Ухвала суду № 139235344, 24.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17124/26

1-кс/569/6517/26

УХВАЛА

про арешт майна

24 серпня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №4202618111000028 від 19.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, у якому просить накласти арешт на мобільний телефон Apple 16 Pro Max IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 , який був вилучений 07.08.2026 в ході проведення санкціоноваго обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудове розслідування кримінального провадження розпочато на підставі матеріалів що надійшли з Рівненської окружної прокуратури надійшли матеріали Рівненського ДВП НПУ про те, що приблизно з жовтня 2025 року по даний час, окремі посадові юридичної особи приватного права, що мають ідентифікаційні номерми, діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи доступ до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України, на автоматизованих системах ЄДР та зберігається на носіях такої інформацїі.

Слідчий у клопотанні вказує, що 07.08.2026 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та виулчений мобільний телефон Apple 16 Pro Max IMEI1: НОМЕР_1 ,

IMEI2: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету Національна поліція України NPU 5766175.

07.08.2026 постановою слідчого вищевказані вилучені речі та документи, визнано речовими доказами.

Покликаючись на наведене, положення ст.ст. 98, 170 КПК України, слідчий просить накласти арешт на майно, що вилучене за вищевказаних обставин, як таке, що відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, містить відомості про вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження майна, як речових доказів у кримінальному провадженні, а незастосування арешту може призвести до його знищення, втрати.

Слідчий надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі, просила клопотання задовольнити.

Особа, у якої вилучене майно ОСОБА_5 про день та час розгляду клопотання про арешт майна повідомлявся, але не з`явився. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

За наявності заяви слідчого та неявки власника майна, відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як постанова слідчого про визнання майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення щодо якого триває досудове розслідування.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, обставини кримінального правопорушення, є необхідним накласти арешт на майно, що вилучене за вищевказаних обставин, що відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, з метою збереження майна, як речових доказів, яким майно визнано відповідно до постанови слідчого, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти арешт на мобільний телефон Apple 16 Pro Max IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім карткою НОМЕР_3 , які були вилучені 07.08.2026 в ході проведення санкціоноваго обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони власнику майна, чи будь якій іншій особі, користуватись та розпоряджатись майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1