Рішення № 139233152, 26.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6056/26 2/335/3284/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 до провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтований тим, що сторони з 06.07.2018 перебувають у шлюбі. Позивач зазначає, що останнім часом сімейне життя між подружжям погіршилося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сторони тривалий час не ведуть спільного господарства, мають різні погляди на шлюб та сім`ю, а спільний бюджет відсутній. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини, у зв`язку з чим відновлення родини є неможливим. Від спільного життя подружжя має сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене позивач просить шлюб між сторонами розірвати.

Ухвалою суду від 05.06.2026 позовну заяву було залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

10.06.2026 на виконання ухвали до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, вказаних в ухвалі судді від 05.06.2026.

Ухвалою судді від 16.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

24.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому вона зазначила, що не заперечує проти задоволення позову та просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 06.07.2018 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, згідно з актовим записом про укладення шлюбу № 1595.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06.07.2018 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1595, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.07.2018.

Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їхнього приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Виходячи із засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08.11.2018 у справі № 569/458/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог.

У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦС.

Суд встановив, що вимога про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, враховуючи, що розірвання шлюбу відбувається за особистою ініціативою позивача, а також відсутність у позовній заяві вимоги про стягнення судових витрат з відповідача, суд, керуючись принципом диспозитивності, вважає за необхідне залишити судові витрати за позивачем.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 7682, 89, 141, 247, 263265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 06.07.2018 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1595 розірвати.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя А. В. Стеценко