Рішення № 139234410, 26.08.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

277/429/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26серпня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 16 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (далі ТОВ «Стар файненс груп») та відповідачем було укладено кредитний договір №39252-08/2025, відповідно до якого останній отримав кредит.

Водночас 14 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6578153, відповідно до якого останній отримав кредит.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови договорів не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вищевказаними договорами, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 46380,00 грн, з яких заборгованість за кредитним договором №39252-08/2025 за основною сумою боргу 8000,00 грн, за відсотками 6480,00 грн, за штрафами 14480,00 грн; заборгованість за договором №6578153 за основною сумою боргу 5000,00 грн, за відсотками 3420,00 грн, з неустойки 9000,00 грн.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 серпня 2025 року між ТОВ Стар файненс груп» та відповідачем було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір про надання фінансового кредиту №39252-08/2025, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 8000,00 грн строком на 120 днів, а саме до 13 грудня 2025 року, погодили процентну ставку в розмірі 0,90% в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору. У випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем з використанням електронного підпису.

Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 16 березня 2026 року на картку № НОМЕР_1 16 серпня 2025 року було зараховано 8000,00 грн.

22 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Стар файненс груп» було укладено договір факторингу №22122025, відповідно до якого кредитор (ТОВ «Стар файненс груп») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором №39252-08/2025, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору.

Долучений до матеріалів справи розрахунок свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, в останнього виникла заборгованість у розмірі 28960,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 8000,00 грн, за відсотками 1080,00 грн, за простроченими відсотками -5400,00 грн, за штрафами 14480,00 грн.

14 серпня 2025 року між ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір кредитної лінії (Надійний) №6578153, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів, тобто до 8 серпня 2026 року, погодили розмір першого обов`язкового платежу 1575,00 грн, денну процентну ставку в розмірі 0,95%, неустойку 250,00 грн в день за неналежне виконання кредитного договору, орієнтовну загальну вартість кредиту 22962,50 грн, комісію за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 862,50 грн.

Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система» вбачається, що ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_2 14 серпня 2025 року було перераховано 5000,00 грн.

26 січня 2026 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №26/01/26, відповідно до якого кредитор (ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором №6578153, що підтверджується Реєстром боржників №1 до цього договору від 26 січня 2026 року.

В долучених до матеріалів справи розрахунках зазначено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №6578153 в нього виникла заборгованість у розмірі 17420,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 5000,00 грн, за відсотками 3420,00 грн, неустойка - 9000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 7 та 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні кредитних договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодив, таким чином, умови сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов`язань за договором не надано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором №6578153 за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн та відсотками в розмірі 3420,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за договором №39252-08/2025 за відсотками в розмірі 6480,00 грн з ОСОБА_1 на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановлені договором.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 381/4163/14-ц (провадження № 61-11814св20) зазначено, що:

«право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до пункту 1.2. договору №39252-08/2025 строк кредиту 120 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування за кредитним договором матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор продовжив строк дії кредиту, як це передбачено договором.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості на суму 2160,00 грн.

Отже відповідачем повністю сплачена заборгованість за відсотками в розмірі 1080,00 грн, які нараховані в межах строку кредитування та частково заборгованість з основної суми боргу в розмірі 8000,00 грн-(2160-1080)=6920,00 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №39252-08/2025 з відсотків та про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з основної суми боргу в розмірі 6920,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 14480,00 грн штрафу та 5400,00 грн прострочених відсотків за кредитним договором №39252-08/2025, 9000,00 грн неустойки за кредитним договором №6578153, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14480,00 грн штрафу та 5400,00 грн прострочених відсотків за кредитним договором №39252-08/2025, 9000,00 грн неустойки за кредитним договором №6578153 слід відмовити.

Отже, позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором №39252-08/2025 з основної суми боргу в розмірі 6920,00 грн та заборгованості за договором №6578153 за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн та відсотками в розмірі 3420,00 грн, а разом 15340,00 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 806,36 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35625014) 15340 (п`ятнадцять тисяч триста сорок) грн 00 коп заборгованості та 1100 (одна тисяча сто) грн 72 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук