (а.с. 46 - зворотна сторона - 47).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100010412 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 47 - зворотна сторона - 48);

- за грудень 2024 року - 2 837 грн 16 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-117 від 31.12.2024 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-117 від 31.12.2024 (а.с. 49).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100012440 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 50);

- за січень 2025 року - 2 867 грн 69 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-9 від 31.01.2025 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-9 від 31.01.2025 (а.с. 51-зворотна сторона - 52).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100020698 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 52-зворотна сторона -53);

- за лютий 2025 року - 3 500 грн 51 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-26 від 28.02.2025 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-26 від 28.02.2025 (а.с. 54).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100012032 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 55);

- за березень 2025 року - 2 773 грн 32 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-43 від 31.03.2025 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-43 від 31.03.2025 (а.с. 56-зворотна сторона-57).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100021660 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 57-зворотна сторона -58);

- за жовтень 2025 року - 712 грн 82 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-66 від 31.10.2025 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-66 від 31.10.2025 (а.с. 59).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100034044 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 60);

- за листопад 2025 року - 2 545 грн 25 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-83 від 30.11.2025 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-83 від 30.11.2025 (а.с. 61-зворотна сторона - 62).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 62-зворотна сторона );

- за грудень 2025 року - 3 473 грн 76 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-101 від 31.12.2025 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-101 від 31.12.2025 (а.с. 63-зворотна сторона - 64).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100043767 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 64-зворотна сторона);

- за січень 2026 року - 5 086 грн 62 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №СКГ-119 від 31.01.2026 та актом відпуску-приймання теплової енергії №СКГ-119 від 31.01.2026 (а.с. 65-зворотна сторона - 66).

Як вказує Позивач, зазначені рахунок та акт були направлені Позивачем поштовим зв`язком на адресу Відповідача рекомендованим листом №4160100045933 через АТ «Укрпошта», надаючи відповідні докази на підтвердження означеного (а.с. 66-зворотна сторона).

Водночас, Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між Сторонами Договору не виконав належним чином свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з 01.03.2024 по 31.01.2026, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у загальній сумі 27 762 грн 08 коп.

Вирішуючи спір у даній справи, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 Закону).

До комунальних послуг належать, в тому числі послуги постачання теплової енергії (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

За приписами ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що Відповідач з 2003 року є власником магазину комп`ютерної техніки та ігрового салону за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка (Петлюри Симона), буд. 9, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.06.2024 (інформаційна довідка № 384106152 від 24.06.2024) (а.с. 18).

Факт надання Позивачем Відповідачу послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 27 762 грн 08 коп. у період з 01.03.2024 по 31.01.2026 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема виставленими рахунками, які разом з актами відпустку-приймання теплової енергії щомісячно надсилались Відповідачу за адресою місця проживання; розрахунком заборгованості. Відповідач додані до рахунків акти не підписав, рахунки не оплатив, такі докази в матеріалах справи відсутні. Водночас матеріали справи не містять також доказів незгоди Відповідача з обсягом та вартістю послуг, доказів висловлення вмотивованої відмови щодо підписання актів наданих послуг та оплати рахунків.

Відповідач не розрахувався за надані послуги чим порушив права та охоронювані законом інтереси Позивача. Заборгованість становить 27 762 грн 08 коп.

Враховуючи факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих Позивачем послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 27 762 грн 08 коп. заборгованості.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Підсумовуючи вищезазначене, суд робить висновок про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. підлягає стягненню на його користь з Відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нагайцева Івана Григоровича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (вул. Петлюри Симона, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41601, код ЄДРПОУ 12602750) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 27 762 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн 08 коп., що утворилась за період з 01.03.2024 до 31.01.2026 (включно), а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.08.2026.

СуддяС.В. Заєць