Ухвала суду № 139232250, 15.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27350/26

Провадження № 1-кс/761/16820/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника власників

тимчасово вилученого майна - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025100000000085 від 08.04.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025100000000085 від 08.04.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування підстав накладення арешту на майно вказав, що у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000085 від 08.04.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», які перебуваючи у змові із невстановленими на даний час службовими особами Державного агентства лісових ресурсів України, Фонду державного майна України організували протиправний механізм спрямований на заволодіння державними активами лісогосподарських підприємств, шляхом незаконного отримання підконтрольними юридичними особами у майновий найм державного майна.

Орієнтована сума загальних збитків від функціонування вказаної протиправноїсхеми становить понад 1 млрд. грн.

Вказані особи заручились підтримкою службових осіб Фонду державного майна України та суб?єктів підприємницької діяльності у сфері оцінки матеріальних активів, умисно допустили заниження реальної вартості орендованого майна в інтересах заздалегідь визначених осіб.

За результатами проведення слідчих дій, встановлено факт листування у месенджері «Телеграм» начальника відділу управління активами Департаменту з правових питань ОСОБА_6 , з начальником регіонального відділення ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях ОСОБА_7 щодо лобіювання інтересів ДП «Ліси України», під час проведення оцінки рухомого майна (верстати, автомобільний транспорт, тощо).

Зокрема, ОСОБА_7 безпосередньо надіслав для ОСОБА_6 перелік підприємств у сфері оцінки, а саме: ТОВ «ІВ Груп» (ЄДРПОУ 38826585),«Зорі України» (ЕДРПОУ 32072689), ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки»(ЄДРПОУ34530299),ПІ «Сант-2000» (ЕДРПОУ 31024094),керівникам яких відрекомендовано ОСОБА_8 як уповноважену особу для подальшої співпраці.

Так, зафіксовано передачу в оренду рухомого та нерухомого майна філії «Іванківське лісове господарство» ДП «Ліси України» для ТОВ «Люкс Крона» попередньо по заниженій вартості. Договір оренди укладено перед укрупненням філії (реорганізація жовтень 2024), з метою умисного приховування майна, що може бути використано під час господарської діяльності державного підприємства. Орієнтовна сума збитків по вказаному договору становить понад

12 млн. грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що у січні 2023 року між ДП «Іванківське лісове господарство» (фактичним користувачем та орендодавцем майна, підпорядкованим філії «Столичний лісовий офіс», що входить до структури ДСГП «Ліси України») та ТОВ «Люкс Крона» за результатами проведеного аукціону було укладено договір оренди 43 одиниць рухомого майна строком до 2028 року. Разом із тим, наявні дані свідчать про можливе істотне заниження розміру орендної плати за користування вказаним майном.

Відповідно до умов укладеного договору орендна плата за 43 одиниці рухомого майна (причепи, напівпричепи, автомобільна техніка тощо) становить 33 480 грн на місяць.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», стартова орендна плата щодо майна державних та комунальних підприємств визначається виходячи з його балансової вартості.

Крім того, законодавством передбачено обов`язкове проведення переоцінки майна у випадках, якщо балансова вартість майна відсутня, дорівнює нулю або становить менше 10% від його первісної вартості.

Також визначено, що у разі, якщо об?єктом оренди є єдиний майновий комплекс державного чи комунального підприємства, його вартість визначається на рівні ринкової (оціночної) вартості.

У випадку, якщо майно не підпадає під вищезазначені умови оцінка майна та її рецензування не здійснюється, стартова орендна плата визначається виходячи із балансової вартості майна.

Водночас наявна інформація свідчить про те, що визначена договором орендна плата за користування 43 одиницями рухомого майна є суттєво нижчою за їх ринкову вартість.

Крім цього, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку державного або комунального майна підлягає обов?язковому рецензуванню, яке здійснюється посадовими особами Фонду державного майна України.

Також, згідно відповіді ТОВ «Українська універсальна біржа» ІР-адреси орендодавця та орендаря під час проведення аукціону із оренди рухомої техніки співпадають.

24.06.2026, в період часу з 06 год 46 хв по 08 год 03 хв, слідчим Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.06.2026 (справа № 761/22770/26), проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон, сім-карти, мобільний телефон.

В подальшому, постановою слідчого вказані речі і документи визнано речовими доказами, оскільки на них містяться відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження.

У разі повернення вилучених речей існує загроза їх знищення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання у повному обсязі, представник власників майна заперечував проти задоволення клопотання за його безпідставністю.

Перевіривши доводи клопотання, додані матеріали на підтвердження підстав для накладення арешту, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, що у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000085 від 08.04.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

Так, згідно ст.ст. 131; 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене вище майно, що вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільні телефони, сім-карти, вказуючи підставу для забезпечення речового доказу.

Разом з тим, твердження прокурора про відповідність зазначених телефонів критеріям речових доказів - голослівне, не підтверджується матеріалами клопотання. Тобто, прокурором не долучено до клопотання матеріали на підтвердження існування обставин, на які міститься посилання у клопотанні. Також не доведено відношення осіб, у власності яких перебувають зазначені мобільні телефони, про арешт яких порушується питання.

Отже, вважаю, що надані прокурором матеріали не підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є не достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 42025100000000085 від 08.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яке виявлено та вилучено 24.06.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільного телефону марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_1 , з сім-картою оператора мобільного зв?язку НОМЕР_2 ; мобільного телефону марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_3 , з сім-картою оператора мобільного зв?язку НОМЕР_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного судупротягом 5 днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя