Постанова № 139230506, 12.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9171/26

Провадження № 3/932/2000/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Близько о 15 год 05 хв 04.06.2026 за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, в районі електроопори 52, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Acura MDX д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким у попутному з ним напрямку зупинились інші транспортні засоби, не зменшив швидкість руху та не зупинився перед пішохідним переходом, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Так ОСОБА_1 вчинив порушення п. 18.4. ПДР України, та, як наслідок, порушення ст. 124 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705869 від 29.06.2026, близько о 15 год 05 хв 04.06.2026 за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, в районі електроопори 52, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Acura MDX д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди місце якої покинув, чим порушив п. 2.10.а ПДР України. Був встановлений поліцією під час здійснення розшукових заходів. Так ОСОБА_1 порушив ст. 122-4 КУпАП.

Вищезазначені справи про адміністративні правопорушення одночасно, 21.07.2026, надійшли у провадження судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіної Н.М.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Встановивши, що вищезазначені матеріали складені щодо ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, що такі справи повинні бути розглянуті разом та за результатами їх розгляду повинно бути винесено одне рішення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що 04.06.2026 він їхав по проспекту Богдана Хмельницького в крайній лівій смузі, де був пішохідний перехід, на якому перебігав дорогу ОСОБА_2 , якого ОСОБА_1 зачепив, внаслідок чого на автомобілі останнього було пошкоджено дзеркало. Після чого, до ОСОБА_2 , який стояв на тротуарній частині, підійшов ОСОБА_1 та поцікавився його станом здоров`я, запропонував відвести його в лікарню чи до іншого місця, куди йому потрібно. Ззовні на руці потерпілого було лише почервоніння без інших об`єктивних та очевидних ознак тілесного ушкодження. ОСОБА_2 хвилювався, оскільки вважав, що саме через його дії сталося ДТП, та відмовився від пропозиції ОСОБА_1 викликати швидку або відвести його до лікарні, зазначивши, що він себе почуває добре. Пізніше, коли ОСОБА_2 намагався піти, він відчув ушкодження ноги, тому перехожі допомогли йому викликати швидку та поліцію. Коли про тілесні ушкодження потерпілого дізнався ОСОБА_1 , останній навідався до нього та надав 30 000 гривень як відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Адвокат Єлькін В.Б., який діє в інтересах ОСОБА_2 , зазначив, що відразу після ДТП ОСОБА_1 неодноразово цікавився у ОСОБА_2 про його стан здоров`я, чи потрібно йому надати медичну допомогу, викликати швидку або відвести до лікарні. ОСОБА_2 думав, що саме він винний у скоєнні ДТП, та має відшкодувати завдану шкоду. Безпосередньо після ДТП візуально було неможливо встановити ступінь тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_2 , оскільки ззовні було видно лише подряпину на руці. Пізніше, коли в потерпілого було виявлено забій ноги за результатами медичного обстеження, ОСОБА_1 поїхав до потерпілого та надав грошові кошти в сумі 30 000 гривень. Також, адвокат просив суд звернути увагу, що потерпілий не вважає ОСОБА_1 винним у скоєнні ДТП, оскільки останній зробив все, задля відвернення завданої потерпілому шкоди.

У судовому засіданні представником потерпілого було долучено розписку ОСОБА_2 про отримання грошових коштів як компенсації за матеріальні та моральні збитки, та письмові пояснення останнього.

З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він немає можливості бути присутнім під час судового засідання, зазначивши, що його інтереси представляє адвокат Єлькін В.Б.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 18.4. ПДР України, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно зі ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Як вбачається з п. 2.10.а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705849 від 29.06.2026 щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; рапорт слідчого ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 04.06.2026; рапорти відпрацювання співробітників патрульної поліції; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.06.2026 зі схемою місця ДТП та фототаблицею; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.06.2026, виписане на ім`я ОСОБА_1 ; копію посвідчення водія ОСОБА_1 ; копію свідцотва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; заяву на дозвіл на проведення огляду транспортного засобу від 04.06.2026; протокол огляду транспортного засобу з фототаблицею; консультаційний висновок спеціаліста щодо огляду ОСОБА_2 ; рентгенографію ОСОБА_2 ; довідку КНП «МКЛ №6» ДМР травматологічного пункту за результатами огляду ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 від 22.06.2026 та від 08.08.2026; розписку ОСОБА_2 , відповідно до якої останній отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 30 000 грн як матеріальне та моральне відшкодування збиктів;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 705869 від 29.06.2026 щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо інкримінованого правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто залишення місця пригоди умисною дією, за якої особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.

З письмових пояснень ОСОБА_2 слідує, що 04.06.2026 о 15 год 00 хв, він перебуваючи на трамвайній зупинці на пр. Богдана Хмельницького у місті Дніпрі, у швидкому темпі розпочав рух уздовж пішохідного переходу, коли трапилось зіткнення із автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1 . Після того як трапилось ДТП, ОСОБА_1 відразу зупинився та підійшов до ОСОБА_2 , поцікавився його станом здоров`я, запропонував викликати швидку медичну допомогу, відвести його до лікарні або до іншого місця куди йому потрібно. Оскільки ОСОБА_2 вважав себе винним у скоєнні ДТП, він вибачився перед ОСОБА_1 за пошкоджене дзеркало, відповів, що він почуває себе добре та медичної допомоги він не потребує, оскільки побачив у себе лише синець на руці, після чого ОСОБА_1 поїхав. Пізніше, через декілька хвилин ОСОБА_2 впав на тротуарі, оскільки від удару об дзеркало автомобіля в останнього була вивернута права нога. Перехожі допомогли ОСОБА_2 викликати швидку та поліцію. Ввечері, у день ДТП, ОСОБА_2 обслідували у міській лікарні та виявили у нього забій ступні. Того ж дня, 04.06.2026, ввечері додому ОСОБА_2 приїхав ОСОБА_1 та надав 30 000 грн для лікування.

Окремо потерпілий зазначив, що він немає жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 , та на переконання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , не залишав місце ДТП, оскільки потерпілий його запевнив, що з ним все добре та ОСОБА_1 може їхати далі.

Дослідивши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, суддя зазначає, що надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснення є послідовними, а докази переконливими, не суперечать матеріалам справи і дозволяють припускати, що у водія ОСОБА_1 не було умислу та наміру залишати місце дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Виходячи зі змісту диспозиції ст. 122-4 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

З наданих показань та доказів суд встановив, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутня, оскільки останній відразу після ДТП зупинився та підійшов до потерпілого, тобто не вчиняв дій, спрямованих на залишення місця ДТП задля уникнення наслідків від вчиненої пригоди, а мав намір допомогти потерпілому відразу та безпосередньо після ДТП, відвернувши та відшкодувавши завдану шкоду ОСОБА_2 .

Оскільки склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.

У цій же справі такі достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою висновки чи неспростовні презумпції факту події та складу правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, з огляду на викладене вище, відсутні.

Крім того, суддя здійснює розгляд справи виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, вина водія транспортного засобу у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у цій справі не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладене вище дає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

Щодо інкримінованого правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.

Встановлені судом обставини виявлених правопорушень свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбаченого п. 18.4. Правил дорожнього руху, що, спричинило пошкодження транспортного засобу та тілесні ушкодження потерпілому.

Частиною другою статті 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю, адміністративне стягнення накладається в межах санкції ст. 124 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушниці та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП України.

Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 33, 36, 38, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИЛА:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 932/9171/26, провадження №3/932/2000/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та матеріали справи про адміністративне правопорушення №932/9172/26, провадження №3/932/2001/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП об`єднати в одне провадження.

Присвоїти об`єднаній справі про адміністративне правопорушення єдиний унікальний номер справи № 932/9171/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп . (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя Н.М. Юдіна