Рішення № 139239770, 12.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/340/26

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква Київської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Транс», м. Біла Церква Київської області,

про стягнення 446 067,28 грн.,

за участю представників:

від позивачів: Дашкевич М.С., в порядку самопредставництва;

від відповідача: Потапенко С.А., ордер серії АІ №2145069 від 05.03.2026;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Білоцерківська міська рада, м. Біла Церква Київської області (далі - Білоцерківська міська рада), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.02.2026 № 539/01-07 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Транс», м. Біла Церква Київської області (далі - ТОВ «Ван Транс»), в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 446 067,28 грн., стягнути з відповідача судові витрати на сплату судового збору в сумі 6691,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач зареєстрував 13.05.2020 за собою право власності на нежитлові будівлі за адресою вул. Івана Кожедуба 363 (колишня назва Петра Запорожця) у м. Біла Церква, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної власності. Посилаючись на висновки постанови ВС від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, позивач твердить про те, що у зв`язку із користуванням відповідачем об`єктом нерухомого майна, презюмується користування ним земельною ділянкою, на якій об`єкт розташований.

Позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №922/2060/20, твердить, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований такий об`єкт, а тому саме з цієї дати у власника нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване, при цьому до моменту оформлення власником об`єкта права на земельну ділянку, такі кошти є безпідставно збереженими. Отже, відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба 363, площею 0,4721 га кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 із цільовим призначенням 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Позивач твердить, що 16.06.2025 до Білоцерківської міської ради надходила заява ТОВ «Ван Транс» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється на 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, яка була залишена без задоволення рішенням Білоцерківської міської ради від 03.07.2025.

Позивач твердить, що за період 2020-2025 роки до ГУ ДПС у Київській області відповідач не подавав декларації з плати за землю; відповідно до інформації управління фінансів Білоцерківської міської ради від ТОВ «Ван Транс» кошти орендної плати за період з 01.01.2022 по 18.01.2026 не надходили, однак 19.12.2025 до бюджету надійшли кошти на рахунок «земельний податок з юридичних осіб» в загальній сумі 91 978,52 грн.

Позивач твердить, що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оформлення земельної ділянки комунальної власності площею 0,4721 га з кадастровим номером 3210300000:08:010:0031, розмір збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою склав 446067,28 грн. за період з 01.01.2024 по 31.12.2025.

При розрахунку безпідставно збережених коштів за 2024 рік позивач застосував нормативно-грошову оцінку земельної ділянки 2024 року - 6 346 230,17 грн. за ставкою 4%, отримавши суму до сплати 253 849,21 грн. При розрахунку безпідставно збережених коштів позивач застосував НГО земельної ділянки 2025 року - 7 104 914,83 грн. за ставкою 4%, віднявши сплачену суму земельного податку 91978,52 грн. отримав суму до сплати 192218,07 грн., тобто всього 446 067,28 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/340/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.03.2026, в порядку підготовки справи до розгляду зобов`язано відповідача подати докази сплати за користування земельною ділянкою площею 0,4721 га з кадастровим номером 3210300000:08:010:0031 за період з 01.01.2024 по 31.12.2025 у розмірі 446 067,28 грн.

10.03.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити Білоцерківській міській раді у задоволенні позову.

Відзив обґрунтований тим, що відповідач є власником нежитлових будівель, розташованих на спірній земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, розпорядником якої є Білоцерківська міська рада.

16.06.2025 відповідач звертався до позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із зміною її цільового призначення з 03.07. на 11.02. Рішенням від 03.07.2025 Білоцерківська міська рада відмовила у задоволенні вказаної заяви, не навівши правової підстави для відмови.

30.07.2025 ТОВ «Ван Транс» повторно звернулось до Білоцерківської міської ради зі заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із зміною цільового призначення з 03.07. на 12.08. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Заява не виносилась на розгляд сесії а була направлена постійною комісією на додаткове вивчення в управління самоврядного контролю.

10.12.2025 ТОВ «Ван Транс» втретє звернулось до Білоцерківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із зміною цільового призначення з 03.07. на 12.08. Заява також була направлена на додаткове вивчення в управління самоврядного контролю.

Відповідач твердить, що враховуючи бездіяльність Білоцерківської міської ради відповідно до частини 3 ст. 123 ЗК України самостійно уклав договір з інженером-землеупорядником на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із зміною цільового призначення, про що повідомив Білоцерківську міську раду.

23.01.2026 ТОВ «Ван Транс» звернулось до позивача із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою. Рішенням Білоцерківської міської ради від 05.02.2026 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено, із мотивів несплати заявником орендної плати за використання земельної ділянки відповідно до закону.

Відповідач твердить, що позивач безпідставно, недобросовісно та не у спосіб, передбачений ст. 19 Конституції України та ст. 123 ЗК України відмовляється прийняти законне рішення у процедурі відведення в оренду ТОВ «Ван Транс» земельної ділянки, у зв`язку з чим ТОВ «Ван Транс» подало позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Відповідач твердить, що відповідно до ст. 120, 122 ЗК України орган місцевого самоврядування зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу нерухомого майна згідно до ст. 134 ЗК України на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів).

Відповідач твердить, що земельна ділянка розташована на існуючій виробничій території та її зареєстроване цільове призначення 03.07. не відповідає функціональному призначенню території згідно Генерального плану міста Біла Церква. Оскільки основний видом діяльності ТОВ «Ван Транс» є КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», що полягає у наданні транспортних послуг та допоміжних операцій, такому виду діяльності згідно Генерального плану та Порядку ведення державного земельного кадастру відповідає цільове призначення 12.08. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Відповідач твердить, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (частина 1 ст. 288 ПК України). В силу пункту 269.1.1 та 269.1.2 ст. 269 ПК України платниками податку на землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Посилаючись на пункт 287.8 ст. 287 ПК України, позивач твердить, що власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, але при цьому не маючи статусу землевласника або землекористувача. На виконання вимог ст. 206 ЗК України, пункту 286.6 ст. 286 ПК України ТОВ «Ван Транс» самостійно обчислило та сплатило суми земельного податку за земельну ділянку за 2024 рік в сумі 43 395,40 грн. та за 2025 рік в сумі 48 583,12 грн.

Відповідач твердить, що застосована позивачем при розрахунку безпідставно збережених коштів Методика розрахунку розміру орендної плати за землю міста Біла Церква, яка затверджена рішенням Білоцерківської міської ради від 20.03.2014, не може бути застосована до спірної земельної ділянки, позаяк її просторова дія окреслюється межами міста Біла Церква. Разом із тим, спірна земельна ділянка розташована поза межами міста Біла Церква, в межах відображеної у Генеральному плані міста проектної межі; рішень Верховною Радою України про затвердження такої проектної межі за поданням Кабінету Міністрів України (ст. 174 ЗК України), прийнято не було.

Ухвалою від 16.03.2026 підготовче судове засідання відкладено на 31.03.2026.

20.03.2026 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив, у якому просить суд позовну заяву Білоцерківської міської ради задовольнити у повному обсязі.

Позивач твердить, що до оформлення позовної заяви звертався до відповідача з листами про необхідність оформлення земельної ділянки та про сплату безпідставно збережених коштів, а саме з листами від 10.04.2024, від 10.06.2025, від 05.08.2025, від 03.11.2025, на які відповідач не відреагував. При розгляді заяв відповідача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення а також передачі земельної ділянки в оренду депутати користуються правом ухвального голосу; відмова у задоволенні його заяв було обґрунтована тим, що ТОВ «Ван Транс» відповідно до положень ст. 206 ЗК України зобов`язане сплачувати орендну плату за використання земельної ділянки. Позивач твердить, що відмовні рішення ради не звільняють відповідача від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою незалежно від наявності договору.

На думку позивача, спочатку позивач має сплатити відповідні платежі за земельну ділянку за наявним цільовим призначенням, і лише тоді може розглядатися питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності. Позивач твердить про те, що відповідач без достатніх правових підстав використовує земельну ділянку з 2020 року. Позивач твердить, що саме власник нерухомого майна - відповідач, який набув право власності з 13.05.2020, зобов`язаний ініціювати процес оформлення прав на земельну ділянку, невід`ємною складовою якого є розроблення землевпорядної документації та формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тому доведеним є факт користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,4721 га. У відповідача як фактичного землекористувача виник обов`язок оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку та сплачувати кошти за користування нею.

Посилаючись на ст. 79-1 ЗК України, позивач твердить, що відомості про спірну земельну ділянку внесені до ДЗК, відтак земельна ділянки сформована та є об`єктом цивільних прав.

Посилаючись на позицію постанов Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, позивач твердить, що у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру не отриманої орендної плати в порядку, визначеному ст. 1212 ЦК України. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого), набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави, або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 ЦК України).

Позивач вважає, що відповідач не є власником або постійним користувачем земельної ділянки, отже не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку; єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивач твердить про правильність розрахунку та належне застосування до розрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати Методики, затвердженої рішенням Білоцерківської міської ради від 20.03.2014, оскільки листом управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради відповідача було чітко повідомлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 розташована у проектній межі чинного Генерального плану міста Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 №319-18-VІІ.

31.03.2026 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів, до якого додано лист Апарату Верховної Ради України про те, що Верховна Рада не ухвалювала рішення (постанову) про встановлення (зміну) меж міста Біла Церква з врахуванням Генерального плану міста Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 №319-18-VІІ.

В підготовчому судовому засіданні 31.03.2026 суд оголосив перерву до 14.04.2026, та встановив сторонам додатковий строк для подання заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних у сторін та раніше не поданих доказів до 10.04.2026, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

03.04.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких просить суд відмовити Білоцерківській міській раді у задоволенні позову повністю.

У запереченнях відповідач додатково твердить про недобросовісність поведінки позивача, оскільки Білоцерківська міська рада, маючи виключні повноваження на розпорядження спірною земельною ділянкою, систематично відмовляє відповідачу спочатку у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а потім у затвердженні самостійно розробленого проекту за принципом «мовчазної згоди».

07.04.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подала клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою від 10.04.2026.

08.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заперечення проти клопотання відповідача про долучення доказів. 09.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала відповідь на заперечення по справі №911/340/26, у якій додатково твердить про суперечливу поведінку відповідача, який твердить про розташування спірної земельної ділянки не в існуючих, а у проектних межах міста Біла Церква, однак звертається за оформленням правовстановлюючих документів саме до Білоцерківської міської ради.

09.04.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав письмові пояснення на відповідь на заперечення, у яких твердить, що спірна земельна ділянка розташована за межами міста Біла Церква, але в межах території Білоцерківської міської територіальної громади, а тому згідно із пунктом 24 «Перехідних положень» ЗК України з 01.07.2021 перебуває у комунальній власності. Тож відповідач заперечує застосування при розрахунку Методики, яка розповсюджує свою дію на землі в межах міста Біла Церква, але не заперечує, що саме позивач є розпорядником спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 14.04.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2026.

05.05.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено судом ухвалою від 06.05.2026.

У судовому засіданні 18.05.2026 з розгляду справи по суті суд в порядку ст. 216 ГПК України оголосив перерву до 02.06.2026, забезпечив участь представника позивача в судовому засіданні 02.06.2026, в режимі відеоконференції.

19.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме Витягу з ДЗК від 27.04.2026 по спірній земельній ділянці. У клопотанні позивач також просить суд поновити позивачу пропущений строк для подання доказу. Клопотання обґрунтоване тим, що можливості подати доказ раніше у позивача не було, оскільки він надійшов до Білоцерківської ради із запізненням.

29.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо адреси та місцезнаходження спірної земельної ділянки, у яких відповідач твердить, що земельна ділянка знаходиться поза затвердженими межами міста Біла Церква, а проектну розширену межу міста не було належним чином затверджено.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому відповідач просить суд стягнути з позивача витрати ТОВ «Ван Транс» на професійну правничу допомогу в розмірі 51 000,00 грн.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання обґрунтоване тим, що вимоги стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, часом та виконанням адвокатом відповідних робіт (наданих послуг).

В судовому засіданні 02.06.2026 суд залишив без розгляду клопотання представника позивача про долучення доказів та додаткові пояснення представника відповідача, та оголосив перерву до 12.06.2026, забезпечив участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що постановив відповідну ухвалу.

В судове засідання 12.06.2026 з`явились представники обох сторін.

Розглянувши позов Білоцерківської міської ради до ТОВ «Ван Транс» про стягнення 446 067,28 грн. безпідставно збережених коштів, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до інформацій від 29.10.2025 №449759405 та від 05.01.2026 №459233279 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - ТОВ «Ван Транс» (код 42570509), відповідач є власником об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 837383232103: нежитлових будівель літ «А» площею 45,3 кв.м., літ «Б» площею 413,9 кв.м., літ «В» площею 1154,9 кв.м. за адресою м. Біла Церква, вул. П.Запорожця, буд 363.

Вбачається, що між ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) 20.03.2019 був укладений Договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором №09/І-71, посвідченим 30.07.2007 приватним нотаріусом Губенко Т.А. за реєстровим номером 4031, відповідно до якого сторона-1 передає, а сторона-2 приймає всі права за іпотечним договором №09/І-71, посвідченим 30 липня 2007 року Губенко Т.А., приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області за реєстровим номером 4031, що укладений між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та Винарським Сергієм Михайловичем , що укладений в забезпечення виконання зобов`язань Винарським Сергієм Михайловичем за договором невідновлювальної кредитної лінії №24.3-46/20 від 30.07.2007. Права іпотекодержателя за Іпотечним договором переходять до сторони-2 одночасно з переходом прав за кредитним договором.

Надалі 13.05.2020 державний реєстратор Руденко Т.Г. внесла до реєстру запис №36507392 про право власності ТОВ «Ван Транс» на вказаний об`єкт, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52249117 від 15.05.2020, прийнятого на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Ван Транс» від 30.04.2020, посвідченого приватним нотаріусом Зінченко О.А. за №№1059, 1060 та Рішення засновника ТОВ «Ван Транс» №2 від 17.04.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дудник І.В. за номером 498.

Тобто вбачається, що засновник ТОВ «Ван Транс» ОСОБА_1 як іпотекодержатель, звернувши стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі, належні іпотекодавцю Винарському С.М. , прийняв рішення про внесення вказаного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Ван Транс».

Сторони погоджуються, що вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,4721 га кадастровий номер 3210300000:08:010:0031, цільове призначення 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання: складські приміщення та автомайстерня, за адресою м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба 363 (до перейменування вул. П.Запорожця).

Згідно із витягом №НВ-9948151432024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.09.2024, НГО земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 становить 6346230,17 грн. Згідно із витягом №НВ-9964674152925 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 26.05.2025, НГО земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 становить 7104914,83 грн.

Виконком Білоцерківської міської ради звертався до ТОВ «Ван Транс» з листом від 10.04.2024 №1284/01-07, у якому повідомляв про обов`язок відповідача як землекористувача з моменту оформлення права власності на нежитлові будівлі подати до Білоцерківської міської ради документи з метою подальшого оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме укласти та зареєструвати договір оренди землі. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0910712149821, відповідач отримав вказаний лист 19.04.2024.

Виконком Білоцерківської міської ради звертався до ТОВ «Ван Транс» з листом від 10.06.2025 №2271/01-07 про сплату безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, у якому вказував про необхідність сплатити до місцевого бюджету за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,4721 га кадастровий номер 3210300000:08:010:0031, цільове призначення 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання: складські приміщення та автомайстерня, за адресою м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба 363 за період з 01.01.2024 по 31.05.2025. Як свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0910712142355, відповідач отримав вказаний лист 26.06.2025.

13.06 2025 ТОВ «Ван Транс» звернувся до Білоцерківської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (цільове призначення якої змінюється) з 03.07. на 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вхідний номер заяви 15.1-07/3802 від 16.06.2025).

Рішенням Білоцерківської міської ради від 03.07.2025 №7619-74-VІІІ «Про розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ван Транс» вирішено відмовити у наданні дозволу.

29.07.2025 ТОВ «Ван Транс» звернувся до Білоцерківської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (цільове призначення якої змінюється) з 03.07. на 12.08. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (вхідний номер заяви 15.1-07/4671 від 30.07.2025).

Листом від 05.08.2025 №10-13-953 управління регулювання земельних відносин Білоцерківської міської ради повідомило відповідача, що заява була розглянута на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища 05.08.2025 та за результатами голосування була направлена на додаткове вивчення в управління самоврядного контролю Білоцерківської міської ради.

Виконком Білоцерківської міської ради звертався до ТОВ «Ван Транс» з листом від 05.08.2025 №3154/01-07 про сплату безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, у якому вказував про необхідність сплатити до місцевого бюджету за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2024 по 31.07.2025.як свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0911713300058, відповідач отримав вказаний лист 23.08.2025.

Виконком Білоцерківської міської ради звертався до ТОВ «Ван Транс» з листом від 03.11.2025 №44448/01-07 про сплату безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, у якому вказував про необхідність сплатити до місцевого бюджету за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,4721 га кадастровий номер 3210300000:08:010:0031, цільове призначення 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання: складські приміщення та автомайстерня, за адресою м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба 363 за період з 01.01.2024 по 31.10.2025 490 679,69 грн. з урахуванням витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з саме за 2024 рік 253 849,20 грн., за 10 місяців 2025 року 236 830,49 грн. (лист з доказами направлення рекомендованим листом від 07.11.2025 №0910900067476 залучений до матеріалів справи).

Листом від 22.12.2025 №10-13-1452 управління регулювання земельних відносин Білоцерківської міської ради повідомило відповідача, що його заява від 10.12.2025 (вх. №15.1-07/7949 від 10.12.2025) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється з 03.07. на 12.08, була розглянута на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища 17.12.2025 та за результатами голосування була направлена на додаткове вивчення в управління самоврядного контролю Білоцерківської міської ради.

ТОВ «Ван Транс» звертався до Білоцерківської міської ради із повідомленням від 12.01.2026 №1 про розроблення проекту землеустрою без надання дозволу органу місцевого самоврядування в порядку абзацу третього частини 3 ст. 123 ЗК України (вхідна відмітка від 12.01.2026).

Надалі ТОВ Ван Транс» 23.01.2026 звернувся до Білоцерківської міської ради із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення (через ЦНАП вхідний номер заяви 15.1-07/492 від 23.01.2026, а також із письмовою заявою №2 від 23.01.2026).

Розглянувши вказані заяви, Білоцерківська міська рада прийняла два рішення від 05.02.2026:

№8339-85-VІІІ «Про розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ван Транс», яким відмовила у наданні дозволу. У рішенні вказано, що відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним, заявником не сплачується орендна плата за використання земельної ділянки відповідно до закону.

№8345-85-VІІІ «Про розгляд заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ван Транс», яким відмовила у затвердженні проекту, проект землеустрою вирішила повернути заявнику. У рішенні вказано, що відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним, заявником не сплачується орендна плата за використання земельної ділянки відповідно до закону.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Київській області (лист від 26.11.2025 №10246/01-07), за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України за період 2020 - 2025 роки ТОВ «Ван Транс» не надавались податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Відповідно до інформації Управління фінансів Білоцерківської міської ради (лист від 20.01.2026 №03-12/25) від ТОВ «Ван Транс» до бюджету Білоцерківської МТГ надійшло 91 978,52 грн. земельного податку з юридичних осіб.

Позивач вказує, що відповідач, зареєструвавши за собою право власності на нежитлові будівлі, з моменту такої реєстрації користується земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 без оформлення права користування договором оренди. Зазначене свідчить про те, що відповідач безпідставно утримав належні до сплати до бюджету територіальної громади кошти на сплату орендної плати за 2024 та 2025 роки, які просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку на підставі ст. 1212-1214 ЦК України.

Позов не належить до задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Зазначений правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 та висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі №201/2956/19.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі №925/230/17).

У частині першій статті 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.12.2025 № НВ-9988833192025

земельна ділянка кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 знаходиться за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. П.Запорожця 363,

має вид цільового призначення 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі,

зареєстрована управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі 01.01.2006;

належить на праві власності ФОП Винарському Сергію Михайловичу;

експлікація земель: загальна площа 0,4721 га, з них 37.1 капітальна одноповерхова забудова - 0,0289 га, 37.4 під спорудами - 0,1005 га, 37.5 під проїздами, проходами та площадками - 0,214 га, 37.5 під проїздами, проходами та площадками 0,0974 га.

Такі ж відомості містяться у поданих позивачем до матеріалів позовної заяви Інформаціях Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.05.2025 та від 05.01.2026.

Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру (частина перша статті 38 Закону N 3613-VI).

Публічна кадастрова карта є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру та містить, зокрема, доступні відомості щодо конкретних земельних ділянок.

Суд скористався відкритими даними публічної кадастрової карти та встановив, що станом на 20.05.2026 спірна земельна ділянка відображена у публічній кадастровій карті як земельна ділянки приватної власності.

Суд скористався правом повного доступу до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), отримавши інформаційну довідку від 20.05.2026 №478078979, та встановив, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 3210300000:08:010:0031 як об`єкт нерухомого майна із присвоєнням реєстраційного номера як у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так і у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. до

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Жодних документів, які б відносили спірну земельну ділянку до земель комунальної власності, Білоцерківською міською радою не подано.

Виходячи з викладеного, позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка у період з 01.01.2024 по 31.12.2025 перебувала у комунальній власності територіальної громади, правоможності власника від імені якої здійснювала Білоцерківська міська рада, у зв`язку з чим позивач не довів наявність у нього права на подання кондиційного позову.

Суд звертає увагу також на те, що Рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 №319-18-VІІ «Про затвердження Генерального плану міста Біла Церква» затверджено Генеральний план міста Біла Церква, розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування». Відповідно до вказаного Генерального плану, спірна земельна ділянка знаходиться поза затвердженою існуючою межею міста, однак в межах проектної межі, що підтверджується також листом управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 18.02.2026 №135/01-08.

Разом із тим, відповідно до частини 1 ст. 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Листом від 06.03.2026 №07/09-2026/48436 Апарат Верховної Ради України повідомив, що рішень про встановлення (зміну) меж міста Біла Церква з врахуванням Генерального плану, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 №319-18-VІІ , Верховна рада України не приймала.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 20.03.2014 №1175-57- VІ «Про затвердження методики розрахунку розміру орендної плати за землю в м. Біла Церква в новій редакції» затверджено методику розрахунку орендної плати за землю в м. Біла Церква. Саме ця Методика була застосована позивачем у розрахунку розміру безпідставно утриманих відповідачем коштів орендної плати за земельну ділянку. Разом із тим, у пункті 2 вказаної Методики вказано, що до розмежування земель державної та комунальної власності дія цієї Методики поширюється на всі землі на території міста Біла Церква, окрім земель, які знаходяться у власності фізичних або юридичних осіб.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться поза затвердженою існуючою межею міста, суд погоджується з твердженням відповідача, що застосування до розрахунку позовних вимог вказаної Методики є неправомірним. Вказане було б самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, однак, враховуючи, що позивач не довів суду наявності у нього права власності на спірну земельну ділянку у спірний період, вказана обставина не має самостійного значення для висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Решта доводів учасників справи та всі подані відповідно до процесуального закону докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаних висновків суду. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, всебічно, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд залишає без задоволення позов Білоцерківської міської ради у справі №911/340/26 та в порядку ст. 129 ГПК України залишає за позивачем витрати по сплаті судового збору.

Відповідач подав клопотання від 01.06.2026 про стягнення судових витрат, у якому просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Білоцерківської міської ради Київської області на користь ТОВ «Ван Транс» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 51 000,00 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

04.12.2025 між адвокатським бюро «Потапенка С.А.» (адвокатське бюро) та ТОВ «Ван Транс» (клієнт), був укладений Договір №114/12-2025 про надання правової допомоги, за умовами якого:

- клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу по усіх цивільних, господарських, адміністративних справах, а також в інших видах діяльності клієнта, а клієнт зобов`язується прийняти цю правову допомогу та оплатити її (1.1);

- за виконання послуг, передбачених пунктом 1.1 цього договору, клієнт обов`язується сплатити адвокатському бюро гонорар в сумі, визначеній додатком до Даного Договору (3.1);

- оплата може бути здійснена в майбутньому, але не раніше підписання сторонами Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (3.2);

- договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (6.1).

04.12.2025 сторонами укладено Додаток до Договору №114/12-2025, відповідно до якого сторони домовились, що гонорар за надання послуг обчислюється у формі погодинної оплати, а саме вартість однієї години роботи Адвокатського бюро становить 1000,00 грн. (1). Оплата здійснюється на підставі затвердженого та підписаного сторонами акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) шляхом перерахування грошових коштів на поочний рахунок адвокатського бюро (2).

Сторонами підписано Детальний опис наданих адвокатським бюро послуг у звязку із розглядом Господарським судом Київської області справи №911/340/26, який включає:

1. На складання адвокатських запитів та доставлення їх адресатам витрачено 8 год., що оцінюється у 8 000,00 грн.;

2. На складання відзиву на позову заяву, аналіз практики Верховного Суду, копіювання документів і надсилання відзиву до суду та іншим учасникам справи витрачено 12 год, що оцінюється в 12 000,00 грн.;

3. На складання клопотання про долучення доказів від 30.03.2026 витрачено 2 год, що оцінюється в 2000,00 грн.;

3. На підготовку заперечень на відповідь на відзив витрачено 3 год, що оцінюється в 3000,00 грн.;

4. На складання письмових пояснень від 29.05.2026 витрачено 3 год, що оцінюється в 3000,00 грн.;

5. На поїздку адвоката до Господарського суду Київської області, підготовку до судового засідання і представництво інтересів клієнта в суді в судових засіданнях 16.03.2026, 31.03.2026, 14.04.2026. 18.05.2026, 02.06.2026 оцінюється в 20000,00 грн.;

6. На складання клопотання про стягнення судових витрат витрачено 3 год, що оцінюється в 3000,00 грн.;

Всього вартість послуг становить 51 000,00 грн.

Сторонами підписано та затверджено Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №66 від 11.02.2026 на суму 20 000,00 грн. та №68 від 01.06.2026 на суму 31 000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 11.02.2026 №6760 ТОВ «Ван Транс» оплатило на користь адвокатського бюро 20 000,00 грн. за надання консультацій та правовий супровід у справі №911/340/26.

Суд звертає увагу, що укладений між адвокатом і клієнтом договір та визначені у такому договорі суми гонорару не є безумовною підставою для стягнення таких сум на користь учасника справи, на користь якого було прийняте судове рішення.

Принцип невтручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом передбачає відсутність у суду повноважень будь-яким чином безпосередньо впливати на сторін договору та на укладення як договору в цілому, так і щодо його окремих положень.

Також суд не наділений повноваженнями втручатися у розрахунки між клієнтом та його адвокатом, не є стороною договірних відносин.

Разом з тим, здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

Процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (постанова КГС ВС від 02.12.2025 у справі №910/18250/16 (910/33/24).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

01.06.2026 позивач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, у якому вважає суму 51 000,000 грн. завищеною та такою що не відповідає поняттю співмірності та розумності.

Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у співвідношенні із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, суд встановив, що заявлені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідають критерію розумної необхідності. Зокрема суд дійшов висновку про завищення у детальному описі послуг кількості часу, витраченого адвокатом, що призвело до завищення вартості послуг.

Крім того, суд звертає увагу на те, що до суми судових витрат включено витрати на складання письмових пояснень, які не були прийняті судом; а також витрати на вкладання клопотання про стягнення судових витрат, яка фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на це подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Відповідно до позиції постанови ОП КГС ВС від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22 заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати відповідача на професійну правову допомогу частково в сумі 18000,00 грн., яка є домірною, обґрунтованою та розумно необхідною, та у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, покладає відшкодування вказаних витрат на позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Білоцерківської міської ради Київської області відмовити повністю.

2. Стягнути з Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ідентифікаційний код 26376300)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ван Транс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 18, офіс 7, ідентифікаційний код 42570509)

18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правову допомогу,

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 26.08.2026.

Суддя О.В. Конюх