Рішення № 139239219, 26.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/4025/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування моральної шкоди

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ", м. Київ

до боржника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

РУХ СПРАВИ

06.07.2026 позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Примаку С.А. в межах справи про банкрутство №904/2684/25.

07.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

09.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Враховуючи вказане, ухвала суду від 07.07.2026 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 07.07.2026 вважається врученою відповідачу 08.07.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, ухвалою суду від 07.07.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (08.07.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 23.07.2026.

Отже, станом на дату ухвалення рішення суду, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відомостями трудової книжки, долученої до матеріалів справи.

Відповідно до акта від 06.03.2014 за формою Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 03 березня 2014 року о 18 год. 10 хв. затвердженого директором з охорони праці ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" ОСОБА_2 07.03.2014, зроблено наступний висновок (пункт 6 акта): нещасний випадок з ОСОБА_1 на підставі п. 15 "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві", затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 № 1232, визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1.

Особами підприємства, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку є:

- ОСОБА_1 майстер гірничий дільниці № 3 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який допустив виконання робіт у штреку скреперування № 6 у осях 118-122а горизонту 1312м при відсутності тимчасового підвісного кріплення ППКП - 1Н, чим не організував і не забезпечив здорові та безпечні умови праці на робочих місцях, безпечну організацію робіт та дотримання підлеглими правил і норм з охорони праці, а також безпечне ведення бурових робіт;

- ОСОБА_3 підземний прохідник дільниці № 3 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який приступив до буріння шрупів у висячому боці штрека скреперування № 6 у осях 118-122а горизонту 1312м не встановивши тимчасове висувне місце кріплення ППКП-1Н.

За порушення, що призвели до настання нещасного випадку, пропонується вищевказаних осіб притягти до дисциплінарної відповідальності.

Члени комісії з розслідування нещасного випадку зустрічалися з потерпілим ОСОБА_1 та пояснили йому його права у зв`язку з настанням нещасного випадку.

Відповідно до акта № 7-71 від 06.03.2014 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затвердженого директором з охорони праці ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" ОСОБА_2 07.03.2014 встановлено (пункт 6 акта) обставини, за яких стався нещасний випадок: 03.03.2014 у третю зміну (з 15 години 30 хвилин до 22 години 30 хвилин) начальник дільниці № 3 шахти "Родіна" "ПАТ "Кривбасзалізрудком" ОСОБА_4 видав письмовий наряд у книзі нарядів підземному прохіднику дільниці № 3 ОСОБА_3 на отримання, доставку вибухових матеріалів, скреперування гірничої маси та ведення вибухових робіт у штреку скреперування № 6 у осях 118-122а горизонту 1312м.

Технічний нагляд та керівництвом роботами 03.03.2014 у третю зміну у штреку скреперування №6 у осях 118-122а здійснював майстер гірничий дільниці №3 ОСОБА_1 .

Близько 15 години 15 хвилин майстер гірничий дільниці № 3 ОСОБА_1 разом з підземним прохідником дільниці №3 ОСОБА_3 спустилися у кліті по стволу шахти "Родіна" на горизонт 1316м, потім сіли у пасажирський вагончик рухомого складу для перевезення людей та доїхали до орта - заїзда 76 осі гор. 1315м. Після чого попрямували по південно - польовому штреку л\б горизонту 1315м до орта - заїзда 118 осі в\б гор. 1315\1312м на штрек скреперування № 6 у осях 118 - 122а гор. 1312м для виконання робіт згідно видного наряду.

Прийшовши у штрек скреперування №6 у осях 118-122а гор. 1312м. майстер гірничий дільниці № 3 ОСОБА_1 здійснив відбір проб повітря на вміст СО, NO+No2, оглягнув стан вибірки, видав письмовий дозвіл на виконання робіт згідно виданого нарґду підземному прохіднику дільниці № 3 ОСОБА_3 та залишився разом з ним для контролю виконання робіт.

Після отримання письмового дозволу на виконання робіт у штреку скреперування № 6 у осях 118 - 122а гор. 1312м підземний прохідник ОСОБА_3 не встановивши тимчасове висувне підвісне кріплення ППКП - 1Н підготував забій виробки для буріння, встановив ручний перфоратор типу УТ-28 та розпочав буріння шрупів у висячому боці штрека скреперування. В цей момент майстер гірничий ОСОБА_1 також знаходився разом з ОСОБА_3 ,

Приблизно о 18 годині 00 хвилин після закінчення буріння шпурів у висячому боці штрека скреперування № 6 у осях 118 - 122а гор. 1312 м підземний прохідник ОСОБА_3 вимкнув подачу води та стисненого повітря до ручного перфоратора типу УТ-28 та розпочав піднімати його для винесення від забою. В цей час ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 свою допомогу, підійшов до нього та взявся обома руками за бурову штангу ручного перфоратору, а ОСОБА_3 в свою чергу взявся за ручку перфоратора. О 18 годині 10 хвилин знаходячись біля висячого боку штрека скреперуввння № 6 у осях 118 - 122а гор. 1312 м та тримаючи перфоратор за бурову штангу, з висячого боку штрека скреперування відшарувався шматок породи та впав на ліву ногу ОСОБА_1 притиснувши її при цьому до підошви виробки.

Майстер гірничий дільниці №7 ОСОБА_5 знаходячись у штреку скреперуваиия № 3 у осях 118 - 122а горизонту 1312м почув крик про допомогу та направився у штрек скреперування № 6 у осях 118 - 122а гор. 1312 м де побачив, майстра гірничого дільниці №3 ОСОБА_1 , який сидів на підошві виробці, а його ліва нога була притиснута шматком породи. Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 звільнили ліву ногу ОСОБА_1 від шматка породи, наклали саморобну шину на неї та допомогли спуститися по ходовому підняттевому 118 осі в\б гор 1315\1312м на горизонт 1315м, звідки ОСОБА_5 по телефону сповістив поверхового диспетчера про те, що сталося з ОСОБА_6 , а ОСОБА_1 пасажирським вагончиком рухомого складу у супроводі ОСОБА_3 доставили до підземного медичного пункту гор. 1315м. Де йому підземним фельдшером ОСОБА_7 була надана перша медична допомога, після чого ОСОБА_1 був вивезений на поверхню.

Після виїзду на поверхню ОСОБА_1 , був доставлений каретою швидкої, допомоги до Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №8» ДОР».

Згідно атестації робочих місць на робочому місці майстра гірничого присутні такі шкідливі виробничі фактори, як пил та шум.

Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводить розслідування (пункт 10 акта):

- ОСОБА_1 майстер гірничий дільниці № 3 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який допустив виконання робіт у штреку скреперування № 6 у осях 118-122а горизонту 1312м при відсутності тимчасового висувного підвісного кріплення ППКП - 1Н, чим не організував і не забезпечив здорові та безпечні умови праці на робочих місцях, безпечну організацію робіт та дотримання підлеглими правил і норм з охорони праці, а також безпечне ведення бурових робіт;

- ОСОБА_3 підземний прохідник дільниці № 3 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", який приступив до буріння шрупів у висячому боці штрека скреперування № 6 у осях 118-122а горизонту 1312м не встановивши тимчасове висувне місце кріплення ППКП-1Н.

Відповідно до довідки серії АВ №0251490 від 01.10.2024 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу за насідками первинного огляду, встановлено третю групу інвалідності з 01.10.2014 до 01.11.2015 по трудовому каліцтву.

Згідно довідки серії 12 ААА № 002048 від 01.10.2014 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, за наслідками первинного огляду позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі шістдесят відсотків з 01.10.2014 по 01.11.2015 та третю групу інвалідності.

Також відповідно довідки серії 12 ААА № 131065 від 20.11.2024 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, за наслідками повторного огляду позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі п`ятнадцять відсотків з 01.11.2024 безстроково. Група інвалідності не встановлена.

На підтвердження погіршення стану здоров`я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів справи виписний епікризи.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо моральної шкоди

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України Про охорону праці, передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Ушкодження здоров`я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов`язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.

Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв`язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності та встановлення інвалідності, що підтверджується наявними матеріалами справи, у зв`язку з чим господарський суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Оцінивши наведені обставини у сукупності та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи істотність вимушених негативних змін у житті позивача, наявність вини позивача, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у вигляді одноразового грошового відшкодування в сумі 100 000,00 грн, що є співмірним заподіяній позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету несплачений судовий збір у розмірі 2 050,04 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 100 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 2 050,04 грн - судового збору.

В решті позовних вимог - відхилити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено - 26.08.2026.

Суддя С.А. Примак