Рішення № 139236879, 25.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1235/26

Провадження №2/338/1136/26

25 серпня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1611-5708 від 10 жовтня 2025 року в розмірі 18345,60 грн та судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 10 жовтня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1611-5708.

За умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4500 грн строком на 365 днів. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом та одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від його суми.

На підставі додаткової угоди №1 від 12 листопада 2025 року відповідачу додатково надано 3000 грн, додаткової угоди №2 від 18 листопада 2025 року - 600 грн, додаткової угоди №3 від 02 грудня 2025 року - 900 грн. Загалом за договором відповідачу перераховано 9000 грн.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання, внаслідок чого станом на 02 червня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 18345,60 грн, з яких: 4500 грн - заборгованість за кредитом; 8850,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 4320 грн - проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 675 грн - заборгованість за комісією.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, однак така вимога виконана не була.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 18345,60 грн заборгованості за договором та 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами отримав, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За змістом статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 зазначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Без одержання особою одноразового ідентифікатора, входу до особистого кабінету та вчинення відповідних дій електронний кредитний договір не міг би бути укладений.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18.

Із договору про відкриття кредитної лінії №1611-5708 від 10 жовтня 2025 року вбачається, що він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9837.

Додаткові угоди до договору також містять одноразові ідентифікатори, використані відповідачем для їх підписання.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та квитанціями платіжної системи EasyPay, відповідно до яких на зазначену відповідачем банківську картку перераховано: 10 жовтня 2025 року - 4500 грн; 12 листопада 2025 року - 3000 грн; 18 листопада 2025 року - 600 грн; 02 грудня 2025 року - 900 грн.

Таким чином, позивач виконав свій обов`язок та надав відповідачу в межах відкритої кредитної лінії кошти в загальному розмірі 9000 грн.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що 07 листопада 2025 року відповідач сплатив позивачу 6660 грн.

Позивач зарахував цей платіж таким чином: 4500 грн - на погашення основного боргу; 1305 грн - на погашення договірних процентів; 180 грн - на погашення процентів за статтею 625 ЦК України; 675 грн - на погашення комісії за видачу кредиту.

Однак суд не погоджується з правомірністю зарахування 675 грн на погашення комісії та 180 грн на погашення процентів за статтею 625 ЦК України.

Так, умовами договору та додаткових угод передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми наданих коштів. Позивач просить стягнути 675 грн заборгованості за такою комісією.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати будь-які платежі за дії, які кредитодавець або кредитний посередник вчиняє на власну користь, або за дії, які споживач вчиняє на користь кредитодавця чи кредитного посередника, або за дії, що вчиняються кредитодавцем чи кредитним посередником з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин зі споживачем.

За частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 звернула увагу, що Законом України «Про споживче кредитування» розмежовано проценти за користування кредитом та платежі за додаткові й супровідні послуги. Встановлення плати за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь або на виконання покладених на нього законом чи договором обов`язків, суперечить вимогам законодавства про споживче кредитування.

Видача кредитних коштів є виконанням основного обов`язку кредитодавця, передбаченого частиною першою статті 1054 ЦК України, а не самостійною додатковою чи супровідною послугою, замовленою споживачем.

Таким чином, встановлення окремої плати за видачу кредиту фактично покладає на споживача обов`язок оплатити дії, які кредитодавець вчиняє для виконання власного договірного обов`язку та на власну користь.

Тому умова договору про сплату 15 % комісії за видачу кредиту є нікчемною та не створює для відповідача обов`язку сплачувати таку комісію.

Отже, вимога про стягнення 675 грн комісії задоволенню не підлягає.

Крім того, із розрахунку позивача вбачається, що на залишок основного боргу 4500 грн у період із 9 грудня 2025 року до 25 січня 2026 року включно щоденно нараховувалося по 90 грн процентів за статтею 625 ЦК України, тобто 2 % від суми боргу за кожен день.

Загальний розмір такого нарахування становить:

90 грн ? 48 днів = 4320 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 розмежувала проценти за правомірне користування кредитними коштами, передбачені статтями 1048, 1054 ЦК України, та наслідки прострочення грошового зобов`язання, встановлені статтею 625 ЦК України.

Проценти за статтею 625 ЦК України мають компенсаційний характер і є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Усі заявлені позивачем проценти за статтею 625 ЦК України нараховані в період дії воєнного стану.

Тому 4320 грн, нараховані позивачем на підставі статті 625 ЦК України, стягненню не підлягають та мають бути списані кредитодавцем.

Оскільки умова про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемною, а відповідач звільнений від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, позивач безпідставно зарахував зі сплачених відповідачем коштів: 675 грн - на комісію; 180 грн - на проценти за статтею 625 ЦК України.

Загальна сума коштів, безпідставно спрямованих на погашення таких платежів, становить: 675 грн + 180 грн = 855 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10156/17 роз`яснено, що встановлена статтею 534 ЦК України черговість застосовується під час виконання грошового зобов`язання, якщо суми платежу недостатньо для виконання зобов`язання в повному обсязі. Насамперед погашаються витрати кредитора, далі - проценти, а в останню чергу - основна сума боргу, якщо інше не встановлено договором.

Разом із тим кредитор не вправі зараховувати одержані від боржника кошти на погашення платежів, обов`язок зі сплати яких не виник унаслідок нікчемності відповідної умови договору або від сплати яких позичальник звільнений законом.

На день здійснення платежу 07 листопада 2025 року законна заборгованість відповідача складалася з: 1305 грн договірних процентів; 4500 грн основного боргу.

Тому зі сплачених 6660 грн належало зарахувати: 1305 грн - на погашення договірних процентів; 4500 грн - на погашення первісної суми кредиту.

Після повного погашення цих зобов`язань залишок сплачених відповідачем коштів становив: 6660 грн - 1305 грн - 4500 грн = 855 грн.

Ці кошти мали обліковуватися як переплата за тим самим договором про відкриття кредитної лінії та після наступного отримання відповідачем коштів бути спрямовані на погашення основного боргу.

На підставі додаткової угоди від 12 листопада 2025 року відповідач отримав 3000 грн. Після зарахування переплати 855 грн залишок основного боргу становив: 3000 грн - 855 грн = 2145 грн.

Після отримання 18 листопада 2025 року додаткових 600 грн основний борг збільшився до: 2145 грн + 600 грн = 2745 грн.

Після отримання 02 грудня 2025 року ще 900 грн залишок основного боргу становив: 2745 грн + 900 грн = 3645 грн.

Отже, заявлений позивачем розмір основного боргу 4500 грн не враховує 855 грн, раніше неправомірно спрямованих на погашення комісії та процентів за статтею 625 ЦК України.

Дійсний залишок основного боргу становить 3645 грн.

У зв`язку зі зменшенням залишку основного боргу підлягає перерахунку сума процентів за користування кредитом.

Згідно з умовами договору та додаткових угод проценти нараховуються на фактичний залишок суми кредиту за кожен день користування коштами.

Після зарахування переплати 855 грн розрахунок процентів має здійснюватися таким чином.

За період із 12 до 17 листопада 2025 року включно, тобто за шість календарних днів, проценти нараховуються на 2145 грн за ставкою 1 % за кожен день: 2145 грн ? 1 % ? 6 днів = 128,70 грн.

За період із 18 листопада до 01 грудня 2025 року включно, тобто за чотирнадцять календарних днів, проценти нараховуються на 2745 грн: 2745 грн ? 1 % ? 14 днів = 384,30 грн.

Після отримання 02 грудня 2025 року додаткових 900 грн залишок основного боргу становив 3645 грн.

За перші 180 календарних днів користування цією сумою із 02 грудня 2025 року до 30 травня 2026 року включно застосовується ставка 1 % за кожен день: 3645 грн ? 1 % ? 180 днів = 6561 грн.

Із 181-го дня відповідно до умов додаткової угоди застосовується ставка 0,74 % за кожен день.

За один день розмір процентів становить: 3645 грн ? 0,74 % = 26,97 грн.

За 31 травня та 1 червня 2026 року розмір процентів становить:

26,97 грн ? 2 дні = 53,94 грн.

Отже, загальний розмір належних до сплати договірних процентів становить:

128,70 грн + 384,30 грн + 6561 грн + 53,94 грн = 7127,94 грн.

Розрахунок позивача в частині 8850,60 грн процентів ґрунтується на помилковому залишку основного боргу 4500 грн та не враховує 855 грн, безпідставно зарахованих на погашення комісії й відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Тому з відповідача підлягає стягненню 7127,94 грн договірних процентів.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором.

Якщо кредитодавець вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, такі платежі здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів із дня одержання повідомлення про вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Право позивача вимагати дострокового повернення кредиту передбачено умовами укладеного сторонами договору.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань позивач 05 червня 2026 року сформував вимогу про дострокове повернення кредиту, яку направив відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

За відомостями поштового оператора відправлення 16 червня 2026 року надійшло до відділення поштового зв`язку за місцем проживання відповідача, однак не було одержане останнім та 30 червня 2026 року повернуте відправнику у зв`язку із закінченням установленого строку зберігання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 сформулювала загальний правовий підхід, відповідно до якого направлення кореспонденції рекомендованим листом за належною адресою є достатнім для того, щоб вважати повідомлення здійсненим належним чином, оскільки одержання такого листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Позивач направив вимогу за правильною адресою відповідача та забезпечив її надходження до відділення поштового зв`язку за місцем його проживання. Подальше отримання відправлення залежало виключно від поведінки відповідача.

Неотримання відповідачем належно направленої кореспонденції не може покладати на кредитодавця негативні наслідки та використовуватися позичальником як спосіб уникнення виконання договірних зобов`язань, оскільки така поведінка не відповідала б закріпленим у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Тому відповідач вважається належно повідомленим про вимогу позивача з 16 червня 2026 року.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг 30-денного строку для виконання вимоги розпочався 17 червня 2026 року та закінчився 16 липня 2026 року.

Оскільки відповідач у зазначений строк порушення не усунув та заборгованість не погасив, із 17 липня 2026 року в позивача виникло право вимагати дострокового повернення непогашеного залишку кредиту.

Позовну заяву подано 23 липня 2026 року, тобто після закінчення наданого відповідачу строку для добровільного виконання вимоги.

За таких обставин вимога про дострокове повернення непогашеного залишку основного боргу є обґрунтованою, однак підлягає задоволенню в розмірі 3645 грн, визначеному судом після перерахунку здійсненого відповідачем платежу.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить: 3645 грн - основний борг; 7127,94 грн - договірні проценти, що загалом становить 10772,94 грн.

У задоволенні вимог про стягнення решти основного боргу та договірних процентів, 4320 грн процентів за статтею 625 ЦК України і 675 грн комісії необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позов заявлено на суму 18345,60 грн, а задоволенню підлягають вимоги в розмірі 10772,94 грн, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2662,40 грн ? 10772,94 грн ? 18345,60 грн = 1563,42 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, статтями 3, 11, 253, 509, 525, 526, 530, 534, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1611-5708 від 10 жовтня 2025 року в розмірі 10772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 94 копійки, з яких: 3645 грн - заборгованість за кредитом; 7127,94 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1563 (одну тисячу п`ятсот шістдесят три) гривні 42 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, чи якщо рішення залишене в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598, електронна пошта: esud@creditkasa.ua, телефон: +380 73 599 88 87, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478. Позивач має електронний кабінет у ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , телефон: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в ЄСІТС невідомі.

Головуючий О. А. Шишко