Постанова № 139229542, 25.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

25.08.2026 Справа № 756/9498/26

Номер справи 756/9498/26

Номер провадженя 2-а/756/102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пустового Б.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7264674 від 27.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн; зупинити дію постанови серії ЕНА № 7264674 від 27.05.2026.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.05.2026 інспектором УПП ДПП у м. Києві Галіциним Я.М. стосовно позивача винесено оскаржувану постанову, згідно якої позивачу пАЛЬЧЕВСЬКОМУ о.а. інкриміновано порушення вимог п.п. 24.8, 30.3 «к» Правил дорожнього руху України під час здійснення практичної підготовки водіїв на транспортному засобі AUDI Q5, н.з. НОМЕР_1 , а саме: розміщення розпізнавального знака «Навчальний транспортний засіб» з порушенням встановлених геометричних параметрів (висота літери «Н» менше 200 мм).

Позивач вважає зазначену постанову протиправною та незаконною з огляду на наступне.

Відсутність складу та суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП. Суб`єктом даного правопорушення за диспозицією норми ст. 127-3 КУпАП є виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, або фізичні особи - підприємці. Позивач є найманим працівником (спеціалістом з підготовки водіїв), а не суб`єктом підприємницької діяльності чи посадовою особою навчального закладу.

Відсутність належних, допустимих та достатніх доказів вчинення правопорушення, відсутність у відповідача належних вимірювальних приладів, за допомогою яких проводилися заміри геометричних параметрів розпізнавального знака, та недоведеність вини позивача.

Окрім того, представник позивача наголошував, що представник відповідача не мав права зупиняти транспортний засіб позивача, оскільки не існувало підстав, вичерпний перелік яких зазначено в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а також не мав законних підстав вимірювати розпізнавальний знак «Навчальний транспортний засіб», оскільки це не входить в його компетенцію, в тому числі застосування технічних приладів вимірювання тощо.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанови серії ЕНА № 7264674 від 27.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським Управління патрульної поліції Галіциним Я.М., до набрання рішенням законної сили.

23.06.2026 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Кубрак О.В. за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував повністю. Свою позицію обґрунтовував тим, що 27.05.2026 о 08:16 за адресою: м. Київ, просп. Романа Шухевича, позивач здійснював практичну підготовку з водіння на транспортному засобі AUDI Q5 н.з. НОМЕР_1 , який був обладнаний розпізнавальним знаком з порушенням вимог п. 30.3 ПДР України (знак у формі рівностороннього трикутника білого кольору з каймою червоного кольору, в якому літера «Н» мала розмір менше 200 мм). Відповідач вважає, що факт вчинення правопорушення повністю підтверджується відеозаписом з нагрудного бодікамер поліцейського, а діяння позивача вірно кваліфіковано за ст. 127-3 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.05.2026 інспектором УПП ДПП у м. Києві Галіциним Я.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7264674.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 27.05.2026 о 08:16 год. у м. Києві по просп. Романа Шухевича ОСОБА_1 здійснював практичну підготовку з водіння на транспортному засобі AUDI Q5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був обладнаний з порушенням вимог пунктів 24.8 та 30.3 «к» ПДР України, а саме: висота літери «Н» на розпізнавальному знаку «Навчальний транспортний засіб» становила менше 200 мм.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України винуватість особи має бути доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як правопорушення. Відсутність бодай одного зі елементів складу правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони) виключає адміністративну відповідальність.

Предметом даного судового дослідження є правомірність притягнення позивача до відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.

Диспозицією ст. 127-3 КУпАП встановлено відповідальність за: «Порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами».

Аналіз наведеної норми свідчить, що суб`єктний склад правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, є спеціальним. Законодавець чітко та вичерпно визначив коло суб`єктів вказаного проступку: посадові особи закладів (навчальних закладів, що здійснюють підготовку водіїв), їх філій чи інших відокремлених підрозділів; фізичні особи - підприємці (ФОП), які у встановленому законом порядку надають послуги з підготовки водіїв.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не є посадовою особою закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, які здійснюють діяльність з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, не є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується доданою до позовної заяви копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідачем під час розгляду справи не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач на момент винесення постанови мав статус суб`єкта підприємницької діяльності або обіймав посаду, яка відноситься до категорії посадових осіб суб`єкта навчальної діяльності.

Системне тлумачення норм КУпАП свідчить, що інструктор (спеціаліст з підготовки водіїв), який є найманим працівником, здійснює практичне навчання водінню на підставі трудового договору та не є суб`єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП. Фізичні особи (наймані інструктори) не належать до суб`єктного складу правопорушення, визначеного цією статтею.

Застосування норм адміністративного права за аналогією або розширене тлумачення суб`єкта правопорушення на шкоду особі, яка притягається до відповідальності, є недопустимим у світлі вимог ст. 7 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення (ч. 2 ст. 77 КАС України). Однак відповідач не надав суду належних та допустимих доказів проведення замірів геометричних параметрів розпізнавального знака «Навчальний транспортний засіб» за допомогою вимірювального приладу, що відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Оцінка розмірів за допомогою неузаконених засобів вимірювальної техніки не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, в його діях відсутній склад вказаного адміністративного проступку, а оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або компенсації відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн, що підтверджується квитанцію № 8788-9279-5889-7301 від 30.05.2026, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн представником позивача надано Договір про надання правової допомоги № 029-05/26 від 29.05.2026, акти виконаних робіт, детальний опис наданих послуг та документи про сплату гонорару.

Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності, співмірності та розумності відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України.

З огляду на незначну складність справи (розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) та обсяг наданих послуг, суд вважає співмірним і обґрунтованим розмір витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 262, 286 КАС України, ст. 127-3, 247, 283, 288, 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7264674 від 27.05.2026, винесену поліцейським Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Галіциним Ярославом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 127-3 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернаста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Белоконна