Ухвала суду № 139238295, 24.08.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2057/26

Номер провадження 1-кп/725/72/26

УХВАЛА

24.08.2026 року.Чернівецький районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю прокурора ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

при секретарі ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42024260000000110 від 02.07.2024 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду м.Чернівців надійшло вказане вище кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Зокрема, на думку захисника ОСОБА_9 , обвинувачення сформоване не чітко. Так, стороною обвинувачення в обвинувальному акті йдеться про укладення обвинуваченими договорів купівлі-продажу освітлювального обладнання. Однак ті самі договори в обвинувальному акті в частині одного обвинуваченого іменуються «удаваними», а в частині іншого «фіктивними». Вважає ці кваліфікації взаємовиключними і такими, що не можуть застосовуватись до одних і тих же злочинів одночасно.

Вказував, що нечіткість та неоднозначність обвинувачення порушує право його підзахисного на захист з моменту надання йому копії обвинувального акта, оскільки захищатися від неконкретного обвинувачення неможливо.

У судовому засіданні 05 травня 2026 року прокурором надано цивільний позов в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Поряд із цим, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 надав клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, виходячи з наступних підстав:

Так, згідно поданого позову, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернівецької міської ради, шляхом подання позову, є заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням та пред`явлення позову уповноваженим органом.

Разом з тим, цивільний позов подано прокурором фактично не в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, а в інтересах Чернівецького міського комунального підприємства «Міськсвітло», яке є самостійною юридичною особою. Будь-яких обґрунтувань з приводу того чому саме Чернівецька міська рада, а не підприємство мала звертатись із даним позов, позовні вимоги не містять.

Крім того, до матеріалів позову не додано доказів повідомлення Чернівецької міської ради про намір прокурора звернутися в її інтересах з позовом у вказаному кримінальному провадженні, прокурором не подано. Вважає, що наведені обставини є підставою для залишення позову прокурора без розгляду.

Поряд із цим, адвокатом ОСОБА_8 надано клопотання про скасування арешту, який було накладено у ході досудового розслідування на майно його підзахисного ОСОБА_4 , оскільки вважає, що актуальність такого арешту на даний час відпала, так як зі змісту обвинувачення не вбачається наявність зв`язку між арештованим майном та кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Також адвокат ОСОБА_8 просив приєднати до матеріалів кримінального провадження письмові докази, які характеризують особу його підзахисного ОСОБА_4 , а також підтверджують обставини, на які вказуватиме захист.

Від інших учасників кримінального провадження будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження з приводу заявлених клопотань, суд приходить до наступного висновку:

Частиною 3 ст.314 КПК України передбачено, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

За змістом ст.ст.110, 291 КПК України, обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування. Він складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Із вимог ч.2 ст.291 випливає, що обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, передбачені п.п.1-9 цієї частини. Крім того, зазначеною статтею передбачено вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, а також перелік документів, що до нього додаються. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що недоліки, на які вказує у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_9 , не є суттєвими та такими, що порушують права обвинуваченого ОСОБА_3 , а також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта судом, адже суд до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи не уповноважений перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідками підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення під час направлення обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Крім того, вказуючи прокурору у який спосіб необхідно змінити чи доповнити обвинувачення в обвинувальному акті, суд фактично візьме на себе функцію сторони обвинувачення, що звісно ж, порушить принципи законності, рівності, змагальності та презумпції невинуватості, які встановлені вимогами КПК.

Таким чином, суд вважає, що обвинувальний акт у вказаному вище кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК, а недоліки, про які вказує захисник ОСОБА_9 у своєму клопотанні, можуть бути усунуті у ході розгляду кримінального провадження по суті та вони не можуть вплинути на прийняття судом законного і обґрунтованого рішення по справі.

Будь-яких інших суттєвих недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду вирішити питання щодо призначення у справі судового розгляду, адвокатом ОСОБА_9 не наведено.

Що ж стосується клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту, то варто зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно з вимогами ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст.174 КПК).

Із доданої до клопотання про скасування арешту ухвали Чернівецького апеляційного суду від 18.08.2025 вбачається, що обставини, на які вказував адвокат ОСОБА_8 у клопотанні про скасування арешту на майно, були предметом дослідження в апеляційному суді. Суд звертав увагу сторони захисту на те, що майно, на яке накладено арешт слідчим суддею, відповідає критеріям ст.98 КПК України. Твердження захисника про те, що майно, на яке накладене арешт, було набуте обвинуваченим ОСОБА_4 до подій, про які йдеться в обвинуваченні, не є достатньою підставою для скасування арешту. Окрім цього, суд вказував, що правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст.191 КК України, у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певним видом діяльності з конфіскацією майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту на даній стадії кримінального провадження є передчасними, адже судом не досліджено матеріалів кримінального провадження, не надано оцінку зібраним доказам, у зв`язку із чим, відсутні об`єктивні підстави вважати, що в подальшому у застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Окрім цього, суд також вважає передчасним клопотання адвоката ОСОБА_8 про залишення позову прокурора без розгляду.

При цьому суд виходить із вимог ст.129 КПК України, згідно якої, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Отже, з наведеного слідує, що питання щодо цивільного позову суд вирішує, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні, після дослідження доказів та з`ясування усіх обставин кримінального правопорушення.

Поряд із цим, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_8 щодо приєднання до матеріалів кримінального провадження письмових доказів, підлягає задоволенню, оскільки воно подане із додеранням вимог ст.290 КПК.

Окрім цього, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Чернівецькому районному суду м.Чернівців, підстав для його закриття немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. При його затвердженні прокурором дотримано вимог закону.

Угод про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Суд, заслухавши думку всіх присутніх в підготовчому судовому засіданні учасників процесу, приходить до висновку, що вказане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.36,291,314 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 про залишення позову без розгляду відмовити.

Цивільний позов прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням приєднати до матеріалів кримінального провадження.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 щодо приєднання до матеріалів кримінального провадження письмових доказів задовольнити.

Приєднати до матеріалів кримінального провадження копії документів, додані адвокатом ОСОБА_8 .

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191 КК Українипризначити до судового розгляду на 11:00 год. 03 вересня 2026 року у залі судових засідань Чернівецького районного суду м.Чернівців у відкритому судовому засіданні.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1