Рішення № 139236883, 25.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1100/26

Провадження №2/338/1064/26

25 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

03 липня 2026 року представник позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" Кудіна А. В. звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №7444065 від 01 листопада 2025 року у розмірі 21 300 грн 00 коп., за договором позики №7638913 від 04 грудня 2025 року у розмірі 8 829 грн 00 коп., а всього 30 129 грн 00 коп., а також судові витрати.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

01 листопада 2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7444065, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 5 000 грн 00 коп.

За твердженням позивача, за цим договором утворилася заборгованість у розмірі 21 300 грн 00 коп., що складається із: 5 000 грн 00 коп. заборгованості за основним зобов`язанням, 7 300 грн 00 коп. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та 9 000 грн 00 коп. неустойки (штрафу, пені).

24 квітня 2026 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором №7444065.

04 грудня 2025 року між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір позики №7638913, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти у сумі 2 700 грн 00 коп.

За цим договором позивач просить стягнути 8 829 грн 00 коп., з яких: 2 700 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 7 грн 83 коп. - заборгованість за процентами, 721 грн 17 коп. - заборгованість за комісією та 5 400 грн 00 коп. - заборгованість за пенею.

27 квітня 2026 року між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27042026, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №7638913.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договорами платежів, у зв`язку з чим просить стягнути з нього заборгованість за двома договорами на загальну суму 30 129 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21 липня 2026 року через систему "Електронний суд" відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково - в частині фактично отриманого тіла кредитів та процентів, нарахованих виключно у межах початкових строків дії договорів. У решті позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що після закінчення строку кредитування проценти за користування кредитом не можуть нараховуватися, а штрафи та пеня за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану стягненню не підлягають. Крім того, відповідач зазначив, що є військовослужбовцем, у зв`язку з чим послався на положення пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин та застосовані норми права.

Щодо договору про споживчий кредит №7444065 від 01 листопада 2025 року.

Судом встановлено, що 01 листопада 2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №7444065.

За умовами договору загальний розмір кредиту становить 5 000 грн 00 коп. Кредит надано загальним строком на 360 днів, починаючи з 01 листопада 2025 року. Остаточна дата повернення кредиту, сплати комісій та процентів за умови дотримання графіка платежів - 27 жовтня 2026 року.

Договором передбачено комісію за надання кредиту у сумі 15 грн 00 коп., комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування у сумі 16 060 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 14,60 відсотка від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього.

Процентна ставка за користування кредитом становить 0,0010 відсотка річних. Денна процентна ставка за договором визначена у розмірі 0,89 відсотка, орієнтовна загальна вартість кредиту - 21 075 грн 00 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що договір та його додатки підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Перерахування ТОВ "МІЛОАН" кредитних коштів у сумі 5 000 грн 00 коп. на платіжну картку, реквізити якої були надані відповідачем, підтверджується платіжними документами.

24 квітня 2026 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №24042026. Згідно з актом приймання-передачі та Реєстром боржників до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №7444065.

Відповідно до Реєстру боржників позивачу передано право вимоги у загальному розмірі 21 300 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. - основне зобов`язання, 7 300 грн 00 коп. - комісія за обслуговування кредиту та 9 000 грн 00 коп. - неустойка.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до п. 2.4.3 договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту, процентів або комісії щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення в повному обсязі кредиту, строк виплати якого ще не настав. При цьому кредитодавець письмово повідомляє позичальника про порушення, а платежі, строк яких не настав, підлягають сплаті протягом 30 календарних днів після пред`явлення такої вимоги.

При цьому суд враховує, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 безумовно та однозначно визнав позовні вимоги в частині фактично отриманого тіла кредитів.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо добровільності такого визнання або достовірності цих обставин.

За змістом ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. За наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову у визнаній відповідачем частині.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем заборгованості за основною сумою кредиту є недобровільним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При цьому умовами самого договору передбачено право позичальника у будь-який момент достроково виконати кредитний договір та здійснити повне або часткове погашення заборгованості.

За таких обставин суд приймає визнання відповідачем позову в частині основного боргу за договором №7444065, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000 грн 00 коп. заборгованості за основним зобов`язанням.

Щодо договору позики №7638913 від 04 грудня 2025 року.

Судом встановлено, що 04 грудня 2025 року між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики №7638913 з фіксованою диференційованою процентною ставкою.

За умовами договору сума позики становить 2 700 грн 00 коп., строк позики - 30 днів, дата повернення - 02 січня 2026 року.

Процентна ставка за користування позикою становить 0,01 відсотка на день. Комісія визначена у розмірі 26,71 відсотка від суми позики, що складає 721 грн 17 коп.

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту сума процентів за користування позикою у межах погодженого 30-денного строку становить 7 грн 83 коп., комісія - 721 грн 17 коп., а загальна сума до повернення - 3 429 грн 00 коп. Денна процентна ставка становить 0,90 відсотка.

Договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальника ідентифіковано та верифіковано за допомогою системи BankID НБУ.

Перерахування 04 грудня 2025 року кредитних коштів у сумі 2 700 грн 00 коп. на платіжну картку відповідача підтверджується квитанцією про успішне здійснення відповідної транзакції.

27 квітня 2026 року між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27042026, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №7638913.

Відповідно до розрахунку та Реєстру боржників загальна заборгованість за цим договором на дату відступлення права вимоги визначена у сумі 8 829 грн 00 коп., з яких 2 700 грн 00 коп. - основний борг, 7 грн 83 коп. - проценти, 721 грн 17 коп. - комісія, 5 400 грн 00 коп. - пеня.

Відповідач визнав позов у частині фактично отриманої суми позики та процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Оскільки проценти у сумі 7 грн 83 коп. нараховані за передбачений договором 30-денний строк користування позикою, їх розмір відповідає погодженій сторонами процентній ставці, а відповідач визнав вимогу у цій частині, з нього підлягає стягненню 2 700 грн 00 коп. основного боргу та 7 грн 83 коп. процентів.

Оцінка суду щодо укладення електронних договорів та переходу права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 1046, 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві суму позики у строк та в порядку, що встановлені договором, а позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями і підписаний у порядку, визначеному законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, якщо сторони домовилися про такий спосіб підписання.

Надані позивачем договори, їх додатки та відомості щодо накладення електронних підписів підтверджують укладення спірних договорів відповідачем. Факт фактичного перерахування кредитних коштів також підтверджений письмовими доказами.

Відповідач факту отримання кредитних коштів не заперечує та, навпаки, визнає обов`язок повернути їх.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона - фактор - передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони - клієнта - за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Надані договори факторингу, акти приймання-передачі реєстрів боржників та витяги з відповідних реєстрів підтверджують перехід до ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги до ОСОБА_1 за обома спірними договорами.

Щодо стягнення штрафів та пені.

Позивач просить стягнути з відповідача 9 000 грн 00 коп. неустойки за договором №7444065 та 5 400 грн 00 коп. пені за договором №7638913, тобто всього 14 400 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірні договори укладені відповідно 01 листопада та 04 грудня 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану. З наданих розрахунків убачається, що штрафні санкції також нараховані у період дії воєнного стану.

Те, що після набуття права вимоги позивач самостійно не здійснював подальшого нарахування штрафних санкцій, правового значення для вирішення цієї частини спору не має, оскільки новий кредитор набуває право вимоги лише в тому обсязі, який міг належати первісному кредитору відповідно до закону.

За таких обставин вимоги про стягнення 9 000 грн 00 коп. неустойки за договором №7444065 та 5 400 грн 00 коп. пені за договором №7638913 задоволенню не підлягають.

Щодо доводів відповідача про проходження військової служби.

Відповідач у відзиві послався на пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якого визначеним цією нормою категоріям військовослужбовців у передбачений законом період не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.

Разом з тим застосування зазначеної пільги пов`язується законом не з самим фактом роботи чи служби у певній установі, а з належністю позичальника до визначених законом категорій військовослужбовців у відповідний період, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Наявні у матеріалах справи анкетні дані, відповідно до яких відповідач зазначав місцем роботи військову частину НОМЕР_1 та копія військового квитка наданого до відзиву на позов самі по собі не підтверджують виду військової служби, підстав та періоду її проходження, а також належності відповідача до категорій осіб, визначених пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону.

Відтак правових підстав для звільнення відповідача від сплати 7 грн 83 коп. процентів, нарахованих у межах строку користування позикою за договором №7638913, з наведених у відзиві обставин суд не встановив.

Водночас зазначені відповідачем доводи щодо штрафних санкцій не впливають на результат вирішення спору в цій частині, оскільки вимоги про їх стягнення суд відхиляє з самостійної підстави на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту за договором №7444065.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 300 грн 00 коп. комісії за обслуговування кредиту за договором №7444065.

За умовами договору комісія за обслуговування кредиту визначена як винагорода за обслуговування кредитної заборгованості протягом строку кредитування, що, зокрема, включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації в особистому кабінеті про розмір заборгованості та її складові, розрахунок платежу і суми повного погашення, графік платежів, надсилання повідомлень та нагадувань, а також консультування з питань виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, повернуту суму кредиту, платежі, які сплачені і які належить сплатити, дати та умови їх сплати, а також іншу передбачену законом інформацію.

Суд враховує, що Закон України "Про споживче кредитування" не встановлює загальної заборони на передбачення договором комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Разом з тим у кожному конкретному випадку стягненню підлягає лише та комісія, яка є платою за визначену договором правомірну послугу і не покладає на споживача обов`язок оплачувати дії, які кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно відповідно до закону.

У цьому випадку значна частина дій, які договором визначені як "обслуговування кредиту", полягає саме у наданні інформації про стан кредиту, облік заборгованості, формування графіка платежів та інформування про належні до сплати суми.

Позивачем не надано доказів того, які саме самостійні додаткові послуги, що не охоплюються обов`язком кредитодавця щодо належного ведення та обслуговування кредитної операції і безоплатного інформування споживача, фактично були надані ОСОБА_1 на суму 7 300 грн 00 коп.

При цьому фактично отримана відповідачем сума кредиту становила 5 000 грн 00 коп., тоді як лише заявлена до стягнення частина комісії за його обслуговування становить 7 300 грн 00 коп., а загальний розмір такої комісії за договором визначено у сумі 16 060 грн 00 коп.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів правових підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у сумі 7 300 грн 00 коп., а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо комісії за договором позики №7638913.

Іншою за правовою природою є заявлена до стягнення за договором №7638913 комісія у сумі 721 грн 17 коп.

Безпосередньо у п. 2.4 договору сторони погодили одноразову комісію у розмірі 26,71 відсотка від суми позики, що становить 721 грн 17 коп. Договором ця комісія визначена як плата за надання позики.

Її розмір був визначений на момент укладення договору та включений до загальних витрат за споживчим кредитом і до розрахунку денної процентної ставки. З урахуванням процентів у сумі 7 грн 83 коп. загальні витрати за 30-денний строк користування позикою становили 729 грн 00 коп., а денна процентна ставка - 0,90 відсотка.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Частиною п`ятою ст. 8 цього Закону встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.

Отже, комісія у сумі 721 грн 17 коп. прямо та однозначно погоджена сторонами, врахована при визначенні загальної вартості кредиту та денної процентної ставки, розмір якої не перевищує встановленої законом межі.

На відміну від комісії за договором №7444065, матеріали справи не дають підстав вважати, що ця одноразова комісія встановлена саме за надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до закону має надаватися безоплатно.

Тому вимога про стягнення 721 грн 17 коп. комісії за договором №7638913 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо розміру заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

За договором про споживчий кредит №7444065 від 01 листопада 2025 року з відповідача підлягає стягненню 5 000 грн 00 коп. заборгованості за основним зобов`язанням. У стягненні 7 300 грн 00 коп. комісії за обслуговування кредиту та 9 000 грн 00 коп. неустойки слід відмовити.

За договором позики №7638913 від 04 грудня 2025 року підлягає стягненню 3 429 грн 00 коп., з яких 2 700 грн 00 коп. - основна сума боргу, 7 грн 83 коп. - проценти за користування позикою в межах строку договору, 721 грн 17 коп. - комісія. У стягненні 5 400 грн 00 коп. пені слід відмовити.

Таким чином, усього з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" підлягає стягненню 8 429 грн 00 коп., а в решті позовних вимог на суму 21 700 грн 00 коп. слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позов задоволено на суму 8 429 грн 00 коп., що становить 27,976 відсотка від заявленої ціни позову 30 129 грн 00 коп.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 744 грн 84 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про споживчий кредит №7444065 від 01 листопада 2025 року у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. за основним зобов`язанням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики №7638913 від 04 грудня 2025 року у сумі 3 429 (три тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 00 коп., з яких: 2 700 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 7 грн 83 коп. - заборгованість за процентами за користування позикою; 721 грн 17 коп. - заборгованість за комісією.

Всього стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 8 429 (вісім тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати зі сплати судового збору у розмірі 744 (сімсот сорок чотири) грн 84 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя