Ухвала суду № 139234463, 25.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/25/23

Провадження № 2-с/357/87/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.26 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , поданою ОСОБА_2 , про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана заява про скасування судового наказу від 24.02.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Цуранову А.Ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Статтею 170 ЦПК України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про скасування судового наказу.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу становить 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (166,40 грн).

В порушення вказаної правової норми заявником не додано до заяви доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документу на підтвердження підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (наявність пільг).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 170 ЦПК України заява підписується боржником або його представником.

Вказана заява не містить підпису особи, що звернулася до суду.

Крім цього, згідно з доданою до заяви про скасування судового наказу копією довіреності від 22.07.2026 уповноважено діяти представника ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Однак, вказана довіреність надає право представнику діяти з питань одержання та/або оформлення на моє ім`я будь-яких необхідних довідок, документів та/або їх дублікатів, а також з питань пов`язаних з розпоряджанням належними мені будь-якими рахунками (в тому числі але не виключно депозитними), відкриття та закриття банківських сейфових скриньок, одержанням будь-яких грошових коштів та/або пенсії, та/або грошових виплат, та/або компенсацій, та/або будь-яких інших соціальних виплат.

Тобто, у представника відсутні повноваження на підписання заяви про скасування судового наказу від імені ОСОБА_1 .

Також з матеріалів справи вбачається, що спірний наказ є виконаним в примусовому порядку, що підтверджується наявною у справі постановою від 17.03.2026 приватного виконавця Говорова П.В. про закінчення виконавчого провадження, отже заявником також порушено строк звернення до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Щодо вимоги заяви про повернення коштів з пенсійних рахунків слід роз`яснити, що в межах розгляду судом заяви про скасування судового наказу суд не наділений повноваженням про стягнення грошових коштів зі стягувача на користь боржника за фактично виконаним судовим наказом.

Згідно із ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне заяву про скасування судового наказу повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 13, 170, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов