Ухвала суду № 139239868, 26.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 серпня 2026 рокуСправа № 912/2360/26

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Козловець Олесі Іванівни, АДРЕСА_1

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Козловець Олеся Іванівна звернулась до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення 49 673,24 грн з Фізичної особи підприємця Барліт Анастасії Павлівни заборгованості за договором поставки №КО07-02/26 від 01.02.2026.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України визначено, що особливістю наказного провадження є те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Оскільки розгляд заяви про видачу судового наказу не передбачає збирання судом доказів та отримання пояснень сторін по суті заявлених вимог, вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими доданими до заяви документами, а заява відповідати вимогам статті 150 ГПК України.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у статті 150 ГПК України, а саме: у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Вимоги п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України передбачають, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній формі), за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Подана заява ґрунтується на договорі поставки №КО07-02/26 від 01.02.2026 укладеному Фізичною особою - підприємцем Козловець Олесею Іванівною (продавець) та Фізичною особою - підприємцем Барліт Анастасією Павлівною (покупець), а також видаткових накладних № 740, 741 від 05.04.2026, № 747, 752 від 06.04.2026, № 759 від 07.04.2026, № 770, 771 від 08.04.2026, № 785, 786 від 09.04.2026, № 798, 799 від 10.04.2026, № 973 від 23.04.2026.

Разом з тим, вказаний договір укладено сторонами накладенням кваліфікованих електронних підписів сторін. Згідно поданих заявником відомостей з сервісу Вчасно про накладення електронних підписів - ФОП Козловець Олеся Іванівна підписала договір 30.01.2026 та ФОП Барліт Анастасія Павлівна - 20.05.2026.

Підписання електронного договору забезпечує ідентифікацію підписанта, підтвердження його згоди з умовами та цілісність документа. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної договору є використання:

- електронного підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами правочину;

- електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" встановлює, що кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис, а також має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

За умовами п. 9.1. договору від 01.02.2026 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до 31.12.2026 року.

Відтак, суд зазначає, що дата 01.02.2026, вказана в договорі, та дата його фактичного підписання це різні поняття. Дата в договорі визначає момент, з якого сторони домовились про початок дії договірних відносин, тоді як дата підписання фіксує момент, коли сторони формально надали згоду на умови договору.

Отже, договір від 01.02.2026 набрав чинності 20.05.2026 - з дати його підписання ФОП Барліт Анастасією Павлівною.

За таких підстав, поставки товару за доданими до заяви видатковими накладними здійснено не на виконання умов договору поставки №КО07-02/26 від 01.02.2026.

З огляду на викладене, вимоги у заяві від 24.08.2026 про видачу судового наказу щодо стягнення грошової заборгованості не ґрунтуються на договорі, укладеному у електронній формі.

Відтак, суд дійшов висновку, що ФОП Козловець Олесею Іванівною заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

За ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд ураховує, що відмова у видачі судового наказу не обмежує доступу особи до правосуддя, оскільки, серед іншого, заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

Також, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається, але в разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Козловець Олесі Іванівні у задоволенні заяви від 24.08.2026 про видачу судового наказу.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали направити заявнику (до електронного кабінету).

Суддя В.Г. Кабакова