Рішення № 139239686, 26.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026Справа № 910/3483/26

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Ейчді Бейкері Іст"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс"

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Ейчді Бейкері Іст" (далі - ТДВ "Ейчді Бейкері Іст", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" (далі - ТОВ "ТК "Економ Плюс", відповідач) про стягнення коштів.

Позов обґрунтований тим, що у порушення договору поставки № 10/11 від 01.07.2011 відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати поставленого товару у встановлений строк, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

У позові ТДВ "Ейчді Бейкері Іст" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 302 377,68 грн., пеню у сумі 34 012,81 грн., інфляційні втрати у сумі 5 776,67 грн., 3 % річних у сумі 3 336,46 грн., що разом становить 345 503,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 (з урахуванням ухвали від 07.04.2026) за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 між ТДВ "Ейчді Бейкері Іст", що є правонаступником ПАТ «Запорізький хлібозавод № 5» (постачальник) та ТОВ "ТК "Економ Плюс" (постачальник) був укладений договір постачання № 10/11 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у встановлені терміни товар у власність покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Постачальник зобов`язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок (п. 2.1 договору).

Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, повинні повністю співпадати з діючою та підписаною обома сторонами специфікацією (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору, в редакції додаткової угоди від 01.05.2015, покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 14 календарних днів з моменту одержання товару.

Договір діє з моменту його підписання сторонами по 31.12.2013, з подальшою його пролонгацією (п. 7.1, 7.2).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідно до ТТН за період з 18.10.2025 по 25.10.2025 позивач здійснив поставку обумовленого товару на загальну суму 405 128,34 грн.

Проте відповідач, зі свого боку, вартість поставленого товару не сплатив, натомість, сторони провели залік зустрічних однорідних вимог на суму 102 750,66 грн. (405 128,34 грн. - 102 750,66 грн.), у зв`язку з чим за договором поставки у відповідача наявний борг у сумі 302 377,68 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару, а факт заборгованості відповідача належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 302 377,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 34 012,81 грн., інфляційних втрат у сумі 5 776,67 грн., 3 % річних у сумі 3 336,46 грн.

За змістом ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2 договору, в редакції протоколу розбіжностей від 01.07.2011, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Також згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум пені та матеріальних втрат на підставі наведених норм чинного законодавства, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 34 012,81 грн., інфляційні втрати у сумі 5 776,67 грн., 3 % річних у сумі 3 336,46 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, то суд вирішив у його задоволенні відмовити, виходячи з такого.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Правовий зміст вказаної статті свідчить про те, що вона не є імперативною, а застосовується на розсуд суду за наявності визначених у ній умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а також висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 905/1180/17, від 12.09.2018 у справі № 912/3594/17, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У даному випадку суд вважає, що відповідач не довів наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, при тому, що сума пені не є надміру великою.

За таких обставин, позовні вимоги ТДВ "Ейчді Бейкері Іст" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" (54018, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Яворницького Дмитра, будинок 2 інше частина складського приміщення №1; ідентифікаційний код 34268112) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Ейчді Бейкері Іст" (69123, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Новобудов, будинок 6; ідентифікаційний код 05465672) основний борг у сумі 302 377 (триста дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 68 коп., пеню у сумі 34 012 (тридцять чотири тисячі дванадцять) грн. 81 коп., інфляційні втрати у сумі 5 776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 67 коп., 3 % річних у сумі 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 46 коп., судовий збір у сумі 5 182 (п`ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 55 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складене та підписане 26 серпня 2026.

Суддя Котков О.В.