Рішення № 139230095, 21.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/3105/25

Провадження № 2/697/192/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Скирди Б.К.,

за участю секретаря судових засідань - Шакало Л.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі також - ТОВ «Фінфорс», позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.07.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено кредитний договір № 1487064-А.

Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів у кредит ТОВ «СС Лоун» затверджених наказом ТОВ «СС Лоун» № 1406-1 від 14.06.2021.

Також, 07.07.2021 між відповідачем та АТ «Страхова компанія «Поінт» було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я) № 001-НС/21/1487064-А.

Відповідно до угоди/доручення до договору цільового кредиту № 1487064-А від 07.07.2021 про перерахування коштів на картковий/розрахунковий рахунок кредитодавець перераховував від імені та за дорученням позичальника грошові кошти, визначені в кредитному договорі № 1487064-А від 07.07.2021 в сумі 394 грн. на вказані в Угоді/дорученні реквізити.

Таким чином, згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору, загальний розмір наданого кредиту складає 15 344 грн.

Відповідно до п. 2.6.2. Кредитного договору, строк кредиту з 07.07.2021 по 05.08.2021 включно.

Згідно п. 2.6.4. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,4975% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 6.4. Кредитного договору, у випадку застосування акційної процентної ставки, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за такою акційною процентною ставкою. Акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п. 2.6.3 цього договору. У випадку оформлення продовження строку користування кредитом (за виключенням автопролонгації), до кредиту в подальшому застосовується стандартна процентна ставка.

Відповідно до п. 6.5. Кредитного договору, у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом, отриманого за акційною процентною ставкою, позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п. 2.6.3 цього Договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації.

Пунктом 1.17. Кредитного договору встановлено, що стандартна процента ставка складає 1,99% за кожен день користування кредитними коштами.

Отже, з метою виконання Кредитного договору ТОВ «СС Лоун» надало кредит відповідачеві в сумі 14 950,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_4, а також 394,00 грн. шляхом внесення загального страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я) № 001-НС/21/1487064-А від 07.07.2021.

Крім того, між відповідачем та первісним кредитором було укладено 7 додаткових угод про продовження строку користування кредитними коштами.

Згідно Додаткової угоди № 7 від 23.10.2021 до Кредитного договору, позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 24.10.2021.

У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, керуючись умовами зазначеного Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 23.10.2021, кредитний договір було автопролонговано на 20 днів.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:

5.7.1. строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 календарних днів включно.

5.7.2. в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99%.

Відповідно до п. 5.8 Договору, сторони погодили, що угода на автопролонгацію договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору.

У встановлений додатковою угодою на автопролонгацію строк нової узгодженої дати повернення кредиту 13.11.2021 відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі: 15 344,00 грн. - тіло кредиту та 25 206,60 грн. - нараховані проценти.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, 01.12.2021 між ТОВ «СС Лоун», як клієнтом, та ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-131, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку № 1, є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог (додаток № 1 до договору факторингу) ТОВ «СС Лоун» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором № 1487064-А на загальну суму 40 550,60 грн.

ТОВ «СС Лоун» повідомило позичальника про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Фінфорс» шляхом направлення 01.12.2021 електронного листа на електронну адресу позичальника.

Станом на день звернення з даною позовною заявою до суду відповідач не звертався до ТОВ «Фінфорс», ТОВ «СС Лоун» з запереченням щодо відступлення права вимоги за кредитним договором у порядку ст. 518 ЦК України.

Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ «Фінфорс» не сплачена і складає 40 550,60 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» суму боргу за кредитним договором № 1487064-А від 07.07.2021 в розмірі 40 550,60 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Також позивачем заявлено клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 49094, Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30): письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки, маска картки № НОМЕР_4 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_4 за період 07.07.2021-11.07.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 49094, Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30): письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки, маска картки № НОМЕР_4 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_4 за період 07.07.2021-11.07.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с.24-25).

23.12.2025 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребовувана інформація (а.с.41-43).

03.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Б.В. до суду надійшов відзив в якому вказав, що позовна заява та додані до неї документи не відповідають вимогам належності, допустимості та достатності доказів, встановленим нормами цивільного процесуального законодавства. Зокрема, документи, на які посилається позивач як на підтвердження своїх позовних вимог, містять істотні недоліки, суперечності та не дають можливості встановити ані факт належного укладення Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021, ані факт отримання відповідачем кредитних коштів саме від первісного кредитодавця.

Крім того, умови Кредитного договору, копія якого додана до позовної заяви, мають очевидні ознаки несправедливості, істотно порушують баланс прав та обов`язків сторін, суперечать засадам цивільного законодавства України та практиці Верховного Суду, а відтак не можуть бути покладені судом в основу задоволення позовних вимог.

Окремо звертає увагу суду на те, що відповідно до розрахунку заборгованості до Кредитного договору, наданого самим позивачем, відповідачем у період з 05.08.2021 по 23.10.2021 було сплачено 18 324,90 грн., що повністю покриває суму основного боргу та проценти за користування кредитом у межах первісного строку дії договору, без урахування несправедливих та кабальних умов автопролонгації з процентною ставкою 2,99% на день, що у річному обчисленні становить понад 1000 % річних.

Як убачається з матеріалів справи, позивач надав лише паперові копії договору позики, не підтвердивши, що такий договір був створений відповідно до вимог законів України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг», а також не надав доказів його підписання належним електронним підписом уповноваженої особи. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21.

Таким чином, відсутність у матеріалах справи оригіналу електронного договору, електронних логів, даних про IP-адреси, часу та способу акцепту оферти, а також відсутність електронного підпису, який дозволяє ідентифікувати особу підписанта, унеможливлює встановлення факту вільного та усвідомленого волевиявлення відповідача на укладення Кредитного договору.

Фактично позивач пропонує суду визнати існування кредитних правовідносин виключно на підставі власних тверджень та паперових копій документів, походження та юридична сила яких не підтверджені належними доказами, що суперечить як вимогам закону, так і усталеній судовій практиці.

Крім того, спірний договір не може вважатися належно укладеним, оскільки не дотримано обов`язкових вимог щодо його форми. Відповідно до статей 1047, 1055 та 207 ЦК України письмова форма договору передбачає його підписання сторонами або використання належного аналога власноручного підпису.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач підписував спірний договір - як власноручно, так і шляхом накладення електронного підпису чи іншого аналога підпису у розумінні статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Наявність паперової копії документа сама по собі не підтверджує факту його укладення.

За таких обставин, відсутність підпису як обов`язкового реквізиту правочину свідчить про недодержання вимог щодо його форми, що відповідно до статей 203 та 215 ЦК України дає підстави для висновку про нікчемність такого правочину, який не створює цивільних прав та обов`язків для сторін.

В матеріалах справі відсутні будь-які документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно отримувала кредитні кошти саме від ТОВ «СС ЛОУН».

У виписці з рахунку, наданій АТ КБ «ПриватБанк» не зазначено, від кого саме надійшов платіж 14950 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний Договір № 01122020 «Про організацію взаємодії про зарахування платежів» між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінансова компанія ФІН ПЕЙ», водночас, позивачем не надано жодних доказів, що саме ТОВ «Фінансова компанія ФІН ПЕЙ» або позивач дійсно здійснювали переказ коштів ОСОБА_1 .

За таких обставин вважає, що відсутні правові підстави вважати доведеним факт надання кредиту, оскільки сам по собі рух грошових коштів без встановлення їх джерела, правової підстави та суб`єкта переказу не підтверджує виникнення кредитного зобов`язання. Верховний Суд неодноразово наголошував, що саме кредитодавець зобов`язаний довести не лише факт укладення договору, а й факт передання грошових коштів позичальнику.

Недоведеність факту надання кредиту унеможливлює виникнення обов`язку щодо його повернення, а отже - є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо відсутності доказів направлення «електронного листа» від 01.12.2021 щодо відступлення права грошової вимоги за кредитним договором.

В матеріалах справи наявний текстовий файл, який не містить ні електронного, ні відсканованого з паперової форми підпису, який нібито було відправлено на електронну пошту відповідача на виконання вимог статті 1082 ЦК України (обов`язок фактора повідомити боржника про відступлення права грошової вимоги).

В матеріалах справи також відсутні докази підтвердження направлення даного листа на електронну пошту, що в сукупності дозволяє прийти до висновку щодо невиконання фактором обов`язку, передбаченого статтею 1082 ЦК України.

За результатами перевірки було встановлено, що Договір факторингу, який надано позивачем, не містить накладених електронних цифрових підписів. Файл договору містить інформацію, що даний договір нібито підписано в сервісі «Вчасно», водночас самі цифрові підписи на файлі відсутні.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують його право звертатися з позовними вимогами стосовно Кредитного договору.

За відсутності належним чином підписаного договору факторингу, а також доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги, позивач не набув статусу нового кредитора у спірних правовідносинах. Відповідно, у нього відсутнє матеріальне право вимоги до відповідача, що унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог по суті.

Щодо несправедливості умов автопролонгації Кредитного договору.

Позивач посилається на положення розділу 5 Кредитного договору, якими передбачено автоматичне продовження строку дії договору (автопролонгацію) у разі несплати заборгованості до запланованої дати повернення кредиту. Водночас такі умови є несправедливими, такими, що порушують баланс прав та обов`язків сторін, а відтак не підлягають застосуванню. Згідно з пунктами 5.2, 5.7 та 5.8 договору, автопролонгація відбувається автоматично, без вчинення відповідачем будь-яких активних дій, а згода на таку автопролонгацію вважається наданою одночасно з підписанням основного договору. Таким чином, відповідач був позбавлений можливості вільно та усвідомлено висловити волю щодо продовження строку кредиту саме на умовах автопролонгації та щодо застосування підвищеної процентної ставки.

Фактично автопролонгація не є результатом домовленості сторін у розумінні статей 627, 628 Цивільного кодексу України, а є односторонньо нав`язаним механізмом, який запускається виключно в інтересах кредитодавця та не враховує реальну волю і фінансовий стан позичальника.

Кредитний договір є договором приєднання у розумінні статті 634 ЦК України, умови якого були визначені кредитодавцем заздалегідь, а відповідач не мав жодної реальної можливості змінити чи виключити умови щодо автопролонгації. Вважає, що за таких обставин суд зобов`язаний перевірити зміст договору на предмет його справедливості та відповідності принципам цивільного законодавства.

У період автопролонгації до відповідача застосовується підвищена процентна ставка у розмірі 2,99% на день, що у річному обчисленні становить понад 1000% річних. Такий розмір плати за користування кредитом є економічно необґрунтованим, явно непропорційним та має каральний характер, що суперечить статтям 3, 509 ЦК України, які закріплюють принципи добросовісності, розумності та справедливості.

За своєю правовою природою підвищена процентна ставка у період автопролонгації фактично є прихованою санкцією за порушення строків виконання зобов`язання, однак оформленою як «проценти», що дозволяє кредитодавцю штучно збільшувати розмір заборгованості без дотримання вимог щодо співмірності відповідальності.

Крім того, в матеріалах справи позивач сам зазначив у розрахунку до Кредитного договору, що на його виконання в період з 05.08.2021 по 23.10.2021 вже було сплачено 18 324,90 грн., що повністю покриває тіло кредиту та проценти користування кредитом (без застосування несправедливих та кабальних умов автопролонгації з процентною ставкою 2,99% на день, що становить більше 1000% на рік).

Фактично механізм автопролонгації використовується позивачем не як інструмент виконання зобов`язання, а як спосіб штучного та безконтрольного нарощування заборгованості, що суперечить не лише принципам цивільного права, а й загальній меті кредитного договору як інструменту тимчасового фінансування, а не довічної боргової залежності споживача.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Посилається також на постанову Верховного Суду у справі № 679/1103/23 в якій висловлено правову позицію, що вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Вважає, що умови Кредитного договору щодо його автопролонгації є несправедливими та недобросовісними, крім того, позивач сам зазначив, що за даним договором вже було сплачено 18 324,90 грн., що в сукупності з іншими обставинами (відсутність електронних цифрових підписів на документах, наявних в матеріалах справи, а саме Кредитному договорі, Договорі факторингу, недоведення позивачем повноважень щодо подання позовної заяви, недоведення факту отримання коштів відповідачем та інші обставини) є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Вказує, що дії позивача у даній справі мають очевидні ознаки зловживання цивільними правами, що прямо заборонено положеннями статті 13 Цивільного кодексу України.

Позивач, будучи професійним учасником фінансового ринку (фінансовою компанією), діяв недобросовісно та нерозумно, використовуючи формальне існування кредитного договору як інструмент не для повернення наданих коштів, а для штучного, непропорційного та економічно необґрунтованого нарощування заборгованості шляхом застосування механізму автоматичної пролонгації з процентною ставкою 2,99% на день.

Фактично позивач створив таку модель договірних відносин, за якої: споживач після сплати значної суми коштів, яка повністю покриває всю суму боргу та заявлені відсотки до автопролонгації з процентною ставкою 2,99% (18 324,90 грн.) не звільняється від зобов`язання; будь-яке прострочення автоматично перетворюється на джерело необмеженого доходу для кредитодавця; борг зростає не внаслідок реального користування коштами, а виключно через нарахування штрафних фінансових санкцій.

Така поведінка суперечить не лише принципу добросовісності сторін цивільних правовідносин, закріпленому статтями 3, 509 та 627 ЦК України, а й самій природі кредитного договору як зобов`язання, спрямованого на тимчасове фінансування, а не на створення довготривалої боргової залежності споживача.

Навіть за умови гіпотетичного визнання договору укладеним, зобов`язання виконане у повному обсязі (18 324,90 грн., що повністю покриває тіло кредиту та відсоткову ставку, яку було вказано в договорі спочатку, до автопролонгації за ставкою 2,99%), а нарахування після - є зловживанням правом.

Більше того, позивач, усвідомлюючи спірність та сумнівність правових підстав своїх вимог, звернувся до суду без надання належних доказів укладення кредитного договору, без підтвердження факту надання кредитних коштів саме первісним кредитодавцем та без належного доказування переходу права вимоги за договором факторингу. Таким чином, судовий процес використовується позивачем не як спосіб захисту порушеного права, а як інструмент тиску на відповідача з метою стягнення сум, правова природа яких є щонайменше сумнівною.

Вважає, що за таких обставин, заявлення позивачем вимог про стягнення заборгованості у розмірі, який у багато разів перевищує суму фактично отриманих та повернутих коштів, слід розцінювати як зловживання правом, що відповідно до статті 13 ЦК України є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; у разі прийняття рішення щодо задоволення позовних вимог, розглянути можливість задовольнити їх частково, враховуючи практику Верховного Суду у справі № 679/1103/23 та відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с.51-55).

03.02.2026 до суду від ТОВ «Фінфорс» надійшли додаткові пояснення у справі в яких вказали, що звертаючись до суду з позовом ТОВ «Фінфорс», з метою встановлення всіх обставин у справі, також звернулось до суду з клопотанням про витребування доказів у емітента банківської картки на яку направлялися кредитні кошти.

Суд задовольнив клопотання позивача та витребував у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки, маска картки № НОМЕР_4 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_4 , за період 07.07.2021-11.07.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У відповідь на зазначене клопотання АТ КБ «Приватбанк» надав інформацію, якою повідомив, що: на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано банківську картку № НОМЕР_5 ; номер телефону НОМЕР_3 , що використовувався відповідачем під час укладення кредитного договору використовується відповідачем, як фінансовий номер.

Щодо зарахування кредитних коштів в розмірі 14 950,00 грн. зазначає, що відповідно до руху коштів по рахунку відповідача, кредитні кошти в розмірі 14 950,00 грн. були успішно перераховані на банківську картку відповідача.

Крім того, відповідач не наводить жодних пояснень та не надає жодних доказів на підтвердження таких пояснень щодо походження коштів в розмірі 14 950,00 грн.

Враховуючи отриману від АТ КБ «Приватбанк» інформацію, зазначають про рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16- ц, яким встановлено, що «Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача».

Відтак, враховуючи практику Верховного Суду, керуючись принципом змагальності та враховуючи вимоги щодо достатності доказів і їх взаємний зв`язок в сукупності, вважають, що позивачем було надано до суду та додатково витребувано з банку низку доказів (паперову копію укладеного сторонами електронного кредитного договору, виписки з АТ КБ «Приватбанк» про отримання кредитних коштів та ряд інших доказів), які в сукупності є підставою до обґрунтованого висновку щодо факту укладення кредитного договору в електронній формі та виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Просять суд прийняти дані письмові пояснення та долучити їх до матеріалів справи; позовні вимоги ТОВ «Фінфорс» по справі № 697/3105/25 задовольнити в повному обсязі (а.с.65-66).

10.02.2026 до суду від представника позивача ТОВ «Фінфорс» надійшла відповідь на відзив в якій вказав, що представником відповідача було надано відзив на позовну заяву. Однак, представником відповідача не надано жодних доказів, які могли б підтвердити обставини викладені у відзиві на позовну заяву або спростувати викладені у позовній заяві факти.

Враховуючи практику Верховного Суду, а також керуючись принципом змагальності, враховуючи вимоги щодо достатності доказів і їх взаємний зв`язок в сукупності, вважають, що позивачем було надано до суду низку доказів, зокрема, кредитний договір, розрахунок заборгованості за кредитним договором, довідку про переказ кредитних коштів та інші документи, які підтверджують погодження умов та укладання кредитного договору.

07.07.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено Кредитний договір № 1487064-A.

Кредитний договір є електронним договором, що укладений у відповідності до Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронні довірчі послуги» (який діяв на момент укладення договору), «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Також позивачем у відповідності до вимог ч. 4 ст. 100 ЦПК України в позовній заяві зазначено, наявність у нього оригіналу електронного доказу.

Представник відповідача зазначає, що «відсутність у матеріалах справи оригіналу електронного договору, електронних логів, даних про IP-адреси, часу та способу акцепту оферти, а також відсутність електронного підпису, який дозволяє ідентифікувати особу підписанта, унеможливлює встановлення факту вільного та усвідомленого волевиявлення відповідача на укладення Кредитного договору.».

Вважають за необхідне зазначити, що відповідачем, протягом дії Кредитного договору, було здійснено 7 платежів з метою виконання умов Кредитного договору, що свідчить про визнання боргу відповідачем (дана інформація відображена в розрахунку заборгованості, що була подана позивачем разом з позовною заявою).

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року).

Відповідно до виписки наданої АТ КБ «Приватбанк» 07.07.2021 зафіксовано надходження грошових коштів в розмірі 14 950,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача.

Враховуючи той факт, що позивачем були надані копія кредитного договору, анкета позичальника, відомості про переказ коштів від платіжної організації, а АТ КБ «Приватбанк» підтверджено, що номер телефону відповідача знаходиться в анкетних даних, і підтверджено факт зарахування конкретно цієї суми на рахунок відповідача вважають, що є всі підстави дійти висновку про те, що дані кошти було надано саме первісним кредитором в межах кредитних правовідносин.

Щодо «відсутності доказів направлення «електронного листа» від 01.12.2021 щодо відступлення права грошової вимоги за кредитним договором» вказують, що первісний кредитор надав до позовної заяви докази направлення повідомлення, що було надіслане на електронну пошту відповідача.

В той же час, відповідно до висновку ВСУ у своїй постанові № 6-979цс15 від 23.09.2015 неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, навіть в разі не отримання відповідачем повідомлення про відступлення права грошової вимоги за її кредитним договором, ніщо не заважало їй виконувати свої зобов`язання перед первісним кредитором.

Стосовно підписання і засвідчення договору факторингу зазначають, що ст. 15 та 18 містять інформацію про підписання Договорів у сервісі Вчасно.

Щодо несправедливості умов автопролонгації кредитного договору зазначає, що відповідач свідомо прийняла умови Кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо розміру відсоткової ставки, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.

Просить суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1487064-A від 07.07.2021 у повному обсязі (а.с.74-76).

11.02.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Б.В. надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому вказав, що посилання позивача на те, що відповідач нібито не надав доказів, є процесуально маніпулятивним та не відповідає положенням цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування покладається саме на сторону, яка заявляє вимогу, тобто на позивача. Відзив не є процесуальним документом, яким відповідач зобов`язаний «доводити» обставини позову, а є формою заперечення проти належності, допустимості та достатності доказів, поданих позивачем.

Відсутність належних доказів у матеріалах справи не може бути замінена процесуальними поясненнями позивача або посиланням на внутрішнє переконання суду без дотримання вимог закону щодо форми і способу доказування.

Позивач фактично підмінив предмет доказування, зосередившись на загальних положеннях законодавства про електронні договори, але не надав жодного належного доказу, який підтверджував би: факт створення електронного договору саме у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію»; факт підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який дозволяє ідентифікувати конкретну особу підписанта; технічні дані (логи, IP-адреси, час акцепту, спосіб підтвердження волі), які є обов`язковими для доведення вільного та усвідомленого волевиявлення.

Саме лише твердження про те, що договір є «електронним», без надання його оригіналу як електронного документа, не відповідає вимогам статей 100, 95 ЦПК України та правовим висновкам Верховного Суду (зокрема, у справах № 910/1162/19, № 202/2965/21).

Посилання позивача на здійснення відповідачем окремих платежів як на безумовне визнання боргу є юридично некоректним.

По-перше, сам факт платежу не встановлює ані джерела зобов`язання, ані його умов, якщо такі умови не доведені належним чином.

По-друге, як прямо вбачається з розрахунку, поданого самим позивачем, відповідачем було сплачено 18 324,90 грн., що повністю покриває тіло кредиту та проценти у межах первісного строку договору.

По-третє, судова практика, на яку посилається позивач (справа № 127/23910/14-ц), не звільняє кредитора від обов`язку довести дійсність самого зобов`язання, а не лише факт окремих грошових операцій.

Надана виписка АТ КБ «Приватбанк» не містить відомостей про платника, а тому не доводить, що кошти були перераховані саме ТОВ «СС Лоун» або іншою особою в межах кредитних правовідносин.

Наявність договорів між ТОВ «СС Лоун» та третіми особами (платіжними організаціями) не є доказом фактичного надання кредиту відповідачу, оскільки відсутній безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між конкретним договором та конкретним платежем.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що сам рух коштів без встановлення правової підстави та суб`єкта зобов`язання не підтверджує виникнення кредитних правовідносин.

Позивач визнає, що доказом повідомлення є текстовий файл без підтвердження його відправлення та отримання, що не відповідає вимогам статей 76, 100 ЦПК України. До позовної не додано доказу відправлення такого файлу, крім того, на ньому відсутній підпис.

Посилання на постанову ВСУ від 23.09.2015 № 6-979цс15 вирвано з контексту, оскільки у тій справі факт переходу права вимоги був доведений належними доказами, чого у даній справі не відбулося.

За відсутності доказів повідомлення боржника та належним чином підписаного договору факторингу, позивач не довів набуття статусу кредитора, а отже - відсутнє його матеріальне право вимоги.

Посилання позивача на «підписання у сервісі Вчасно» без накладених електронних підписів не відповідає вимогам законодавства.

Файл без електронних підписів не є електронним документом, а є лише інформаційним носієм, який не підтверджує волевиявлення сторін.

За таких обставин, позивач не довів правонаступництва, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Формальне посилання позивача на статтю 629 ЦК України не спростовує обов`язку суду перевірити умови договору на предмет справедливості, особливо у споживчих правовідносинах.

Автопролонгація: відбувається без активної волі позичальника; супроводжується процентною ставкою 2,99% на день; фактично є прихованою санкцією, а не платою за користування коштами.

Такі умови суперечать практиці Верховного Суду, Конституційного Суду України та принципам пропорційності, добросовісності і справедливості.

Відповідь на відзив не усуває жодного з істотних недоліків позовної заяви, а зводиться до повторення позиції позивача без надання нових належних і допустимих доказів.

Позивач не довів: факту належного укладення кредитного договору; факту надання коштів саме первісним кредитором; факту набуття права вимоги; правомірності нарахування заборгованості за умовами автопролонгації.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; у разі прийняття рішення щодо задоволення позовних вимог, розглянути можливість задовольнити їх частково, враховуючи практику Верховного Суду у справі № 679/1103/23 та відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с.80-82).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.03.2026 визнано явку представника позивача ТОВ «Фінфорс» та відповідача ОСОБА_1 (або її представника) обов`язковою для дачі особистих пояснень (а.с.92-93).

01.06.2026 до суду від представника ТОВ «Фінфорс» надійшло клопотання про долучення доказів у якому вказали, що з огляду на зауваження представника відповідача відносно неналежної форми наданої паперової копії договору факторингу № 40071779-131 укладеного 01.12.2021 між первісним кредитором ТОВ «СС Лоун» та позивачем ТОВ «Фінфорс», просить долучити до матеріалів справи електронний примірник договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021. Крім того, просять суд долучити до матеріалів справи платіжні інструкції № 1902 від 30.12.2021, № 3357 від 25.07.2023, які підтверджують сплату за відступлення права грошової вимоги згідно договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021 (а.с.150-151).

01.07.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кондратенка Б.В. надійшли додаткові пояснення у справі в яких вказав, що згідно із ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Верховний Суд у справі № 679/1103/23 висловив правову позицію, що вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Таким чином, умови Кредитного договору щодо його автопролонгації є несправедливими та недобросовісними, крім того, позивач сам зазначив, що да даним договором вже було сплачено 18 324,90 грн., тому навіть якщо не звертати увагу на інші обставини (відсутність електронних цифрових підписів на документах, наявних в матеріалах справи, а саме Кредитному договорі, недоведення позивачем повноважень щодо подання позовної заяви, недоведення факту отримання коштів відповідачем та інші обставини) є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, так як відповідачем вже сплачено тіло кредиту та відсотки до автопролонгації.

Також просить суд врахувати судову практику Черкаського апеляційного суду у справах 697/2801/24 та 697/1842/25 (а.с.165-166).

Представник позивача ТОВ «Фінфорс» в судове засідання, яке призначене на 21.08.2026 не з`явився, направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за відсутності їх представника, позов підтримують в повному обсязі, наполягають на його задоволенні. В судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2026, представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі. Пояснила, що ОСОБА_1 підписала кредитний договір, наклавши електронний ідентифікатор. Підписуючи кредитний договір вона погодилася з умовами автопролонгації. Це означає, що вона укладає договір на визначений строк, якщо вона не виконує його, наступає автопролонгація. ОСОБА_1 уклала договір на визначений строк і вона здійснила певний платіж 5 серпня. На підставі цього платежу укладається додаткова угода, на підставі якої визначаються нові терміни. Проходить певний період і 28 серпня відповідач знову вносить платіж. Таких платежів було декілька. Останній платіж було здійснено 23 жовтня - це остання додаткова угода, яка діяла 1 день до 24 жовтня. З 24 жовтня почалась автопролонгація на 20 днів. Спочатку діяли додаткові угоди, укладені на підставі оплат, а потім коли оплати не було, ОСОБА_1 припинила продовжувати строк дії договору і тоді наступила автопролонгація. Кожна додаткова угода підписана іншим електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тобто заявник вносила кошти, а потім заходила в особистий кабінет і вносила одноразовий ідентифікатор, який отримувала, у відповідне поле і надавала згоду на продовження строку дії кредитного договору. Кожна додаткова угода підписана іншим ідентифікатором. Договір факторингу підписано електронним підписом, даний договір направили до суду через систему «Електронний суд» у електронному вигляді з підтвердженням його підписання. Витяг з реєстру боржників дуже об`ємний і тому надали його засвідчений належним чином витяг, відповідно до законодавства.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 02.07.2026 не заперечувала факту отримання кредиту, пояснила, що на той момент брала кредит, оскільки був складний період життя. Вона його частково виплачувала, по суті вона його виплатила, залишились відсотки, які зараз нараховані. Вони є неспівмірними і нараховані неправомірно, завищені. Скільки додаткових угод вона укладала, не пам`ятає, оскільки була тоді на антидеприсантах. Навіть точно не пам`ятає обставини укладення кредитного договору. Вона виплачувала кошти та відсотки. Не пам`ятає обставин підписання додаткових угод. Пам`ятає, що тоді їй телефонували і вимагали повернути борг, а оскільки вона тоді була в депресивному стані, тому могла погодитись на будь-що. Вона нічого не підписувала, підписувала через SMS і це один раз. Вона платила кошти, але не в повному обсязі, тому і відбувалась автопролонгація. В судове засідання, яке призначено на 21.08.2026 ОСОБА_1 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення не направляла.

Представник відповідача - адвокат Кондратенко Б.В. у судовому засіданні 02.07.2026 заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Пояснив, що умови автопролонгації вважає несправедливими, кабальними, кредитні установи зловживають своїми правами і неправомірно збільшують розмір відсотків. Наполягає, що відповідач сплатила 18 200,00 грн., що покриває тіло кредиту і відсотки за основним договором, оскільки умови пролонгації незаконні, неспівмірні і неправомірні. Крім того, просив наступне засідання проводити без участі відповідача та її представника. В судове засідання, яке призначено на 21.08.2026, представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення не надавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, додаткові пояснення, вислухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07.07.2021 між первісним кредитором ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1487064-А. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора f16062, про що свідчить п. 18 Договору, реквізити та підписи сторін.

Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 1406-1 від 14.06.2021.

Правила розміщені у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «СС Лоун» www.ccloan.ua і будь-яка особа, яка бажає отримати кредит, в тому числі відповідач, мала та має можливість ознайомитись з цими та іншими документами перед укладанням Кредитного договору.

Згідно з пунктом 2.6.1. Кредитного договору, сума кредиту 15 344,00 грн.

Відповідно до пункту 2.6.2. Кредитного договору, строк кредиту з 07.07.2021 по 05.08.2021 включно.

Згідно з п.2.6.4. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,4975% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 476%.

В п. 5.2. Кредитного договору зазначено, що у разі не сплати позичальником заборгованості до закінчення строку дії договору та не продовження строку дії договору, кредитодавцем застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду на його автопролонгацію - продовження дії договору з дня запланованої дати повернення кредиту ще на 20 календарних днів. Позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту у разі, якщо він не повернув кредит і не продовжив строк користування кредитом до дня закінчення дії строку автопролонгації.

Відповідно до п. 5.7. Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:

5.7.1. Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно.

5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99% в день.

Відповідно до п. 5.8. Кредитного договору, сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього Договору.

Відповідно до п. 6.5. Кредитного договору, у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом, отриманого за акційною процентною ставкою, позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п. 2.6.3 цього договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації.

Відповідно до п. 6.6. Кредитного договору, у разі застосування автопролонгації на суму кредиту (фактичний залишок суму кредиту) позичальника нараховується підвищена процентна ставка, яка становить 2,99%, а за кожен день користування кредитом. Така підвищена процентна ставка нараховується починаючи з першого дня автопролонгації та діє до дня, зазначеного у відповідній угоді як нова узгоджена сторонами запланована дата повернення кредиту, та/або оформлення позичальником продовження строку користування кредитом на умовах цього договору.

Додатком № 1 до кредитного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого ОСОБА_2 мала сплатити за 30 днів користування кредитними коштами 17 634,20 грн., з яких: 15 344,00 грн. - сума кредиту; 2 290,20 грн. - проценти за користування кредитом; реальна річна процентна ставка - 476,00%.

Відповідно до паспорту кредиту, інформації, яка надається споживачу до укладення договору (Стандартизована форма), який підписано сторонами, сума кредиту - 15 344,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; процентна ставка: базова процентна ставка - 1,99% в день, річна відсоткова ставка - 726,35%; автопролонгація - продовження строку дії договору автоматично з підвищеною процентною ставкою, якщо позичальник не повернув кредиту та проценти за користування кредитом протягом строку дії договору - процентна ставка - 2,99% в день протягом 20 календарних днів; штраф - у разі прострочення, може нараховуватися одноразово штраф у розмірі 50% процентів від суми кредиту, що складає 7 672,00 грн.

Також, 07.07.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено угоду до кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яка була підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором f16062, про що свідчить п. 7 угоди реквізити й підписи сторін.

Пунктами 1.2.-1.7. угоди до кредитного договору (автопролонгація), сторони узгодили, що в період автопролонгації позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 34 842,98%. Загальна вартість кредиту становить 33 680,30 грн.

Відповідно до п. 5 Угоди до кредитного договору (автопролонгація), ця угода вступає в силу з 06.08.2021 виключно у випадку застосування автопролонгації у відповідності до умов Договору.

Додатком № 1 до Угоди на автопролонгацію кредитного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого ОСОБА_2 мала сплатити за 50 днів користування кредитними коштами 33 680,30 грн., з яких: 15 344,00 грн. - сума кредиту; 18 336,30 грн. - проценти за користування кредитом; реальна річна процентна ставка - 34 842,98%.

Крім того, 07.07.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Страхова компанія «ПОІНТ» було укладено електронний поліс добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування (безперервного НС/21/1487064-А страхування здоров`я) (індивідуальна частина Договору), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи, зазначеної страхувальником в цьому полісі за її згодою. Страхова сума - 30 000,00 грн., загальний страховий платіж - 394,00 грн.

07.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «СС Лоун» було укладено Угоду/доручення до кредитного договору від 07.07.2021 № 1487064-А про перерахування коштів на картковий/розрахунковий рахунок відповідно до якої сторони домовились, що кредитодавець перераховує від імені та за дорученням позичальника грошові кошти (страховий платіж) за кредитним договором № 1487064-А від 07.07.2021 в сумі 394,00 грн.

Відповідно до Договору № 01122020 про організацію взаємодії при зарахуванні платежів від 01.12.2020, укладеним між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінансова компанія ФІН ПЕЙ», за цим договором ТОВ «Фінансова компанія ФІН ПЕЙ» за допомогою програмного забезпечення зобов`язується надавати ТОВ «СС Лоун» послуги щодо переказу платежів на користь одержувачів в межах забезпечувального платежу. ТОВ «Фінансова компанія ФІН ПЕЙ» забезпечує через банк-еквайр зарахування платежу на рахунок карти одержувача, в грошовій одиниці України (гривні).

ТОВ «СС Лоун» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало їй кредит в сумі 14 950,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_5 , що підтверджується Витягом з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу ФК «ФІН ПЕЙ», згідно Договору № 01122020 від 01.12.2020, та відповіддю АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-251209/55063-БТ від 14.12.2025 (а.с.155), а також перерахуванням страхового платежу в сумі 394,00 грн. відповідно до Електронного полісу добровільного страхування від нещасних випадків та № 001-добровільного медичного страхування (безперервного НС/21/1487064-А страхування здоров`я) від 07.07.2021.

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-251209/55063-БТ від 14.12.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с.41).

Відповідно до виписки за договором № б/н за період 07.07.2021 - 11.07.2021 по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , 07.07.2021 відбулось зарахування переказу в сумі 14 950,00 грн. (а.с.42).

05.08.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp615157. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 06.08.2021 по 04.09.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 04.09.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 30 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 9 160,50 грн., термін платежу - 04.09.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 24 504,50 грн.

Також 05.08.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp615157. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 05.09.2021 по 24.09.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 24.09.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 24.09.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

28.08.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp886620. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 05.09.2021 по 07.09.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 07.09.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 3 дні, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 9 160,50 грн., термін платежу - 07.09.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 24 504,50 грн.

Також 28.08.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp886620. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 08.09.2021 по 27.09.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 27.09.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 27.09.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

07.09.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp693738. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 08.09.2021 по 07.10.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 07.10.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 30 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 9 160,50 грн., термін платежу - 07.10.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 24 504,50 грн.

Також 07.09.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp693738. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 08.10.2021 по 27.10.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 27.10.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 27.09.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

07.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp427057. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 08.10.2021 по 14.10.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 14.10.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 7 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 9 160,50 грн., термін платежу - 14.10.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 24 504,50 грн.

Також 07.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp427057. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 15.10.2021 по 03.11.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 03.11.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 03.11.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

14.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 5 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp216825. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 15.10.2021 по 17.10.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 17.10.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 3 дні, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 9 160,50 грн., термін платежу - 17.10.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 24 504,50 грн.

Також 14.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp216825. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 18.10.2021 по 06.11.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 06.11.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 06.11.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

17.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 6 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp869498. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 18.10.2021 по 18.10.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 18.10.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 1 день, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 9 160,50 грн., термін платежу - 18.10.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 24 504,50 грн.

Також 17.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp869498. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 19.10.2021 по 07.11.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 07.11.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 07.11.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

23.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 7 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp477616. У відповідності до умов додаткової угоди сторони погодили продовжити строк користування кредиту з 24.10.2021 по 24.10.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 24.10.2021. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 8 угоди містить графік платежів до додаткової угоди відповідно до якого строк кредиту - 1 день, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 16 030,80 грн., термін платежу - 24.10.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 31 374,80 грн.

Також 23.10.2021 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено Угоду до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), яку підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fp477616. У відповідності до умов угоди сторони погодили наступні умови Угоди у випадку застосування автопролонгації: Сума кредиту - 15 344,00 грн. Строк автопролонгації з 25.10.2021 по 13.11.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 13.11.2021 (нова запланована дата). За користування кредитом в період автопролонгації позичальник сплачує кредитодавцю проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредиту. Пункт 6 угоди містить графік платежів до угоди відповідно до якого строк кредиту - 20 днів, сума кредиту - 15 344,00 грн., проценти за користування кредитом - 25 206,60 грн., термін платежу - 13.11.2021, загальна сума, що підлягає сплаті - 40 550,60 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1487064-А від 07.07.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.11.2021 становить 40 550,60 грн., з яких: 15 344,00 грн. - тіло кредиту, 25 206,60 грн. - відсотки за користування.

01.12.2021 між ТОВ «СС Лоун», як Клієнтом, та ТОВ «Фінфорс» як Фактором, було укладено Договір факторингу № 40071779-131, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до положень Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Договір факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021 підписано ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» електронними підписами, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.207-208).

01.12.2021 ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» за допомогою електронних підписів підписали Акт приймання-передачі розширеного реєстру прав грошових вимог щодо цивільно-правових договорів станом на 01 грудня 2021 року до Реєстру прав грошових вимог № б/н від 01 грудня 2021 року до Договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021, відповідно до якого клієнт передав в електронному вигляді на матеріальному носії (USB-флеш-накопичувач), а фактор прийняв розширений реєстр прав грошових вимог щодо цивільно-правових договорів, права грошових вимог за якими відступаються за реєстром прав грошових вимог № б/н від 01.12.2021 станом на 01.12.2021.

Згідно з Витягом з реєстру прав грошових вимог від 01.12.2023 (витяг з Додатку №1 до договору факторингу), ТОВ «СС Лоун» 01.12.2021 відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором № 1487064-А від 07.07.2021 на загальну суму 40 550,60 грн.

На виконання договору факторингу ТОВ «Фінфорс» сплатив ТОВ «СС Лоун» кошти в сумі 100 000,00 грн. та 558 179,23 грн., призначення платежу - сплата за відступлення права грошової вимоги згідно Договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1902 від 30.12.2021 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3357 від 25.07.2023 (а.с.153).

01.12.2021 ТОВ «СС Лоун» направило ОСОБА_1 повідомлення, в якому зазначено, що між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» 01.12.2021 був укладений Договір факторингу № 40071779-131 згідно з яким відбулося відступлення права грошової вимоги за договором № 1487064-А від 07.07.2021 на загальну суму заборгованості станом на 01.12.2021 - 40 550,60 грн. Також зазначено нові реквізити для оплати заборгованості.

Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою, другою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку ТОВ «СС Лоун»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомленнях вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Підписавши кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач погодилася з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «СС Лоун».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з частиною 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенанравления (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповіді особи, як адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцент може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Отже, відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СС Лоун», що свідчить, про те що вона ознайомилася з Правилами (примірним Договором) та іншою наданою їй інформацією.

Під час здійснення реєстрації в ITC Товариства відповідач виконала наступні дії:

1. надала всі свої особисті дані (ПІБ, дані паспорта; дату та рік народження, РНОКПП, свій номер мобільного телефону, електронну пошту, місце роботи, місце реєстрації та проживання тощо);

2. надала згоду на обробку персональних даних, шляхом проставлення в ITC Товариств; електронної відмітки, в порядку передбаченому статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних»;

3. створила особистий кабінет;

4. пройшла процедуру верифікації своєї платіжної картки, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти.

Надалі для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ITC Товариства обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомилася з текстом Примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання. Правилами, інформацією зазначеною в частині статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправления (відсилання) до них/неї що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», про що відповідач поставила відповідну відмітку в ITC Товариства, після чого створила заявку на отримання кредиту згідно обраних нею умов.

Ознайомилася в Особистому кабінеті з Паспортом кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма) в порядку, за формою та за змістом, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та іншою необхідною інформацією.

Після прийняття Кредитодавцем позитивного рішення щодо надання кредиту Позичальнику Кредитодавець зробив Позичальнику пропозицію в її Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими Заявник мав можливість ознайомитись до моменту укладання Кредитного договору.

Після прийняття Позичальником умов Кредитного договору уклала з Товариством електронний Кредитний договір, який був підписаний у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після укладання Кредитного договору 07.07.2021 відповідач отримала кредит від кредитодавця в сумі 14 950,00 грн., яку перераховано на її платіжну карту, що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 14.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-251209/5553-БТ відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_5 , фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , 07.07.2021 надійшли кошти в сумі 14 950,00 грн. (а.с.41-42) та сумі в розмірі 394,00 грн., яку було перераховано в якості сплати загального страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я) № 001-НС/21/1487064-А від 07.07.2021.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність доказів на підтвердження перерахування ОСОБА_1 коштів за кредитним договором, оскільки матеріалами справи доводиться належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_5 та з виписки по рахунку вбачається зарахування їй коштів у сумі 14 950,00 грн. 07.07.2021. Крім того, ОСОБА_1 уклала договір добровільного страхування та доручила ТОВ «СС Лоун» перерахувати платіж в сумі 394,00 грн.

Крім того, відповідачем не надано суду відомостей щодо неотримання нею кредиту в зв`язку з заволодінням її персональними даними іншими особами (звернення до правоохоронних органів тощо), тобто доказів вчинення шахрайських дій відносно відповідача з її рахунком. Також не надано було доказів походження даних коштів та отримання них з інших джерерл.

Також сама відповідач в судовому засідання не заперечувала щодо отримання нею кредитних коштів.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що договір № 1487064-А від 07.07.2021 підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позивача та уклала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Щодо посилання представника відповідача щодо ненадання оригіналу кредитного договору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з правового висновку ВС у постанові від 04.02.2026 у справі №758/14925/23 на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно з ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене ЗУ «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

ВС наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином, можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з`ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Зважаючи на вказане правозастосування касаційного суду, суд констатує відсутність у даному випадку технічної можливості перевірити достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом (кредитного договору) через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси з причин ненадання сторонами оригіналу електронного файлу з відповідними документами.

Водночас суд враховує також те, що відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру правові висновки ВС у постанові від 10.12.2025 у справі № 701/171/25.

За обставин даної справи, позивачем було надано паперові копії доказів, що підтверджують позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості, зокрема, кредитний договір від 07.07.2021, підписаний відповідачем, як позичальником, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (комбінацією символів самостійно введеною позичальником), де викладено умови кредитування, які позивачем покладено в основу заявлених вимог щодо стягнення кредитної заборгованості та визначення її розміру.

Також згідно наданої банком (АТ КБ «Приватбанк»), який обслуговує картковий рахунок позичальника, виписки вбачається надходження у день укладення кредитного договору відповідачу коштів, що відповідають обумовленій сумі кредиту.

Крім того у матеріалах справи наявний витяг з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу ФК «ФІН ПЕЙ», згідно Договору № 01122020 від 01.12.2020 в якому зазначено: номер кредитного договору № 1487064-А, суму - 14 950,00 грн., ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , тип платежу - наданий кредит, дата - 07.07.2021, номер карти - НОМЕР_4, платіжний канал - ТОВ «ФК «ФІН ПЕЙ».

Також сама відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Додатково слід врахувати, що персональні дані позичальника (ПІБ, РНКОПП, реквізити паспорта, зареєстрована адреса місця проживання), необхідні для укладення договору, були отримані кредитором після самостійного повідомлення відповідачем.

Іншого способу отримати персональні дані позичальника кредитор не мав.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з використанням персональних даних відповідача матеріали справи не містять.

Відтак, відповідач не спростувала факт самостійного волевиявлення позичальника щодо оформлення кредитних правовідносин за якими стягується заборгованість у справі, що спростовує доводи представника відповідача про те, що відповідач не підписувала кредитний договір.

Крім того, для укладення кредитного договору технічно потрібно застосовувати технологію BankID спосіб електронної автентифікації громадянина за допомогою даних в банку, де вона обслуговується, що свідчить про належну точність та достовірність з`ясування даних особи позичальника.

За наявності усіх достовірних персональних даних позичальника у договорі, повідомлених кредитору, та фіксування досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов договору у спосіб введення одноразового ідентифікатора, суд вважає, що посилання представника відповідача про те, що позивач не надав доказів того, що договір дійсно був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у тому, що саме відповідач є стороною позичальника за вказаним договором.

Як вже було встановлено судом, кредитний договір № 1487064-А від 07.07.2021 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконувала.

Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 2.6.1., 2.6.2.) і розміру процентної ставки, порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.

Враховуючи зміст кредитного договору, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що ТОВ «СС Лоун» приховало від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, позивач визначив розмір заборгованості, яка утворилася станом на 13.11.2021 на загальну суму в розмірі 40 550,60 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 344,00 грн.; заборгованість за відсотками - 25 206,60 грн.

Розрахунок заборгованості за договором свідчить про те, що під час дії договору мало місце прострочення сплати позичальником платежів по кредиту та процентів за користування кредитом в рамках укладеного кредитного договору, із змінами та доповненнями до нього.

За період користування кредитом позичальником було сплачено 18 324,90 грн., які кредитодавцем було враховано в рахунок погашення заборгованості.

Представником відповідача та відповідачем не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором та додатковими угодами до нього, презумпція правомірності яких не спростована.

За пред`явленим позовом новим кредитором ТОВ «Фінфорс» сума заборгованості за кредитним договором становить 40 550,60 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 344,00 грн.; заборгованість за відсотками, які нараховані та несплачені за період з 07.07.2021 по 13.11.2021 - 25 206,60 грн.

В наданому позивачем розрахунку заборгованості міститься детальний розрахунок нарахування та розмір відсотків за користування кредитними коштами.

При цьому, слід зауважити, що відповідач додатково 7 разів укладала додаткові угоди до кредитного договору (про продовження строку дії договору) та угоди до кредитного договору (автопролонгація), якими продовжувала строк кредитування, визначала розмір відсотків та суму до погашення.

Додаткову угода № 1 від 05.08.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 05.08.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), Додаткову угоду № 2 від 28.08.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 28.08.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), Додаткову угоду № 3 від 07.09.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 07.09.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), Додаткову угоду № 4 від 07.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 07.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), Додаткову угоду № 5 від 14.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 14.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), Додаткову угоду № 6 від 17.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 17.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація), Додаткову угоду № 7 від 23.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (про продовження строку дії договору) та Угоду від 23.10.2021 до Кредитного договору № 1487064-А від 07.07.2021 (автопролонгація) підписано ОСОБА_1 електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, та визначено кінцевим терміном платежу (остаточна дата повернення кредиту) - 13.11.2021, а також визначено загальну суму, що підлягає сплаті 40 550,60 грн.

Тобто відповідач ОСОБА_1 , підписуючи додаткові угоди та угоди, первісний строк кредитування 30 днів продовжила ще на 100 днів, до 13.11.2021 включно.

Разом з тим, із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 13.11.2021 сума заборгованості є незмінною, тобто після 13.11.2021 відсотки чи будь-які інші платежі за кредитом не нараховувались. Всі проплати заборгованості були враховані в розрахунку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, що складається із суми тіла кредиту 15 344,00 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування в сумі 25 206,60 грн., а всього 40 550,60 грн.

Отже, вимога кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом не виходить за межі визначеного сторонами договором строку кредитування.

Твердження представника відповідача щодо незрозумілості та несправедливості застосування підвищеної процентної ставки в розмірі 2,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, а також те, що такий розмір ставки суперечить умовам договору, є безпідставними, спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів, з огляду на таке.

Згідно з п. 6 розд. IV ЗУ «Про споживче кредитування» визначено, зокрема, що забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті (у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до пп. 5.7.1.- 5.7.2. п. 5.7. кредитного договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом продовженим на наступних умовах: строк автопролонгацїі договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно; у період автопролонгацїі діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99 % в день.

У випадку застосування автопролонгації строку дії договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом, отриманого за акційною процентною ставкою, позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п. 2.6.3 цього договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації п. 6.5 договору.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що нарахування позивачем (кредитором) підвищеної процентної ставки в розмірі 2,99% здійснено відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором, що виключає на рівні акту цивільного законодавства застосування спеціального випадку, передбаченого п. 6 розд. IV ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема, щодо заборони збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 25.06.2025 по справі № 757/14570/23 вказав наступне:

«Встановивши, що в кредитному договорі визначено основні істотні умови, в тому числі розмір процентів, умови кредитування, умови щодо наслідків у разі неповернення коштів, поняття автопролонгації, підстави та наслідки її застосування, а також розмір відсотків, якщо така буде застосована, ОСОБА_3 погодилась на укладення договору саме такого змісту, оцінивши, що умови пунктів 1.16, 5.7.2, 6.6 кредитного договору та пункту 1.4. розділу 1 Угоди про автопролонгацію до кредитного договору відповідають положенням ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними пунктів договорів та здійснення перерахунку відсотків по кредитному договору.

Також правильним є висновок судів про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним додатку 1 до договору, укладеного між ТОВ «СС Лоун» і ТОВ «Фінфорс», щодо відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1, оскільки позивач не довела порушення її прав цим договором.

Доводи касаційної скарги щодо несправедливості умов кредитного договору, завищеної ставки, уведення її в оману щодо реальної відсоткової ставки є безпідставними, адже, підписавши кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, відповідач погодилась з усіма його умовами, в тому числі з розміром відсоткової ставки, яка застосовується після пролонгації договору.».

Отже, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом від 07.07.2021 № 1487064-А, із змінами та доповненнями до нього, у розмірі 40 550,60 грн. підтверджується зібраними та дослідженими доказами у справі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

01.12.2021 між ТОВ «СС Лоун», як Клієнтом, та ТОВ «Фінфорс» як Фактором, було укладено Договір факторингу № 40071779-131.

Відповідно до положень Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Договір факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021 підписано ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» електронними підписами, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.207-208).

01.12.2021 ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» за допомогою електронних підписів підписали Акт приймання-передачі розширеного реєстру прав грошових вимог щодо цивільно-правових договорів станом на 01 грудня 2021 року до Реєстру прав грошових вимог № б/н від 01 грудня 2021 року до Договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021, відповідно до якого клієнт передав в електронному вигляді на матеріальному носії (USB-флеш-накопичувач), а фактор прийняв розширений реєстр прав грошових вимог щодо цивільно-правових договорів, права грошових вимог за якими відступаються за реєстром прав грошових вимог № б/н від 01.12.2021 станом на 01.12.2021.

Згідно з Витягом з реєстру прав грошових вимог від 01.12.2023 (витяг з Додатку №1 до договору факторингу), ТОВ «СС Лоун» 01.12.2021 відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором № 1487064-А від 07.07.2021 на загальну суму 40 550,60 грн.

Крім того, на виконання договору факторингу ТОВ «Фінфорс» сплати ТОВ «СС Лоун» кошти в сумі 100 000,00 грн. та 558 179,23 грн., призначення платежу - сплата за відступлення права грошової вимоги згідно Договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1902 від 30.12.2021 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3357 від 25.07.2023 (а.с.153).

Відповідно до статей 205-207 ЦК України, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до наведених вимог закону на підтвердження своїх вимог позивач надав суду належним чином засвідчений договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021, укладений між ТОВ «Фінфорс» та ТОВ «СС Лоун», а також надав його через систему «Електронний суд» в електронному вигляді з підтвердження його підписання електронними підписами, витяг з Реєстру грошових вимог до договору факторингу, який містять інформацію щодо предмета доказування.

Слід зазначити, що вказаний договір факторингу в судовому порядку оскаржений не був, є чинним, а отже право вимоги за договорами перейшло до ТОВ «Фінфорс» на законних підставах та має правове значення для позивача в частині погашення заборгованості на користь нового кредитора.

Тобто, Договір факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021 який укладений між ТОВ «Фінфорс» та ТОВ «СС Лоун» є чинним, його чинність ніким не оспорено, а тому він підлягає виконанню.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

01.12.2021 ТОВ «СС Лоун» направило ОСОБА_1 повідомлення, в якому зазначено, що між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» 01.12.2021 був укладений Договір факторингу № 40071779-131 згідно з яким відбулося відступлення права грошової вимоги за договором № 1487064-А від 07.07.2021 на загальну суму заборгованості станом на 01.12.2021 - 40 550,60 грн. Також зазначено нові реквізити для оплати заборгованості.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за кредитним договором № 1487064-А від 07.07.2021 на підставі договору факторингу № 40071779-131 від 01.12.2021.

Враховуючи викладене та те, що відповідач належним чином не виконала обов`язку за договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме стягненню підлягає на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 550,60 грн., з них: тіло кредиту - 15 344,00 грн. та 25 206,60 грн. - проценти за користування коштами.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 5567 від 19.11.2025 (а.с.1).

Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінфорс» задоволено у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованість за Кредитним договором № 1487064-А від 07.07.2021 в розмірі 40 550,60 грн. (сорок тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень, 60 копійок) з яких: 15 344,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 206,60 грн. - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 25 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий Б . К . Скирда