Рішення № 139239971, 20.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Справа № 914/1009/26

За позовом: Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури, м. Стрий, Львівської області,

в інтересах держави в особі Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області, с. Дуліби, Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство», с.Довголука, Львівська область,

про: стягнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 197 712,70 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання І.К. Капітанчук

За участю представників сторін:

від прокуратури: Машталяр Ю. А.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 197 712,70 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 02.07.2026 закрито підготовче провадження у справі № 914/1009/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2026

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» на підставі договору оренди землі від 28.02.2019 користується земельною ділянкою площею 4,9945 га з кадастровим номером 4625380400:03:000:0003, розташованою в межах села Гірне Стрийського району Львівської області. Однак всупереч умов договору оренди землі відповідачем допущено заборгованість зі сплати орендних платежів за період із лютого 2023 по березень 2026 року у розмірі 197 712,70 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився причин неявки не повідомив хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В судові засідання представник відповідача не з`явився.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.04.2026 надіслана відповідачу 03.04.2026 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, однак, остання повернулась до суду з поштовою відміткою.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося до суду 15.04.2026, причина повернення «відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судове рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або за іншою адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження судова кореспонденція надсилається учасникам справи за останньою відомою суду адресою і вважається доставленою, навіть якщо відповідний учасник справи за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд вжив належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, направивши судову кореспонденцію за адресою його місцезнаходження, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Саме на відповідача як на юридичну особу покладається обов`язок забезпечити отримання кореспонденції за офіційно зареєстрованим місцезнаходженням, а також повідомити суд про зміну свого місцезнаходження у разі такої зміни.

Суд також враховує, що повернення поштового відправлення з відміткою «відсутній за вказаною адресою» саме по собі не свідчить про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки судове рішення було направлено на адресу відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

У судовому засіданні 20.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2019 на підставі рішення Гірненської сільської ради від 15.02.2019 № 443 між Гірненською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» укладено договір оренди землі.

Відповідно до умов договору в оренду відповідачу передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 4,9945 га, з кадастровим номером 4625380400:03:000:0003, розташовану в межах населеного пункту села Гірне Стрийського району Львівської області, для обслуговування цегельного заводу.

Договір укладено строком на 10 років.

Пунктом 4.1 договору визначено, що плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 7 513,93 грн.

Згідно з пунктом 4.4 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно розрахунку податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб станом на 06.06.2025, складеного ГУ ДПС у Львівській області за період з 30.08.2017 по 30.01.2023 заборгованість становила 106473,03 грн.

Доказів оплати заборгованості з орендної плати до матеріалів справи не долучались.

Відтак, наведені обставили зумовили звернення Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 197 712,70 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Щодо підстав для звернення прокурора з цим позовом.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 стаття 4 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 ГПК України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України).

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Земельна ділянка площею 4,9945 га з кадастровим номером 4625380400:03:000:0003 перебуває у комунальній власності та передана відповідачу в оренду на підставі договору оренди землі від 28.02.2019.

Орендодавцем за договором є Гірненська сільська рада, правонаступником якої є Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області.

Отже, саме Грабовецько-Дулібівська сільська рада є уповноваженим органом місцевого самоврядування, до бюджету якого мають надходити кошти від орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету територіальної громади, а відтак порушує майнові інтереси держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що Стрийська окружна прокуратура до звернення до суду повідомляла Грабовецько-Дулібівську сільську раду про наявність заборгованості з орендної плати та необхідність вжиття відповідних заходів щодо її стягнення.

Зокрема, прокурор звертався до сільської ради листами від 05.05.2025, 07.07.2025, 26.08.2025, 06.11.2025 та 09.03.2026.

Водночас, незважаючи на обізнаність про наявність заборгованості, Грабовецько-Дулібівська сільська рада самостійно до суду з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» не звернулася.

Таким чином, уповноважений орган місцевого самоврядування, будучи орендодавцем за спірним договором та отримувачем орендної плати, не вжив належних заходів для захисту майнових інтересів територіальної громади.

За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурором дотримано передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок та належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Відповідачем не заявлено заперечень щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

Враховуючи наведене, суд вважає, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області відповідає вимогам статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, 28.02.2019 між Гірненською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» укладено договір оренди землі.

За умовами цього договору відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 4,9945 га, кадастровий номер 4625380400:03:000:0003, розташовану в межах села Гірне Стрийського району Львівської області, для обслуговування цегельного заводу.

Договір укладено строком на 10 років.

Пунктом 4.1 договору визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 7 513,93 грн.

Відповідно до пункту 4.4 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, відповідач, уклавши договір оренди землі, взяв на себе обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у встановленому договором та законом порядку.

Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач зазначений обов`язок належним чином не виконував.

За період з лютого 2023 року по березень 2026 року за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 197 712,70 грн.

Зазначена сума підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати, наданим Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області, та іншими матеріалами справи.

При цьому суд враховує, що заборгованість, яка виникла за попередні періоди та була предметом розгляду в інших справах, до складу заявленої у цій справі заборгованості не включена.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі № 380/1218/20 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» стягнуто податковий борг, у тому числі заборгованість з орендної плати.

Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 у справі № 380/12155/23 надано дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, заборгованість, яка є предметом розгляду у цій справі, виникла у період з лютого 2023 року по березень 2026 року та зазначеними судовими рішеннями не охоплена.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, обов`язок відповідача щодо сплати орендної плати є встановленим як договором, так і імперативними приписами законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою та наявність у нього обов`язку зі сплати орендної плати.

Відповідач доказів належного виконання свого обов`язку зі сплати орендної плати, а також доказів погашення заборгованості в сумі 197 712,70 грн суду не подав.

Відповідач також не подав відзиву на позовну заяву та не навів заперечень щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що прокурором доведено факт існування у відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 28.02.2019 у розмірі 197 712,70 грн.

Відповідачем доказів, які б спростовували факт виникнення заборгованості, її розмір або підтверджували її погашення, суду не подано.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» на користь Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області 197 712,70 грн заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані прокурором докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, беручи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі у сумі 3 328,00 грн

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1 .Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське виробниче підприємство» (82453, Львівська область, Стрийський район, село Довголука, Урочище «убереж-1»; код ЄДРПОУ 32132281) на користь Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області (82434, Львівська область, Стрийський район, село Дуліби, вулиця Шевченка, 170а; код ЄДРПОУ 04370998) 197 712,70 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.08.2026

Суддя Березяк Н.Є.