Рішення № 139233172, 26.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2566/26

Номер провадження 2/337/2127/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 серпня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 у розмірі 10065,00 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 22.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22.02.2024-100003372.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5500,00 грн. на строк 42 дні. В подальшому до договору неодноразово вносились зміни за взаємною згодою сторін.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 10065,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5500,00 грн., по процентам в розмірі 2640,00 грн., неустойки 1925,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглянути справу без участі представника позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подав.

За таких обставин суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст.280 ЦПК України заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам у справі, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 22.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 22.02.2024-100003372 на наступних умовах: сума кредиту 5500,00 грн.; строк кредитування 42 дні з дати надання кредиту; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Договір підписано ОСОБА_1 22.02.2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора «E944».

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення авторизації позичальником кредитний договір між кредитором та позичальником не був би укладений.

Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що кредитний договір № 22.02.2024-100003372 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.

Відповідно до наявної у справі довідки АТ КБ ПриватБанк 22.02.2024 о 19:16 на платіжну картку 535528*57 за договором №22.02.2024-100003372 було перераховано 5500,00 грн.

Реквізити картки 5355-28XX-XXXX-7757 були вказані ОСОБА_1 як електронного платіжного засобу для надання коштів у договорі №22.02.2024-100003372 від 22.02.2024.

Відповідно до наданих суду матеріалів в кредитний договір № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 неодноразово вносились зміни.

Так, 06.03.2024 внесені наступні зміни до договору: строк, на який надається Кредит 56 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 17.04.2024.

Додатковий договір від 06.03.2024 до кредитного договору (кредитної лінії) № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора K265.

20.03.2024 були внесені наступні зміни до договору: строк, на який надається кредит 70 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 01.05.2024.

Додатковий договір від 20.03.2024 до кредитного договору (кредитної лінії) № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора K862.

04.04.2024 були внесені наступні зміни до договору: строк, на який надається кредит 85 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 16.05.2024.

Додатковий договір від 04.04.2024 до кредитного договору (кредитної лінії) № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора K191.

17.04.2024 були внесені наступні зміни до договору: строк, на який надається кредит 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 29.05.2024.

Додатковий договір від 17.04.2024 до кредитного договору (кредитної лінії) № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора K881.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Із наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості видно, що за період з 22.02.2024 по 29.05.2024 за відповідачем ОСОБА_1 рахується наступна заборгованість: 5500,00 грн. основний борг; 2640,00 грн. проценти; 1925,00 грн. неустойка.

Таким чином суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 5500,00 грн. за цим кредитним договором, процентів за користування кредитом в розмірі 2640,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в сумі 1925,00 грн., суд приходить до наступного.

Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.

Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 1925,00 грн. неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції № СЦ00098678 від 22.04.2026 сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Таким чином, пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2153,20 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код у ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за договором № 22.02.2024-100003372 від 22.02.2024 у розмірі 8140,00 грн. (вісім тисяч сто сорок грн., 00 коп.), з яких: 5500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2640,00 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код у ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судовий збір у розмірі 2153,20 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят три грн., 20 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик