Ухвала суду № 139234301, 17.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9320/26

1-кс/296/3512/26

УХВАЛА

Іменем України

17 серпня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника власника майна ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання старшого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024060000000056 про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.

В обгрунтування клопотання зазначає, що у провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42024060000000056 від 02.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 201-4. ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, невстановлені особи протягом 2024-2026 організували незаконне переміщення через митний кордон України, поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, підакцизних товарів - електронних сигарет та рідин для електронних сигарет, які в подальшому реалізуються на території Житомирської області.

Слідством встановлено, що мешканець Житомира ОСОБА_6 будучи керівником та засновником ТОВ «Ромзіл» (код ЄДРПОУ 45782442, м. Житомир, пров. Паперовий, буд. 16, кв. (офіс) 43) та ТОВ «Продукт» (код ЄДРПОУ 41464932, м. Житомир, проспект Миру, буд. 19, кв. (офіс) 339) спільно з ОСОБА_7 , здійснюють господарську діяльність з реалізації таких електронних сигарет та рідин для електронних сигарет на території Житомирської області через мережу власних (орендованих) торгівельних точок (кіосків).

В послідуючому, майно, грошові кошти, одержані від такої злочинної діяльності, легалізовуються ОСОБА_6 шляхом проведення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, маскування та приховування походження такого майна.

Проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями (огляд і виїмка кореспонденції ТОВ «Нова пошта», контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки електронних сигарет та рідин до електронних сигарет) встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , використовуючи підконтрольні торгівельні точки (кіоски) здійснюють торгівлю незаконно виготовленими тютюновими виробами, електронними цигарками та рідинами для їх наповнення без марок акцизного податку так і зі зразками, що не відповідають чинному законодавству та не виготовлені на ПрАТ «Україна».

Відповідно до Висновку експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої експертизи № 2911/25-34/2912/25-53 від 30.07.2025 КНДІСЕ Міністерства юстиції України, надані для дослідження рідини що використовуються в електронних сигаретах, здобуті під час проведення НСРД, не відповідають вимогам ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови».

Згідно зі ст. 215 «Підакцизні товари та ставки податку» Податкового кодексу України надані на дослідження об`єкти входять до переліки підакцизних товарів, а саме: «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться зокрема у картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях».

Також, відповідно до Висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № КСЕ-19-25/37093 від 19.12.2025 надані для дослідження рідини що використовуються в електронних сигаретах, здобуті під час проведення НСРД, не відповідають вимогам ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови».

09.07.2026 проведено обшук жилого приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено наступні речі та документи:

- документи фінансово-господарської діяльності та чорнові записи, що належать ОСОБА_6 , на 129 арк.;

- виписки з ЄРДПОУ, на 5 арк.;

- грошові кошти у сумі 162100 (сто шістдесят дві тисячі сто) доларів США;

- грошові кошти у сумі 1199000 (один мільйон сто дев`яносто дев`ять тисяч) гривень;

- грошові кошти у сумі 69950 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) Євро;

- злиток срібла (999 проби), вагою 5 кілограм;

- злиток срібла (999 проби), вагою 1 кілограм;

- злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам;

- злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам;

- 2 монети з срібла номіналом 1 долар США;

- 2 монети з срібла номіналом 10 долар США;

- наручний годинник «Geneve»;

- наручний годинник «Jolga».

Того ж дня, вказані вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, забезпечення збереження яких, відповідно до положень ст. 170 КПК України є підставою його арешту.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити з викладених у клопотанні підстав.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав на відсутність підстав для задоволення клопотання, посилаючись на повторність звернення з ідентичними вимогами, порушення строків подання клопотання та наявність скасованої апеляційним судом попередньої ухвали про арешт цього ж майна. Таку поведінку сторони обвинувачення вважає зловживанням правом та такою, що суперечить принципу остаточності рішення, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, в ч. 3 ст. 173 КПК України зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Старший слідчий відділу УСБУ в Житомирській області ОСОБА_3 в липні звертався до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з тотожним за своїм змістом клопотанням про арешт майна, за результатами розгляду якого, слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира 20.07.2026 клопотання слідчого було задоволено частково та накладено арешт на майно, а саме: на документи фінансово-господарської діяльності та чорнові записи, що належать ОСОБА_6 , на 129 арк.; виписки з ЄРДПОУ, на 5 арк.; грошові кошти у сумі 162100 (сто шістдесят дві тисячі сто) доларів США; грошові кошти у сумі 69950 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) Євро; злиток срібла (999 проби), вагою 5 кілограм; злиток срібла (999 проби), вагою 1 кілограм; злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам; злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам; 2 монети з срібла номіналом 1 долар США; 2 монети з срібла номіналом 10 долар США. В решті клопотання відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03.08.2026 ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20.07.2026 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області про арешт майна відмовлено повністю.

Вказане рішення колегія суддів апеляційного суду мотивує тим, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження зв`язку вилучених коштів і цінностей із розслідуваними кримінальними правопорушеннями за ст.ст. 201-4, 204 та 209 КК України, як і не надано жодних даних про причетність третіх осіб до будь-якої протиправної діяльності.

Подане на даний час слідчому судді клопотання ґрунтується на тих саме доводах та матеріалах, які вже були оцінені слідчими суддями та стали предметом розгляду судом апеляційної інстанції, тобто такі вимоги вже були розглянуті судом по суті.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Майно було вилучено під час обшуку 09.07.2026. Повторне клопотання про арешт майна подано слідчим лише 06.08.2026, тобто з суттєвим порушенням імперативних строків, визначених КПК України.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна, доданих до клопотання документів, заперечень представника власника майна, того факту, що судом апеляційної інстанції раніше вже було досліджено тотожні за своїм змістом матеріали слідчого в ході розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 20.07.2026 року у справі № 296/8415/26, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотанні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1