Рішення № 139233182, 24.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 331/946/26

Провадження №: 2/336/2272/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Галущенко Ю.А., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Марія» про стягнення заборгованості за договором оренди

за відсутності сторін та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивач ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона є власницею земельної ділянки площею 8,6588 га за кадастровим номером 2323987900:02:002:0111 на підставі договору купівлі-продажу номер 936 від 13.11.2023 року, яку вона придбала у громадянина ОСОБА_2 .

Колишнім власником вказаної земельної ділянки був укладений договір оренди землі з ТОВ «АГРО-МАРІЯ» від 02 серпня 2018 року строком на 10 років.

На підставі п. 10 договору оренди землі чітко визначено розмір орендної плати: 5 тон зернових; 300 кг насіння соняшнику; 2 мішки муки; 1 мішок цукру, задовільної якості, за її ринковою собівартості, але не вище державної закупівлі аналогічної рослинної продукції. За домовленістю орендна плата може вноситися у грошовій формі, у розмірі що не перевищує 3% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

За 2024 рік відповідач, здійснив розрахунок по виплаті орендної пати в повному об`ємі шляхом перерахування грошових коштів - в розмірі вартості обумовленої продукції, шляхом видачі готівкових коштів.

За користування вказаною земельною ділянкою в 2025 році відповідач, у відповідності до приписів пункту 11 вказаного договору оренди землі мав здійснити розрахунок по виплаті орендної плати до 30 грудня 2025 року. Однак, відповідач без будь-яких пояснень та обґрунтувань здійснив частковий розрахунок по виплаті орендної плати: виплатив 23 075 грн., перерахувавши на картковий рахунок позивача.

Проте, в 2025 році середня ринкова вартість обумовленої рослинної продукції згідно інформації, отриманої від Головного управління статистики у Запорізькій області становила:

-Зернові ячмінь (зернова культура за найменшою ціною) 8077,30 грн. за 1 тонну

-Соняшник 23405,00 грн. з 1 тону

-Борошно 24,52 грн. за 1 кг

-Цукор (цукор-пісок) 33,22 грн. за 1 кг.

Відтак, сума орендної плати з розрахунку умов пункту 10 договору оренди землі мала становити в 2025 році:

-5 тон зернових по ціні 8077,30 грн. за 1 тону на загальну вартість 40386,50 грн;

-300 кг (або 0,3 т) насіння соняшнику ао ціні 23405,00 грн. за 1 тону на загальну суму 7021,50 грн.;

-2 мішки борошна (муки) що становить 100 кг по ціні 24,52 грн. за 1 кг на загальну суму 2452,00 грн. (з урахуванням стандартної ваги кожного мішка 50 кг);

-1 мішок цукру що становить 50 кг по ціні 33,22 грн. за 1 кг на загальну суму 1661,00 грн. (з урахуванням стандартної ваги мішка 50 кг), що загалом становить 51 521,00 грн. (40386,5 грн. + 701,5 грн. + 2452 грн. + 1661 грн.).

Таким чином відповідач має заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 28446 грн. різниця між фактичним розміром вартістю обумовленої сільськогосподарської продукції, а сумою часткової виплати (51521 грн. 23075 грн.).

З урахуванням наведеного, із посиланням на ст.22, 23, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1166, 1167 ЦК України, враховуючи неможливість позасудового врегулювання спору, позивачка просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2026 року цивільну справу №331/946/26 за позовом ОСОБА_1 , в особі предсанвика ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРЯ» про стягнення заборгованості за договором оренди передано до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою від 09.03.2026 постановлено прийняти цивільну справу до свого провадження, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без (виклику) з повідомленням сторін; визначено дату, час і місце проведення судового засідання.

Судом визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз?яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Також роз?яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Загальні положення про договір, його поняття та умови, порядок укладення, зміни і розірвання, врегульовані Розділом ІІІ Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

На підставі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним законом до спірних правовідносин є Закону України «Про оренду землі» (Закон № 161-XIV).

Надане у статті першій Закону № 161-XIV визначення оренди землі передбачає, що це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161-XIV).

До істотних умов договору оренди землі у статті 15 Закону № 161-XIV законодавцем віднесена у тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Іншими нормами вказаного Закону орендодавцеві надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку та покладено на орендаря обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст. ст. 24, 25 Закону № 161-XIV).

Зі змісту статті 21 Закону № 161-XIV вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №936 від 13.11.2023 року позивачка ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,6588 га за кадастровим номером 2323987900:02:002:0111 з яким ТОВ «АГРО-МАРІЯ» уклав договір оренди землі від 02.08.2018 року строком на 10 років. Таким чином, до позивачки як нової власниці земельної ділянки у відповідності до приписів ст.. 1481 Земельного кодексу України та пункту 47 вказаного договору оренди землі, перейшли всі права та обов`язки за укладеним 2018 року договору оренди землі.

На підставі п. 10 договору оренди землі чітко визначено розмір орендної плати: 5 тон зернових; 300 кг насіння соняшнику; 2 мішки муки; 1 мішок цукру, задовільної якості, за її ринковою собівартості, але не вище державної закупівлі аналогічної рослинної продукції. За домовленістю орендна плата може вноситися у грошовій формі, у розмірі що не перевищує 3% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пункту 11 договору орендна плата вноситься орендарем у строк до 30 грудня кожного року.

Указаний договір та пов`язані із його укладенням речові права були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого суду наданий відповідний витяг.

За користування вказаною земельною ділянкою в 2025 році відповідач, у відповідності до приписів пункту 11 вказаного договору оренди землі мав здійснити розрахунок по виплаті орендної плати до 30 грудня 2025 року. Однак, відповідач без будь-яких пояснень та обґрунтувань здійснив частковий розрахунок по виплаті орендної плати: виплатив 23 075 грн., перерахувавши на картковий рахунок позивача.

Згідно листа та додатку до листа від Головного Управління статистики у Запорізькій області від 23.01.2026 року середня ринкова вартість обумовленої рослинної продукції в 2025 році становила:

-Зернові ячмінь (зернова культура за найменшою ціною) 8077,30 грн. за 1 тонну

-Соняшник 23405,00 грн. з 1 тону

-Борошно 24,52 грн. за 1 кг

-Цукор (цукор-пісок) 33,22 грн. за 1 кг.

Відтак, сума орендної плати з розрахунку умов пункту 10 договору оренди землі мала становити в 2025 році:

-5 тон зернових по ціні 8077,30 грн. за 1 тону на загальну вартість 40386,50 грн;

-300 кг (або 0,3 т) насіння соняшнику ао ціні 23405,00 грн. за 1 тону на загальну суму 7021,50 грн.;

-2 мішки борошна (муки) що становить 100 кг по ціні 24,52 грн. за 1 кг на загальну суму 2452,00 грн. (з урахуванням стандартної ваги кожного мішка 50 кг);

-1 мішок цукру що становить 50 кг по ціні 33,22 грн. за 1 кг на загальну суму 1661,00 грн. (з урахуванням стандартної ваги мішка 50 кг), що загалом становить 51 521,00 грн. (40386,5 грн. + 701,5 грн. + 2452 грн. + 1661 грн.).

Порядок та строки виконання відповідачем зобов`язання з виплати орендної плати урегульовано сторонами у пунктах 10 та 11 укладеного договору, зі змісту якого вбачається, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату у строк до 30 грудня кожного року, і таке зобов`язання може бути припинено лише після його виконання належним чином, зокрема перерахуванням грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок орендодавця або в іншій формі, погодженій сторонами договору.

Ураховуючи наведене та заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги суд констатує, що безспірними є порушення відповідачем умов договору у частині внесення орендної плати за 2025 рік. Також суд, ураховуючи положення укладеного договору, погоджується із визначеним позивачкою розміром заборгованості зі сплати орендного платежу у 2025 році, який з урахуванням проведеної індексації становить 28 601,48 грн., з яких 28 446,00 грн. заборгованість по орендній платі; 70,14 грн. 3% річних; 85,34 грн. пеня.

Інших доказів, якими могли б бути спростовані твердження позивачки в частині повноти нарахувань та фактичної виплати орендної плати за землю, суду не надано.

Одночасно суд ураховує, що законодавцем до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено принцип змагальності, який визначає обов`язок кожної сторони доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. ст. 2, 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови укладеного договору у частині перерахування на користь позивачки орендної плати за 2025 рік та проведення індексації орендних платежів, що є порушенням прав ОСОБА_1 і таке порушене право підлягає судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості з відповідача. Обраний позивачкою спосіб захисту порушеного цивільного права відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України. За таких обставин позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 12/01/26 від 12.01.2026 року; квитанція до прибуткового касового ордера № 29/01/2026 від 29.01.2026 р., згідно яких загальна сума витрат понесених позивачем на правничу допомогу складає 5 000,00 гривень.

В позовній заяві позивач просила стягнути крім 5 000,00 грн. на правничу допомогу ще суми витрат які очікує понести в зв`язку з розглядом справи у суді на оплату правничої допомоги адвоката Макаренко О.М., що в грошовому виразі буде становити 10 000,00 грн.

Однак, з огляду на складність справи та виконані роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких було витрачено значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 5 000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 гривень та 5000,00 гривень за надання правової допомоги.

Керуючись ст. 2, 4, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 178, 223, 240-241, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Марія» про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» (ЄДРПОУ 39719121) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 02.08.2018 року в розмірі 28 601 (двадцять вісім тисяч шістсот одна) гривня 48 копійок, з яких 28 446,00 грн. заборгованість по орендній платі; 70,14 грн. 3% річних; 85,34 грн. пеня.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ» (ЄДРПОУ 39719121) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064, 96 грн. та суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України, зазначаються наступні відомості:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-МАРІЯ», ЄДРПОУ 39719121, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд 88, літера Б.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Галущенко