Рішення № 139233297, 25.08.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 466/5377/26

Провадження № 2/451/809/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

Стислий виклад позиції сторін

ТОВ ФК «Солвентіс» (позивач) через систему «Електронний суд» подано позов до ОСОБА_1(відповідача), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Договором позики №318599 від 21.02.2025 у розмірі 23 966,25 грн, судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, зокрема, що 21.02.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1укладено Договір позики №318599 та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 500 грн. За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. ТОВ «Сіроко фінанс» направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов Договору позики №318599 від 21.02.2025, який також знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті Позикодавця. Таким чином, відповідачка уклала Договір позики №318599 від 21.02.2025 із ТОВ «Сіроко фінанс» та відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, у розмірі 7 000 грн. Відповідачем не виконані належним чином взяті зобов`язання за договором позики, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 23.07.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23072025. Згідно даного Договору факторингу 23.07.2025 відбулося відступлення права вимоги за договором позики №318599 від 21.02.2025. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 23966,25 грн, із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 7500 грн; сума заборгованості за відсотками становить 750 грн; сума заборгованості по комісії становить 716,25 грн; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 15000 грн. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві та письмовій заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити частково, зазначає, що є військовослужбовцем, погоджується на стягнення лише в частині тіла кредиту.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, проти заочного рішення не заперечує(а.с.11).

20.08.2026 відповідач подав на розгляд суду заяву у якій просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити частково, зазначає, що є військовослужбовцем, погоджується на стягнення лише в частині тіла кредиту(а.с.58).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.06.2026 позовну заяву ТОВ «ФК» «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Радехівського районного суду Львівської області(а.с.42).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 23.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.49).

Зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України, судом проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позиція суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

21.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір позики №318599.

Відповідно до п.1 договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики.

Відповідно до п. 2 даного договору, визначено параметри та умови Позики, параметри, її повернення та сплати Процентів:

2.1 Сума Позики 7 500,00 грн;

2.2. Строк Позики/Строк Договору 23 днів;

2.3. Процентна ставка 0.01 % / день (фіксована), діє протягом Строку Договору, визначеного п.п. 2.2. п. 2 Договору;

2.4. Комісія 19.33 % від Суми Позики, зазначеної в пп. 2.1. п.2 Договору, що складає: 2 228,25 грн

Дата надання Позики 21.02.2025

Дата повернення Позики 15.03.2025

Денна процентна ставка 0.85 % в день

Пеня, 5.00%/день

Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1834.72 %

Орієнтовна загальна вартість позики 8966.25 грн.

8. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від Договору, Позичальник повідомляє Позикодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, передбаченого для відмови від Договору.

18. У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

23. Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Пункт 30 договору містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , дата народження, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону: НОМЕР_1 , а також номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 1no48y.

Відповідно до Додатку №1 до договору позики №318599 від 21.02.2025, загальна вартість позики за весь строк кредитування становитиме 8966.25 грн.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, даною довідкою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» та останній було надано одноразовий ідентифікатор 1no48y який ним було введено 21.02.2025 11:59 год для підписання договору позики.

ТОВ «Сіроко фінанс» свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, а саме перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 7 500,00 грн на банківський рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується платіжною інструкцією 569a109e-2603-42e6-8e1b-6adc820ee87c.

Згідно паспорту споживчого кредиту у такому зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти.

З розрахунку заборгованості за договором позики №318599 від 21.02.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Сіроко фінанс» становить 23966,25 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 7500 грн; сума заборгованості за відсотками становить 750 грн; сума заборгованості по комісії становить 716,25 грн; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 15000 грн. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до договору факторингу №23072025 від 23.07.2025 укладеного між ТОВ «Cіроко Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «Солвентіс» (Фактор) відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржникам.

Відповідно до витягу із додатку до Договору факторингу №23072025 від 23.07.2025, ТОВ «ФК «Солвентіс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №318599 від 21.02.2025 на загальну суму заборгованості 23 966,25 грн.

Копією довідки виданої військовою частиною НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 оперативно-тактичного з`єднання - 1-го корпусу Головним управлінням Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 07 квітня 2026 по теперішній час. На підставі вказаного також видано посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с.52,55).

ОСОБА_1 13.07.2023 було видано посвідчення Головним управлінням Національної гвардії України серії НОМЕР_5 (а.с.54).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Сіроко фінанс» право вимоги від якого перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Солвентіс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору позики №187221 від 12.03.2025 (далі Кредитний договір) дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_2 , як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надавши персональні дані, а саме: ПІБ, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну пошту, місце проживання, номер телефону необхідні для укладення зазначеного правочину та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання повідомлення на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, укладення Кредитного договору було б неможливим.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий йому кредитодавцем саме з цією метою, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину Кредитного договору.

Факт одержання коштів ОСОБА_1 підтверджується копією платіжної інструкції/Операція 569a109e-2603-42e6-8e1b-6adc820ee87c від 21.02.2025, які засвідчують обставину перерахування грошових коштів 21.02.2025 у сумі 7 500,00 грн на належну ОСОБА_1 платіжну картку, яку він вказав саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що вони здійснені у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №318599 від 21.02.2025 за тілом кредиту становить - 7 500 гривень, що встановлено з розрахунку заборгованості.

Підстав вважати, що розрахунок заборгованості в частині основного боргу (тіла кредиту) в сумі 7 500 гривень є неправильним суд не вбачає, оскільки такий узгоджується з умовам Кредитного договору.

Однак, заборгованість в частині процентів суд вважає необґрунтованою виходячи з такого.

Суд звертає увагу на те, що наявні у справі докази, а саме: довідка військової частини та посвідчення УБД свідчать про те, що ОСОБА_1 з 13.07.2023 і на час дії Кредитного договору був військовослужбовцем.

За наведених обставин, зважаючи на положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за Кредитним договором та штрафні санкції на період проходження ОСОБА_1 військової служби не підлягають нарахуванню, а у разі їх нарахування не підлягають сплаті.

Окрім цього, суд зазначає, що зобов`язання щодо сплати неустойки (штрафу, пені) у відповідача також відсутнє в силу прямої дії норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене у сукупності, а також заяву відповідача, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у сумі 7 500 грн, що складає заборгованість по тілу кредиту.

Розподіл між сторонами судових витрат

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 833,06 грн (7 500,00 х 100% : 23966,25 = 31,29%; 2 662,40 : 100% х 31,29% = 833,06).

Витрат на професійну правничу допомогу

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги № 43657029_01 від 02.01.2026, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок здійснення розрахунків, детальним описом робіт від 31.03.2026, який містить інформацію про види наданих послуг, їх тривалість та вартість.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.

Крім того, частина зазначених послуг фактично охоплюється одна одною та є складовими підготовки позовної заяви, письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендації, формування додаткові до позовної заяви.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 3 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «СЕНС БАНК», МФО:300346) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» заборгованість за Договором позики №318599 від 21.02.2025 за основною сумою боргу, що становить 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Солвентіс» судовий збір у сумі 833,06 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, а всього 3 833 (три тисячі тридцять три) грн 06 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька