Рішення № 139235433, 20.08.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1067/26

провадження № 2-о/694/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

присяжних Кузьменко Н.А., Відоменко Л.В.,

з участю секретаря судових засідань Литвин Н.М.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Василенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Василенко Тетяна Володимирівна, заінтересовані особи: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Звенигородська міська рада Черкаської області про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживав селі Гусакове Звенигородського району Черкаської області з дати ухвалення рішення суду.

Свою заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що під час оформлення спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з`ясувалось, що він розшукував свого рідного батька, але йому так і не вдалося з`ясувати його місце перебування. Батько померлого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 до 1990 року. З 1990 року він зник та не виходив на зв`язок багато років. Інформація про його місце перебування була відсутня. За відомостями сільської ради ОСОБА_2 вважається безвісті зниклим.

З метою розшуку батька ОСОБА_3 звертався до Звенигородського РВП, де було відкрито кримінальне провадження № 12023250360001041 від 01.08.2023 року, однак пошуки не дали позитивного результату.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне для реалізації законних прав та інтересів заявниці, зокрема її спадкових прав, що виникли у зв`язку зі смертю її брата ОСОБА_3 . ОСОБА_2 зник безвісти ще у 1990-х роках і відомості про місце його перебування відсутні, а невизначеність його правового статусу створює перешкоди для належного оформлення заявницею спадщини після померлого брата, до складу якої входять земельні ділянки, власником яких зазначений ОСОБА_2 . Відповідно до заяви сестра заявниці ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.04.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Василенко Т.В. підтримали заяву та просили її задовольнити.

Представник Звенигородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Звернулись до суду із заявою про розгляд справи без участі представника.

Представник Звенигородської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився. Звернулись із заявою про проведення судового засідання без участі представника.

Заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1 не подали.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані суду докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області від 15.01.2003 року, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 14.04.2015 року, заявниця після державної реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.с.7).

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Гусакове Звенигородського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_10 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Звенигородським завідуючим відділом (бюро) запису актів громадянського стану від 26.04.1983 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було розірвано 26.04.1983 року, про що вчинено відповідний актовий запис № 191.

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районні Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 12.12.2023 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 45 років, про що в Книзі реєстрації смертей вчинено відповідний актовий запис № 711.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Виконавчим комітетом Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 14.08.2018 року, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 61 років, про що в Книзі реєстрації смертей вчинено відповідний актовий запис № 11.

З відповіді Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області № 9404/55/04/10-2024 від 20.05.2024 року, наданої на адвокатський запит від 07.05.2024 року, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_3 про зникнення в грудні 1990 року його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відкрите кримінальне провадження № 12023250360001041 від 01.08.2023 року за ч. 1 ст. 115 КК України. На даний час місце перебування ОСОБА_2 не встановлено. Проводяться оперативно-розшукові заходи.

З відповіді старости Вільховецького старостинського округу Звенигородської міської ради Черкаської області № 01-03-06/12 від 05.06.2024 року, наданої на адвокатський запит від 07.05.2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1990 року постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З 1990 року на території села не з`являвся, будь-якої інформації про його місце проживання чи перебування немає. Документи, які юридично підтверджують факт, що ОСОБА_2 безвісти зниклий на даний час відсутні.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 011825, виданим 17.04.2003 року, та Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 011877, виданим 17.04.2003 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки: земельна ділянка площею 1,25 га, кадастровий номер 7121282400:02:004:0082, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельна ділянка площею 1,35 га, кадастровий номер 7121282400:02002:0002, із цільовим призначенням для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Гусаківської сільської ради.

Відповідно до заяви про відмову від прийняття спадщини, що була належним чином засвідчена старостою Вільховецького старостинського округу Звенигородської міської ради, ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 на користь сестри ОСОБА_1 .

Згідно довідки Вільховецького старостинського округу № 127 від 01.08.2023 року, виданої ОСОБА_3 , вбачається, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав в селі Гусакове Звенигородського району до 1990 року. Будь-яка інформація про його місце проживання не відома. ОСОБА_2 вважається безвісти зниклим.

Згідно з довідкою Вільховецького старостинського округу Звенигородської міської ради Черкаської області № 188 року від 19.10.2023 року ОСОБА_3 з 15.12.1999 року і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки, наданої Вільховецьким старостинським округом Звенигородської міської ради Черкаської області № 196 від 17.06.2024 року, ОСОБА_1 постійно проживала разом зі своїм братом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та вела з ним спільне господарство до дня його смерті.

Також судом за клопотанням заявниці були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є рідною сестрою заявниці ОСОБА_1 . У них був брат по матері ОСОБА_11 , який на даний час помер. ОСОБА_11 не був одружений та не мав дітей. Вона відмовилась від прийняття спадщини після смерті брата на користь сестри ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що є односельчанкою заявниці. Їй відомо, що заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_11 були рідними братом та сестрою по матері. Також свідок знала батька ОСОБА_3 ОСОБА_2 , оскільки жила на квартирі у його матері. ОСОБА_2 мав лише одного сина. Приблизно в 1990 році він зник із села і більше його ніхто не бачив.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що заявниця ОСОБА_1 проживає з нею в одному селі та вони знайомі приблизно 40 років. ОСОБА_3 вона також знала, оскільки він жив поруч в будинку свого батька ОСОБА_14 . ОСОБА_2 після розлучення з матір`ю ОСОБА_3 проживав в селі зі своєю матір`ю. Він працював в колгоспі та любив випити. Зник приблизно в 1990 році і більше ніякої інформації про нього не було. ОСОБА_11 намагався шукати батька та звертався в поліцію, однак результату не було.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ст. 305 ЦПК України).

Згідно зі ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до частини 1 статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей

про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, може бути оголошена померлою протягом шести місяців.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у законі (ст. 46 ЦК України), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим. Оскільки обставин, які б загрожували ОСОБА_2 смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, судом не встановлено, день його смерті має бути визначений за загальним правилом з дня набрання рішенням суду законної сили

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в рішеннях щодо розгляду справ окремого провадження, право на звернення із заявою про оголошення особи померлою мають особи, у яких у зв`язку з цим виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права.

В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним факт, що в місці постійного проживання ОСОБА_2 , а саме в с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, відсутні відомості про його перебування з 1990 року, що значно перевищує передбачений частиною 1 статті 46 Цивільного кодексу України трирічний строк.

Суд також вважає доведеним, що ОСОБА_2 є рідним батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно (зокрема, дві земельні ділянки, що належали його батькові ОСОБА_2 ).

Враховуючи те, що заявниця ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем другої черги за законом, який претендує на спадкове майно (оскільки сестра ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 ), а невизначеність правового статусу ОСОБА_2 створює перешкоди для оформлення спадкових прав після смерті брата ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви та оголошення ОСОБА_2 померлим.

Ухвалюючи рішення, суд також виходить з того, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Отже, держава повинна захищати та сприяти реалізації законних прав, свобод та інтересів всіх своїх громадян. Виконання цього обов`язку не може бути вибірковим.

Судове рішення про оголошення фізичної особи померлою з моменту набрання ним

законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі вказаного рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану реєструється смерть особи та видається свідоцтво про смерть.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія або інші виплати, передбачені законом, шлюб припиняється (ст. 104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України). Враховуючи, що метою звернення заявниці до суду є саме усунення перешкод у реалізації її спадкових прав, оголошення ОСОБА_2 померлим дозволить визначити остаточне коло спадкоємців та завершити процедуру оформлення спадщини, що відкрилася після смерті її брата ОСОБА_3 .

Натомість, реалізація нею таких прав в позасудовому порядку наразі неможлива з об`єктивних причин - відсутності документів, передбачених чинним законодавством України, які достовірно посвідчують факт смерті ОСОБА_2 і дозволяють здійснити державну реєстрацію смерті відповідним територіальним органом ДРАЦС України.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживав на території Вільховецького старостинського округу лише до 1990 року, після чого зник безвісти за звичайних обставин мирного часу, і будь-які відомості про місце його перебування чи життєдіяльність відсутні протягом останніх тридцяти шести років, дані про наявність обставин, що загрожували йому смертю від певного нещасного випадку, відсутні. З огляду на це, суд вважає наявними підстави для застосування до спірних правовідносин частини 1 статті 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_2 померлим, визначивши днем його смерті день набрання даним рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з обсягу досліджених судом доказів у їх сукупності, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою йому необхідно оголосити особу померлою суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про оголошення ОСОБА_2 померлим.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 46, 47 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 258-259, 263, 293, 305-309, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гусакове Звенигородського району Черкаської області, - померлим від дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати село Гусакове Звенигородського району Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України надіслати рішення суду до Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для реєстрації його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місцезнаходження: провулок Віктора Погорілого, буд.1, м.Звенигородка, Черкаська область, 20202;

Звенигородська міська рада місцезнаходження: проспект Шевченка, буд. 63, м.Звенигородка, Черкаська область, 20200.

Повний текст рішення складено 25.08.2026 року.

Суддя Т.М. Кравченко

Присяжні Л.В. Відоменко

Н.А. Кузьменко