Ухвала суду № 139236242, 25.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8863/26

Провадження № 2/202/6227/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Марченко Н.Ю., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 45853654 від 09.01.2026 року в розмірі 9899,40 грн та за договором позики № 6469636 від 12.11.2025 року в розмірі 5811 грн.

Згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина 8 статті 187 ЦПК України).

Згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована 14.04.2015 за адресою: АДРЕСА_1 .

Утім згідно з відомостями Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про внутрішньо переміщену особу відповідно до діючої довідки № 3509-7002336288 від 27.10.2025 відповідач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23.

Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатися з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов до суду, то в такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.

Отже, позови до відповідачів, які зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, доцільно також подавати до суду за їх місцем проживання, оскільки це відповідає положенням статті 27 ЦПК України та сприяє забезпеченню прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При цьому суд ураховує, що відповідно до п. 3-1 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

У листі Ради суддів України № 9рс-466/20-вих. від 22.07.2020 також роз`яснено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Отже, справу необхідно передати за підсудністю до Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Керуючись ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики передати за підсудністю до Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Наталія Марченко