Рішення № 139230315, 25.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/662/26

25 серпня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника відповідача: Госедла О.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.05.2023 укладено кредитний договір (оферти) № 30.05.2023- 100001702.

Відповідно до умов вказаного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.05.2023, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов кредитного договору № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023 позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 05.07.2023; сума кредиту 4000,00 грн; строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 15.08.2023; первинний період користування Кредитом 14 днів з дня його надання (первинний період); черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (черговий період); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Кредитний договір (оферти) № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023 переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 05.07.2023-010000061 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023: дата надання/видачі кредиту 05.07.2023; сума кредиту 4000,00 грн; строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 15.08.2023; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання (первинний період); черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (черговий період); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 7528,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 3000,00 грн; заборгованість по процентах у сумі 3528,00 грн, через що позивач змушений звернутися до суду.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в сумі 7528,00 грн, та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав. Зазначив, що на підтвердження позовних вимог позивачем не надані докази фактичного укладення електронного кредитного договору між сторонами та фактичного перерахування коштів відповідачу. Ухвала суду про витребування доказів належним чином не виконана. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026, вказану цивільну справу визначено головуючому судді Міськевич О.Я.

23.03.2026 за Вх. № Еп-663 на адресу суду поступило повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС, згідно якого відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 24.03.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 31.07.2026 по даній справі задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 17.08.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 05.07.2023-010000061 (а.с. 14-21).

Згідно пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2).

За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-41XX-XXXX-0261 (п. 4.1).

За умовами вказаного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата видачі кредиту 05.07.2023; сума кредиту 4000,00 грн; строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 15.08.2023; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; Графік платежів погашення здійснюється трьома платежами кожні 14 днів в загальному розмірі 7528,00 грн; неустойка 80 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Договір (додаток до анкети позичальника, табоицб обчислення загальної вартості кредиту, пропозицію на укладення кредитного договору (оферта), заявку) підписано одноразовим позичальником ідентифікатором А166, який було відправлено на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Також у розділі «Підтвердження кредитного договору» міститься заява позивачальника про перекредитування/зарахування, згідно якої на підставі ст. 601 ЦК України позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 4000 грн за кредитним договором 30.05.2023-100001072 від 30.05.2023 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 4000 грн за кредитним договором 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Зобов`язання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором 05.07.2023-010000061 та зобов`язання позичальника з повернення суми кредиту за кредитним договором 30.05.2023-100001072 від 30.05.2023 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору 30.05.2023-100001072.

При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено встановлення фізичної особи (ПІБ позичальника, дата його народження, РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, документ, що посвідчує особу, номер телефону, тощо) (а.с. 12-зворот).

Відповідно до квитанції LIQPAYАТ АТ КБ «ПриватБанк», 30.05.2023 о 14:23 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 4000 грн, номер картки 537541*61, ID операції НОМЕР_2 , призначення платіжної операції: видача за договором № 30.05.2023-100001702 (а.с. 30).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023, загальна заборгованість становить 7528,00 грн, з яких: основний борг 4000,00 грн, залишок відсотків 3528,00 грн (а.с. 13).

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023.

Також у розділі «Підтвердження кредитного договору» міститься заява позивачальника про перекредитування/зарахування, згідно якої на підставі ст. 601 ЦК України позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 4000 грн за кредитним договором 30.05.2023-100001072 від 30.05.2023 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 4000 грн за кредитним договором № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Зобов`язання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором 05.07.2023-010000061 та зобов`язання позичальника з повернення суми кредиту за кредитним договором 30.05.2023-100001072 від 30.05.2023 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору 30.05.2023-100001072.

При цьому кредитний договір № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023 не містить умови перекредитування, в ньому місяться загальні загальні умови надання кредиту позичальнику шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника.

Зокрема згідно п. 1 заявки, дата видачі кредиту: 05.07.2023.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів щодо перерахунку позивачем кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023.

В матерілах справи наявна квитанція LIQPAYАТ АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої 30.05.2023 перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 4000 грн, номер картки 537541*61, призначення платіжної операції: видача за договором № 30.05.2023-100001702.

Однак позивачем до позовної заяви не долучено кредитний договір № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023, у зв`язку із чим суд не має змоги встановити дійсні умови кредитування на час його укладення (розмір кредиту, строк кредитування, відсоткову ставку, тощо).

На виконання ухвали суду про витребування доказів представником позивача повторно надано примірник кредитного договору № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023. Разом з тим суду не було надано ні кредитний договір № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023, ні платіжний документ про перерахування коштів за кредитним договором № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах (зокрема постанова КЦС ВС від 22.04.2024 № 559/1622/19).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» грошових коштів відповідачу на підставі кредитного договору № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023 шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника. Крім того, матеріали справи не містять кредитний договір № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023, у зв`язку із чим суд не має змоги встановити дійсні умови кредитування на час його укладення, у тому числі розмір кредиту в сумі 4000,00 грн, який перераховано згідно квитанції LIQPAYАТ АТ КБ «ПриватБанк».

Також суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 05.07.2023-010000061 від 05.07.2023, оскільки за відсутності доказів перерахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, умови кредитного договору зі сторони кредитора не вважаються виконаними. Також за відсутності кредитного договору № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023 суд не має можливості перевірити підставність видачі кредитних коштів у ззаначеному розмірі, підставність нарахування відсотків, їх розмір та строки нарахувань. Відсутність зазначених доказів не дозволяє суду зробити висновок щодо розміру заборгованості по фактично отриманій та неповернутій сумі коштів відповідно по кожному договору.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 в справі 857/7/22).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, ч. 7 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості, оскільки доказів отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов кредитного договору № 05.07.2023-01000061 від 05.03.2023 відповідачем на підставі договору, а також доказів на підтвердження підстав нарахування та розміру кредиту за договором № 30.05.2023-100001702 від 30.05.2023, позивачем не надано. Відтак у задоволені позову слід відмовити у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00086974 від 12.03.2026 (а.с. 8).

Однак оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору необхідно поклати на позивача.

На підставі ст.ст. 6, 205, 207, 601, 626-629, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 178, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Міськевич О.Я.