Рішення № 139239975, 05.05.2026, Господарський суд Миколаївської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Справа № 915/2209/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Савка К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури, вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі Синюшинобрідської сільської ради, вул. Центральна, 14, с. Синюшин Брід, Первомайський район, Миколаївська область, 55243 (код ЄДРПОУ 04376951)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Кирилівське, вул. Полтавська, 15, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 43832894)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 55004 (код ЄДРПОУ 39825404)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бескровна І.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Керівник Первомайської окружної прокуратури з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Розірвати достроково договір оренди земельної ділянки, укладений 05.11.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та товариством з обмеженою відповідальністю Кирилівське щодо земельної ділянки площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, державна реєстрація якого вчинена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.11.2020 за № 39361726.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Кирилівське повернути у розпорядження територіальної громади в особі Синюхино-Брідської сільської ради земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, розташовану на території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

3. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.01.2026 позовну заяву (вх. № 19371/25 від 31.12.2025) Керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кирилівське про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки залишено без руху.

Ухвалою суду Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 24.03.2026. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.05.2026.

Позивач, відповідач та третя особа явку повноважних представників в підготовче/судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку ст. 120 ГПК України. Ухвали суду по даній справі направлено судом до електронних кабінетів позивача та третьої особи.

Третя особа в письмових поясненнях (вх. 1874/26 від 10.02.2026) просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності представника третьої особи та можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Відповідач явку повноважного представника в жодне підготовче/судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 та від 24.03.2026, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Кирилівське, вул. Полтавська, 15, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, повернуті до суду з відміткою відділення поштового зав`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Додатково відповідач повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення від 31.03.2026 на офіційному сайті "Судова влада України".

Ухвали суду надіслані на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення всіх учасників процесу про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 05.05.2026 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція прокуратури.

Підставою позову прокуратурою зазначено наступні обставини.

05.11.2020 за наслідками проведення земельного аукціону між Головним управлінням Держгеокдастру у Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кирилівське», укладено договір оренди землі, за п. 1.1, 2.1, 3.1, 5.1 якого в користування товариству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 7 років передано земельну ділянку з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 площею 12 га, розташовану в межах території Тарасівської (нині Синюхино-Брідської) сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про що 20.11.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідний запис за № 39361726.

З 27.05.2021 землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів перейшли у комунальну власність та право розпорядження ними перейшло до повноважень відповідних сільських, селищних, міських рад.

Посилаючись на ст. 148-1 та п. 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, прокуратура зазначає, що наразі право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 зареєстровано за ГУ Держгеокадастру в області (запис у Державному реєстрі речових прав № 34239595 від 19.11.2020). Втім, за законом право здійснювати розпорядження такою ділянкою належить відповідній селищній раді.

Після укладення вказаного договору оренди ТОВ «Кирилівське» орендна плата була сплачена лише за перший рік оренди. За такого у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати за договором за період з 01.01.2022 по 30.11.2025 в сумі 28 929, 60 грн., що свідчить про систематичне порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди землі у вигляді несплати орендної плати та відповідно до норм ст. 526, 598, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. 1, 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання такого договору, а земельна ділянка - поверненню у розпорядження власника.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 13, 14, 131-1, 142 Конституції України, ст. 15- 17, 319, 386, 509, 526, 530, 598, 629, 651, 653, 792 ЦК України, ст. 12, 96, 122, 141, 148-1, 189, 206 ЗК України, ст. 20, 41, 265, 288 ПК України, ст. 64 БК України, ст. 13, 15, 21, 24, 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст. 2, 10, 16, 18-1, 33, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», судовою практикою та умовами договору.

2.2. Правова позиція позивача Синюшинобрідської сільської ради.

Позивач не скористався правом на подання пояснень по суті спору.

2.3. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2.4. Правова позиція третьої особи.

Третя особа в письмових поясненнях (вх. 1874/26 від 10.02.2026) зазначила, що такі позовні вимоги, як дострокове розірвання спірного договору оренди та повернення спірної земельної ділянки, не відповідає вимогам ст. 5 ГПК України в частині своєї ефективності.

Задоволення таких позовних вимог не матиме реального наслідку, спрямованого на захист інтересів держави, що є метою звернення прокурора до суду із позовом у справі № 915/2209/25, оскільки аналіз доказів у справі, які були подані уповноваженим прокурором, свідчить, що порушення інтересів держави вбачається не у наявності договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, а в тому, що умови такого договору, в частині сплати орендної плати, не виконуються орендарем ТОВ Кирилівське. Порушення умов договору ТОВ Кирилівське здійснювалося упродовж 2022-2025 років, що зумовило формування у орендаря заборгованості зі сплати орендної плати за Договором за період з 01.01.2022 по 30.11.2025 в сумі 28 929, 60 грн.

Третя особа зазначає, що у позові, поданому уповноваженим прокурором, не заявлено жодної позовної вимоги, спрямованої на стягнення із орендаря ТОВ Кирилівське заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 28 929, 60 грн.

Отже, у зв`язку з невиконанням ТОВ «Кирилівське» умов спірного договору в частині несплати орендної плати Головне управління вважає, що ефективним способом судового захисту у справі № 915/2209/25 є одночасно: 1) дострокове розірвання спірного договору, 2) повернення спірної земельної ділянки у розпорядження територіальної громади в особі Синюшинобрідської сільської ради, 3) стягнення з ТОВ «Кирилівське» заборгованості, яка виникла у зв`язку із несплатою орендної плати. В іншому випадку інтереси держави у справі № 915/2209/25 будуть не захищеними.

Письмові пояснення обґрунтовані судовою практикою.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

За наслідками проведення земельного аукціону 05.11.2020 між Головним управлінням Держгеокдастру у Миколаївській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кирилівське (орендар) укладено договір оренди землі.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів № 1-21 від 05 листопада 2020 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, яка розташована за межами населеного пункту в межах території Тарасівської сільської ради, Первомайського району, Миколаївської області.

Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 12,0000 га. у тому числі: 12,0000 га пасовища.

Відповідно до п. 2.2 договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.

Відповідно до п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 станом на 01.01.2020 становить 85 431, 90 грн. і підлягає щорічній індексації.

Відповідно до п. 3.1 договору договір укладено на строк 7 (сім) років.

Відповідно до п. 4.1 договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів № 1- 21 від 05 листопада 2020 року у розмірі річної орендної плати, що становить 7 005, 40 грн. (сім тисяч п`ять гривень 40 копійок), підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди.

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, у розмірі 8,20 % (розмір орендної плати визначається за результатами проведення земельних торгів), від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 4.3 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 4.4 договору орендна плата вноситься орендарем у такі строки:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.2 договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 договору орендар не має права передавати земельну ділянку в суборенду без згоди орендодавця.

Відповідно до п. 6.3 договору об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до абз. 1 п. 7.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 9.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема:

- своєчасного та повного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 9.3 договору орендар має право, зокрема:

- самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору та чинного законодавства;

- за згодою орендодавця орендар має право передавати орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі у суборенду за умови забезпечення використання її за цільовим призначенням та умовам договору.

Відповідно до п. 9.4.4 договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п. 9.4.5 договору орендар зобов`язаний у разі зміни Методики та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення протягом 1 року здійснити всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на внесення змін до договору оренди щодо нормативної грошової оцінки та орендної плати.

Відповідно до п. 9.4.6 договору орендар зобов`язаний самостійно щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та враховуючи вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 12.3 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором;

- внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 12.6 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до п. 15.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до абз. 2 п. 15.4 невід`ємною частиною договору є агрохімічний паспорт поля (земельної ділянки).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.08.2025 (номер інформаційної довідки: 440236409) право власності на земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 зареєстровано 19.11.2019 за Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1966153248254).

В розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься наступна інформація.

20.11.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "КИРИЛІВСЬКЕ". Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі від 05.11.2020. Строк дії договору 7р. до 20.11.2027. Опис об`єкта: земельна ділянка загальною площею 12 га (рілля), на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна та інфраструктури відсутні.

Рішенням Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської № 19 від 14.12.2020 Про початок реорганізації Болеславчицької, Довгопристанської, Лукашівської, Підгір`ївської, Тарасівської, Чаусівської сільських рад шляхом приєднання до Синюхино-Брідської сільської ради вирішено, зокрема:

- почати процедуру реорганізації Тарасівської сільської ради (ЄДРПОУ 04376989), місцезнаходження: вул. Центральна, 13 с. Тарасівка, Первомайського району, Миколаївської області) шляхом приєднання до Синюхино-Брідської сільської ради (ЄДРПОУ 04376951), місцезнаходження: вул. Центральна, 14 с. Синюхин Брід, Первомайського району, Миколаївської області (п. 9 рішення).

- Синюхино-Брідська сільська рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Тарасівської сільської ради (п. 10 рішення).

11.09.2025 Синюхино-Брідською сільською радою Первомайського району Миколаївської області направлено на адресу відповідача ТОВ Кирилівське лист № 1115 від 11.09.2025, в якому сільська рада зазначила, що в результаті злиття сільських рад в об`єднані територіальні громади Тарасівська сільська рада у 2021 році увійшла до складу Синюхино-Брідської сільської ради, яка в свого чергу відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин набула повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах своєї адміністративно-територіальної одиниці.

Тобто, з моменту створення Синюхино-Брідської сільської ради як сільської територіальної громади вона є власником та розпорядником земельної ділянки площею 12,0000 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, що перебуває в оренді ТОВ Кирилівське.

За період часу з 01.01.2022 по 01.09.2025 орендна плата за користування вищезазначеною земельною ділянкою від ТОВ Кирилівське на розрахунковий рахунок Синюхино-Брідської сільської ради не надходила.

Заборгованість за цей період у вигляді недоотриманих місцевим бюджетом коштів складає 26 868, 26 грн.

Синюхино-Брідська сільська рада запропонувала добровільно до 01.10.2025 сплатити збитки у вигляді неотриманого доходу - неодержаної орендної плати у сумі 26 868, 26 грн.

До листа № 1115 від 11.09.2025 додано розрахунок розміру втраченої орендної плати.

Факт направлення листа № 1115 від 11.09.2025 підтверджується реєстром № 44 поштових відправлень по Синюхино-Брідській сільській раді 13.09.2025.

Лист повернуто поштовою установою з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до інформації Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області № 1044 від 28.08.2025, наданої на запит прокуратури, за даними фінансового відділу сільської ради ТОВ Кирилівське взагалі не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583.

В листі Синюхино-Брідська сільська рада просила вжити заходів щодо захисту інтересів держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради щодо стягнення з ТОВ Кирилівське повної суми заборгованості зі сплати орендної плати шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до інформації Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області № 1124 від 12.09.2025, наданої на запит прокуратури, заборгованість з боку ТОВ Кирилівське за період часу 01.01.2022 по 01.09.2025 року склала 26 868, 26 грн. у тому числі за роками: у 2022 7 004, 70 грн.; у 2023 7 004, 70 грн.; у 2024 7 361, 94 грн.; у 2025 5 496, 92 грн.

Заходи щодо розірвання договору оренди землі з ТОВ Кирилівське сільською радою поки не вживались.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Миколаївській області № 8744/5/14-29-04-01-04 від 15.09.2025, наданої на запит прокуратури, за даними інформаційної системи ДПС України ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ за земельну ділянку площею 12 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0583, податкові декларації з плати за землю за період 2020 - 2025 роки до контролюючого органу не подані.

Відповідно до інтегрованої картки платника податку інформаційної системи ДПС в листопаді 2020 року ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ сплачено річну суму орендної плати у розмірі 7 005, 40 грн. У подальшому, починаючи з 12.11.2020 по теперішній час, сплата орендної плати ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ не здійснювалася.

З огляду на відсутність декларування ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ в установленому порядку податкових зобов`язань з орендної плати за землю за земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, за даними інформаційної системи ДПС України заборгованість не облікована.

На виконання вимог п. д ст. 141 Земельного кодексу України у зв`язку з систематичною несплатою ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ орендної плати за землю ГУ ДПС у Миколаївській області на адресу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області як орендодавця землі у 2024 та 2025 роках були направлені листи щодо припинення права користування ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ земельною ділянкою з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583.

Також враховуючи зміни, внесені до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України щодо віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до земель комунальної власності, у 2025 році у зв`язку систематичною несплатою ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ орендної плати за землю направлено інформацію до Синюхино-Брідської сільської ради для припинення права оренди вищезазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Миколаївській області № 12097/5/14-29-04-01-07 від 17.12.2025, Синюхіно - Брідська сільска територіальна громада Первомайського району Миколаївської області з 2022 по теперішній час, за даними Переліку територій, не віднесена до території активних бойових дій, податкові зобов`язання з плати за землю підлягають нарахуванню та сплаті.

Рішення від Синюхіно - Брідської сільскої ради про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів (на підставі п. 288.8 ст. 288 Кодексу) по ТОВ КИРИЛІВСЬКЕ код ЄДРПОУ 43832894 про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв`язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами за період 2022-2025 роки до ГУ ДПС у Миколаївській області не надходило.

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ Синюхіно - Брідська сільска рада (код ЄДРПОУ 04376951) змінила найменування на Синюшинобрідську сільську раду Первомайського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376951).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.02.2026 (номер інформаційної довідки: 463838811) право власності на земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 зареєстровано 27.01.2026 за Синюшинобрідською сільською радою Первомайського району Миколаївської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1966153248254).

В розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься наступна інформація.

20.11.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583. Орендодавець: Синюшинобрідська сільська рада Первомайського району Миколаївської області. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "КИРИЛІВСЬКЕ". Документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі від 05.11.2020. Строк дії договору 7р. до 20.11.2027. Опис об`єкта: земельна ділянка загальною площею 12 га (рілля), на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна та інфраструктури відсутні.

Відповідно до інформацій Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області № 1491 від 09.12.2025 та № 1477 від 05.12.2025, наданої на запит прокуратури, земельна ділянка площею 12,0000 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, що перебуває в оренді ТОВ Кирилівське, Синюхино-Брідською сільською радою не вилучалась та у користування для військових цілей не надавалась.

За наявною інформацією сільської ради на земельній ділянці з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 будь-які будівлі чи споруди відсутні, земельна ділянка не використовується (пасовища).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до абз. 1, 4 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

4.2. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

28.04.2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, яким, зокрема розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24.

Так, відповідно до ч. 1-3 п. 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

4.3. Право комунальної власності на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169, ст. 172 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до п. "а" ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

4.4. Правове регулювання договору оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 16.10.2020) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 288.1, п. 288.4, п. 288.7 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 148 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

4.5. Правове регулювання розірвання договору оренди землі.

Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки законодавець визначив у Законі України "Про оренду землі", ЗК України та ЦК України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями"; примусового відчуження земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв`язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов`язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати) (п. 176-181 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23).

Аналогічна позиція викладена в постанові КГС ВС від 23.04.2025 у справі № 916/5400/23.

Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі і за наявності правових підстав для розірвання договору неодмінним є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку, що була у його користуванні (постанова Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 922/481/25.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

05.11.2020 за наслідками проведення земельного аукціону між Головним управлінням Держгеокдастру у Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Кирилівське, укладено договір оренди землі, за п. 1.1, 2.1, 3.1, 5.1 якого в користування товариству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 7 років передано земельну ділянку з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 площею 12 га, розташовану в межах території Тарасівської (нині Синюшинобрідської) сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про що 20.11.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідний запис за № 39361726.

Умовами п. 2.3, п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, п. 4.4, п. 9.4.6 договору сторони узгодили розмір орендної плати, порядок і строк її сплати.

Як зазначено судом вище, з 27.05.2021 набули чинності зміни до Земельного кодексу України, а саме п. 24 розділу Х Перехідних положень, відповідно до яких землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки (абз. 2 п. 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 463838811 від 11.02.2026 право комунальної власності на земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 зареєстровано 27.01.2026 за Синюшинобрідською сільською радою Первомайського району Миколаївської області. Крім того, зареєстровано речове право (право оренди) на підставі договору оренди землі від 05.11.2020.

Отже, Синюшинобрідська сільська рада є розпорядником земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583 та орендодавцем за договором оренди землі від 05.11.2020. В силу ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Умовами п. 12.6 договору також передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ "Кирилівське" систематично не виконує свої зобов`язання зі сплати орендних платежів. Так, в період з 01.01.2022 по 30.11.2025, тобто понад 3 роки, відповідач повністю не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 28 929, 60 грн., що підтверджується листом Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області № 1124 від 12.09.2025 та інформацією Головного управління ДПС у Миколаївській області № 8744/5/14-29-04-01-04 від 15.09.2025.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту сплати відповідачем орендної плати у вищевказаний період.

Отже, відповідач систематично (два та більше випадки) не сплачував орендну плату в повному розмірі та у строки, визначені умовами договору, чим порушив приписи ст. 25 Закону України "Про оренду землі" та умови п. 4.1 - п. 4.4, п. 9.4.4, п. 9.4.6 договору, що є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Отже, позовна вимога прокуратури про розірвання договору оренди землі від 05.11.2020 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи наявність підстав для розірвання договору оренди землі, суд дійшов висновку про обґрунтованість похідної позовної вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки наслідком припинення (в т.ч. розірвання) договору оренди землі є виникнення обов`язку в орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, передбачених договором (ст. 34 Закону України "Про оренду землі"). Умовами п. 7.1 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини щодо систематичної несплати відповідачем орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для розірвання договору оренди відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Кирилівське повернути у розпорядження територіальної громади в особі Синюшинобрідської сільської ради земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, розташовану на території Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилань третьої особи на неефективність обраного способу захисту, то суд зазначає, що обраний прокуратурою спосіб захисту відповідає приписам ст. 5, 14 ГПК України, а також відповідає судовій практиці (постанова ВП ВС від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, в якій предметом спору була вимога про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок).

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 4 844, 80 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати прокуратурі з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати достроково договір оренди земельної ділянки, укладений 05.11.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Кирилівське (код ЄДРПОУ 43832894) щодо земельної ділянки площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, державна реєстрація якого вчинена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.11.2020 за № 39361726.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Кирилівське, вул. Полтавська, 15, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 43832894) повернути у розпорядження територіальної громади в особі Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вул. Центральна, 14, с. Синюшин Брід, Первомайський район, Миколаївська область, 55243 (код ЄДРПОУ 04376951) земельну ділянку площею 12 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0583, розташовану на території Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

4. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кирилівське, вул. Полтавська, 15, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 43832894) на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340):

- 4 844, 80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 80 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 26.08.2026

Суддя Е.М. Олейняш